Ленд-ліз для України. Чому варто радіти рішенню Регламентного комітету Конгресу

Вчора Палата представників – нижня палата Конгресу США – повернулася до роботи після двотижневої перерви. І одним з провідних питань у її роботі став розгляд законопроекту S.03522 під назвою Акт про ленд-ліз на захист демократії в Україні.

6 квітня цей законопроект, розроблений групою представників Демократичної та Республіканської партій, одностайно підтримав Сенат. Згідно з процедурою, надалі його було передано на розгляд Регламентного комітету Палати представників. І в перший же день роботи він підтримав проект без зауважень.

Цей комітет дає свої висновки щодо тексту та визначає правила, за якими проект розглядається в Палаті. Щодо S.03522 вони такі:

• "Правило закритої процедури". Це означає, що жодні поправки в текст документу під час голосування внесені не будуть.
• На загальні дебати виділено лише одну годину, поділену порівну між обома партіями.
• Заперечень проти розгляду законопроекту немає.
• Проект вважається прочитаним. Тобто він закритий для подальших змін.
• Зауважень щодо положень законопроекту немає. Зафіксовано одну поправку — щодо визначення Росії державою-спонсором тероризму, тож, імовірно, відповідний законопроект також невдовзі з'явиться у порядку денному.
• Для прийняття передбачено один розгляд.
• Резолюція 1035 вважається прийнятою. Йдеться про резолюцію, яка спрямована на протидію завершенню Північного потоку-2 та підтримує санкції проти Росії.
• В Резолюції 188 в останній редакції (від 31 березня 2022 року) дата "13 травня 2022" змінюється на "29 квітня 2022". Ця резолюція, серед іншого, регламентує порядок передачі зброї власниками ліцензії тим, хто цієї ліцензії не має.

Про що все це свідчить? Насамперед, про наявність двопартійного консенсусу щодо необхідності посилити обороноздатність України в найкоротші терміни. Про те, що роботу над законопроектом фактично завершено за обопільною згодою сторін, і він не буде використаний у внутрішній політичній боротьбі. Умовно кажучи, республіканці його не заблокують тому, що демократи, приміром, не внесли в нього фіксовану ціну на інсулін для громадян США. Таким чином, чинник допомоги Україні повністю виводиться за межі передвиборчої боротьби напередодні цьогорічних проміжних виборів.

Тепер лишилося два етапи – власне голосування в Палаті представників та у разі успіху – підписання проекту президентом.

Голова (демократичної) більшості Стені Хойер заявив напередодні, що Палата "готова діяти", і прийнятий учора ж закон про спрямування конфіскованих російських активів на відновлення України вказує на цю готовність. Цілком імовірно, що Закон про ленд-ліз буде прийнято ще до кінця тижня. Хоча це не обов'язково станеться: поступовість руху є однією з важливих рис американської законодавчої машини. Кожна дія Конгресу викликає реакцію – і її прийнято оцінювати перш, ніж рушати далі. Особливо коли йдеться про питання міжнародної політики. Та швидкість, із якою S.03522 пройшов Сенат та Регламентний комітет, є рекордною.

На тлі чергового збільшення військово-технічної допомоги Україні з боку США та інших союзників і партнерів, на тлі рішень наради в Рамштайні, в декого закрадається сумнів щодо потреби в законі про ленд-ліз. Особливо з огляду на те, що в Джо Байдена і так доволі широкі повноваження в питаннях передачі озброєнь. А законопроект, між тим, не надає Україні подальшої військової чи грошової допомоги.

Однак S.03522 натомість встановлює рамки та процедури, яких дотримується виконавча гілка влади при наданні допомоги Україні. Та адміністрація Байдена практично вичерпала можливості надання військово-технічної та фінансової допомоги в межах наявних процедур, а відкриття ленд-лізу відкриває й нові варіанти. Крім того, закон дозволить надавати критично важливу допомогу Україні за спрощеною схемою, в обхід стандартних бюрократичних процедур. Причому ця допомога не обмежується зброєю, боєприпасами та амуніцією. Вона може включати все – від стратегічної сировини до провіанту. У питанні ж передачі зброї знімаються практично всі юридичні обмеження, і єдиним, чим президент США поділитись не зможе навіть у теорії, лишатиметься зброя масового ураження. Таким чином, у постачаннях озброєнь в Україну на передній план вийдуть технічні можливості та практичні нюанси.

Простіше кажучи, розраховувати найближчим часом на постачання винищувачів, приміром, типу F-16 ми не зможемо тому, що на них нікому літати та нікому обслуговувати, а не тому, що така передача політично ризикована. Тобто, йомвірність повторення сумнозвісної історії з (не)перекиданням союзниками польських "мігів" для потреб України знизиться. Інша річ, що зняття переважної більшості перепон на шляху постачань сучасних високоточних та технологічних озброєнь може сильно знизити нашу залежність від радянських зразків. До речі, на 3 травня заплановано подорож Байдена в Алабаму, на завод компанії Raytheon, який випускає "джавеліни" для потреб ЗСУ. За традиціями американського політичного піару, подібні візити використовуються для гучних заяв і потужних жестів. І навряд чи Білий дім не скористається нагодою, якщо вже дата візиту припадає на сакральний період російського побєдобєсія.