Лапочка Реджеп. Як Ердоган змушує ЄС відмовитися від санкцій

Журналісти Politico Europe Джакопо Баррігації і Рім Мумтаз у своїй статті звернули увагу на те, як згас запал ЄС покарати Туреччину санкціями за незаконне буріння біля берегів Кіпру.

Повна шарму рішучість президента Туреччини Реджепа Тайїпа Ердогана загнала в глухий кут Євросоюз, який не зміг продовжити процес введення санкцій щодо Анкари.

У грудні, після декількох місяців напруженості у відносинах з Туреччиною, лідери ЄС одноголосно вирішили розширити чорний список, куди в тому числі повинні були потрапити два топ-менеджери Turkish Petroleum Corporation у зв'язку з несанкціонованим бурінням у Східному Середземномор'ї.

За словами дипломатів, Греція, Кіпр і Франція надали новий список доказів щодо фізичних і юридичних осіб, які підлягають санкціям. Лідери також доручили голові ЄС із зовнішньої політики Жозепу Борреллу до березневого засідання Ради Європи підготувати актуальну доповідь з декількома варіантами захисту інтересів ЄС і рекомендаціями, як забезпечити деескалацію.

Однак Ердоган тепер намагається налагодити контакт з деякими країнами ЄС, які виступали за введення жорстких заходів проти Анкари. Наприклад, з Грецією і Францією.

Така поведінка пояснюється і тим, що Ердоган прагне перезавантажити відносини з Вашингтоном, щоб почати з нуля вибудовувати їх з Джо Байденом після того, як адміністрація Трампа ввела санкції проти його країни, союзника по НАТО, у зв'язку з використанням системи протиракетної оборони російського виробництва. Деякі європейські чиновники вважають, що саме нова адміністрація США стала причиною зміни поведінки Туреччини.

Останніми днями дипломатична діяльність Туреччини була вкрай інтенсивною. Міністр закордонних справ Німеччини Хайко Маас 18 січня зустрівся зі своїм турецьким колегою Мевлютом Чавушоглу і перед візитом заявив, що Німеччина вітає "той факт, що Туреччина сигналізує про можливість розрядки", і підкреслив, що "дострокове припинення сейсмографічної розвідки біля Кіпру, після виведення дослідного судна Barbaros, також є позитивним сигналом для Анкари".

Barbaros — це сейсмографічне дослідницьке судно, яке взяло участь у несанкціонованому бурінні, що викликало різку критику на адресу Туреччини з боку ЄС. Однак реальне значення рішення відкликати судно ще приховане. "Наскільки нам відомо, судно було відкликане через погану погоду в цьому районі, — сказав представник уряду Кіпру. — У будь-якому разі ми вже проходили це раніше і добре знаємо, чим все закінчиться: судно тимчасово відводять перед важливими зустрічами або заходами, а потім повертають".

Є думка, що Анкара знову спробує переговори про євроінтеграцію під час візиту Чавошоглу в Брюсселі 21–22 січня, де він проведе переговори з Борреллем, президентом Європейської ради Шарлем Мішелем та іншими високопоставленими чиновниками.

Нехай дипломати не впевнені в щирості Туреччини, але цього може бути достатньо для того, щоб підтримати членів ЄС, які закликають бути обережнішими у питанні покарання Анкари. "Вони хочуть довіряти їй, тому що не хочуть нічого робити", — сказав високопоставлений дипломат ЄС.

Потужний стимул поліпшити відносини є у обох сторін. ЄС не зміг домовитися про нову міграційну політику після кризи 2015–2016 рр. і де-факто передав це питання на аутсорсинг в Туреччину, яка прийняла у себе близько 3,5 млн сирійських біженців. Це дає Анкарі значні важелі впливу на ЄС.

В економічному плані ЄС є найбільшим торговим партнером Туреччини, а Туреччина — п'ятим за величиною торговим партнером ЄС.

Такі фактори спонукали такі країни, як Німеччина та Італія, бути акуратнішими, коли йдеться про застосування щодо Анкари більше батога, ніж пряника.

Нова сторінка

Дипломатична атака Туреччини з метою розрядити напруженість у відносинах з ЄС проводиться за кількома напрямками.

