Вийти геть. Ніж Росії загрожує вигнання з Ради Європи

10 квітня 2014 р. і 28 січня 2015 р. ПАРЄ позбавила членів делегації РФ права голосу через анексії Криму. З тих пір Москва періодично загрожувала Європі виходом з організації та позбавленням Ради Європи свого внеску. Тепер ситуація змінилася. Тепер вже генсек Ради Європи Торбйорн Ягланд в інтерв'ю Politico заявив, що пора подумати про вихід Росії з цієї міжнародної організації, куди та вступила в 1996 р.

Аргументи Ягланда: Москва досі не вирішила питання з анексією Криму, тобто не повернула його законному власнику, Україні; а також не допускає на півострів комісара РЄ з прав людини. Тому, на його думку, росіянам все ж не місце в Раді Європи, а отже, і в інших органах, які входять до його складу: Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ), Комітеті міністрів і т. д.

Генсек розкритикував указ Путіна від 15 грудня 2015 р., який дав Конституційного суду РФ можливість визнавати нездійсненними рішення міжнародних судів, в першу чергу ЄСПЛ, якщо ці рішення нібито суперечать Конституції російської. Ягланд, зауважимо, явно стурбований ставленням окремих країн до Євросуду суду і захисту прав людини в цілому. Про що прямо і сказав. І до того ж окремо згадав Туреччину, де після невдалої спроби державного перевороту Реджеп Ердоган щосили бавиться репресіями та арештами.

Акцент Він зробив, як бачимо, саме на захист прав людини, за що "відповідає" ЄСПЛ. І пояснив, що вихід РФ загрожує для її громадян: "Якщо Росії доведеться піти, то 140 млн людей будуть позбавлені можливості звернутися у вищий суд Європи, що дуже важливо для російських громадян". "Ми повинні подумати про наступне: чи не буде для Європи краще, безпечніше, якщо Росія буде сама по собі, не є частиною судової системи Європи?" - також зазначив Ягланд.

Перш ніж детальніше зупинитися на питанні прав людини, слід спершу уточнити особливості процедури виходу країни зі складу РЄ. Щоб було розуміння на випадок, якщо ініціатива отримає схвалення.

Процедура виходу

Особливої мороки насправді немає. Відповідно до статті 7 Статуту РЄ, якщо країна - член Ради Європи вирішила піти, то достатньо повідомити Генеральний Секретаріат. І якщо це зробити протягом перших дев'яти місяців фінансового року, то членство буде втрачено вже з наступного року. Якщо заява буде подана в останні три місяці, то офіційний вихід буде відкладений до кінця наступного фінансового року.

Ця стаття в даній ситуації не дуже підходить. Хіба що РФ вирішить виконати свої обіцянки і піде добровільно. Якщо ні - не біда, бо стаття 8 Статуту проголошує: "Право на представництво будь-якого Члена Ради Європи, який грубо порушує положення статті 3, може бути зупинено, і Комітет міністрів може запропонувати йому вийти зі складу Ради на умовах, передбачених в статті 7. Якщо такий Член Ради не виконує цю пропозицію, то Комітет міністрів може прийняти рішення про те, що Член, про яку йдеться, перестає складатися в Раді з дати, яку визначає сам Комітет". Права голосу Росії вже позбавили. Так що тепер справа за Комітетом міністрів, і тут потрібно звернути увагу на те, що цей орган сам визначає дату. Так що Москву з РЄ можуть виставити дуже оперативно, якщо буде на те політична воля.

Питання ставилося руба і раніше. Наприклад, голова ЄСПЛ Гвідо Раймонді в січні минулого року задавався питанням, а чому, власне, Росії залишатися в цій організації, якщо національна судова система суперечить Європейській конвенції з прав людини. "Ви не можете залишатися в системі, якщо заперечуєте обов'язковість рішення ЄСПЛ", - коментував він вищезгаданий указ Путіна.

Зазначимо, що Росія вже була на волосок від виключення до початку тисячоліття. Приводом для призупинення права голосу делегації РФ в період з 2000 по 2001 рр. стала друга чеченська війна. А до росіян "закривали рот" також грекам через два роки після встановлення диктатури "чорних полковників" у 1967 році. Повернули Афінам право голосу в 1974 м. А через шість років "обезголосили" Туреччину після військового перевороту. Повернули в 1984 р.

Росії теж повернуть право голосу, якщо вона буде паинькой і відмовиться від агресії в Україні. І якщо, звісно, її не виженуть з РЄ. Тоді процес повернення затягнеться надовго.

Що буде з росіянами без ЄСПЛ

Автоматично денонсируется та сама Конвенція про захист прав людини і основних свобод, яка гарантує громадянам дотримання їхніх ключових прав: права на життя, свободу, освіту, вступ у шлюб, особисту недоторканність, на справедливий суд; захищає від рабства, примусової праці, тортур. В принципі російський основний закон, нехай тільки на папері, але більшу частину цих прав гарантує. Якщо чогось немає в конституції (рабство), тобто окремі закони.

Проте все ж пари пунктів не вистачає. По-перше, РФ отримає можливість публічно отпинать право на життя - відмовитися від мораторію на смертну кару. По-друге, Москва зможе наплювати на рекомендації РЄ щодо скасування конституційної заборони ув'язненим голосувати на виборах.

Також росіянам можна буде забути про пошук справедливості в ЄСПЛ. Притому, що в перший рік анексії Криму в суд з 70 тис. позовів 9 тис. надійшли від громадян РФ. І російський уряд, навіть маючи за плечима щит Конституційного суду та указу Путіна, все ж намагався чогось досягти в європейських судах. Наприклад, 13 липня цього року Мін'юст оскаржив рішення ЄСПЛ, яке зобов'язало Москви виплатити більше 3 млн євро постраждалим при захопленні школи в Беслані. Тоді загинули 334 людини, включаючи 186 дітей. Позов був поданий 409 росіянами, оскільки влади не провели ефективного розслідування. У разі виходу з СЕ той же Мін'юст, швидше за все, навіть не буде відправляти адвокатів до Страсбурга, а рішення на користь позивачів залишиться марною папірцем.

Крім ігнорування рішень ЄСПЛ, Кремль також зможе навіть заради пристойності не звертати уваги на висновки Венеціанської комісії, яка, нагадаємо, аналізує конституційні норми і дає рекомендації, як привести ці норми у відповідність до демократичних стандартів. Тому мракобісся в російській законодавчій системі лише посилиться.

Навіщо Росії ненависний Рада Європи

Так що, з одного боку, втрата членства в Раді Європи буде на руку Путіну: росіян не будуть пускати в ЄСПЛ, нотації ніхто читати не буде, роби що хочеш.

А з іншого - СЕ, а особливо ПАРЄ, дуже важливі для Москви. Просто так чи що росіяни трясли гаманцем перед Європою, стверджуючи, що, мовляв, РФ платить найбільші внески в Раду Європи? Тільки брехня це все. Наприклад, в 2014 р. Москва заплатила 32,281 млн євро, а більше внесли Франція (38 млн євро), Німеччина (35,098 млн євро) і Італія (35,094 млн). І дещо менше внесли британці - 31,806 млн євро. А в липні Кремль вирішив, певно, налякати - на третину скоротив свій внесок.

У тому ж місяці надійшла ще одна ініціатива від Росії, яка змушує засумніватися в тому, що їй СЕ не потрібен. Зокрема, МЗС РФ запропонував внести