Коли 17 грудня президент Франції Еммануель Макрон заразився коронавірусом, тобто через тиждень після грудневого саміту Європейської ради, учасники якого погодилися ввести нові санкції проти Туреччини, Ердоган написав йому лист, звертаючись до нього "дорогий Еммануель", побажав йому всього найкращого і запропонував відновити переговори.

"Я хотів би знову обговорити з Вами нашу спільну боротьбу з епідемією Covid-19... наші двосторонні відносини і відносини між Туреччиною і ЄС, а також регіональні питання, як тільки Вам стане краще", — йдеться в листі, зі змістом якого ознайомилося Politico.

Це очевидна зміна тональності після декількох місяців публічних образ і розмов про психічне здоров'я Макрона. Два президенти також не змогли вести діалог навколо кризи в Нагірному Карабаху, хоча Франція є співголовою Мінської групи Організації з безпеки і співпраці в Європі, що відповідає за пошук мирного вирішення цього конфлікту. Замість цього Туреччина надала підтримку Азербайджану і провела переговори з президентом Росії Володимиром Путіним.

За словами спікера Єлисейського палацу, в січні Макрон написав відповідного листа Ердогану, хоча ніякі телефонні або онлайн-переговори між лідерами заплановані не були.

"Франція завжди вважала, що з Туреччиною дуже важливо вести діалог", — повідомив представник Єлисейського палацу.

9 січня Ердоган взяв участь у відеоконференції разом з Борреллем і президентом Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн, після чого його прес-служба заявила, що Туреччина хоче "почати нову сторінку у відносинах з ЄС у новому році".

Виступаючи перед послами ЄС 13 січня, фон дер Ляєн зазначила, що під час телефонної розмови "тон [Ердогана] явно змінився, але вона далека від ілюзій", розповів ще один високопоставлений дипломат з ЄС, яка була присутня на зустрічі, що проходила за зачиненими дверима.

Туреччина також запросила Мішеля відвідати Анкару. "У запрошенні йшлося про початок березня, і в контексті Covid-19 це може бути передчасно, однак він [Мішель] ще не прийняв рішення", — повідомив офіційний представник ЄС.

Тим часом після п'яти років Туреччина і Греція нарешті домовилися провести 25 січня новий раунд переговорів з розвідки родовищ у спірних територіальних водах.

Деякі європейські дипломати вважають, що це працює загроза санкцій.

Однак колишній посол Туреччини в ЄС Селім Єнель, який нині очолює аналітичний центр "Форум міжнародних відносин", вважає, що Анкара змінила вектор, оскільки стає все більш ізольованою для своїх сусідів, і в ЄС бачить шанс змінити ситуацію на краще.

"Наші відносини, особливо з ЄС, необхідно поліпшити. Велика частина нашої торгівлі припадає на ЄС", — сказав він.

Утім, напруженість у відносинах між Туреччиною і ЄС виходить за рамки несанкціонованого буріння у Східному Середземномор'ї.

У листопаді Ердоган замість підтримуваного ЄС і ООН федеративного варіанту закликав прийняти для Кіпру, який розділений після вторгнення Туреччини в 1974 р., варіант "дві держави". Ердоган також говорив про "дві держави" під час пікніка в місті-примарі Вароша, колись прекрасному пляжному курорті, який уряд турків-кіпріотів недавно частково відновив, порушивши резолюції Ради Безпеки ООН.

Якщо раніше очікувалося, що ЄС погодить нові санкції перед зустріччю міністрів закордонних справ ЄС 25 січня, то тепер, за словами дипломатів, вони можуть бути затверджені в лютому. Це дає відстрочку для проведення дипломатичних переговорів.

Незважаючи на дипломатичні зусилля Анкари, поки що здається, що ЄС не відмовиться зовсім від введення нових санкцій.

"Відсутність прогресу в питанні Кіпру не дозволяє повністю від них відмовитися", — пояснив дипломат однієї з країн — членів ЄС. Однак, за словами ще одного високопоставленого дипломата ЄС, з огляду на те, що Туреччина продовжує активні переговори, "дуже важко сказати, чи буде одностайність".

За словами дипломата, на даному етапі "можливий якийсь м'якший компроміс, який передбачає покарання для лише дуже невеликого числа осіб і не має політичного підтексту", але остаточне рішення залежатиме від того, якою буде ситуація в найближчі дні і тижні.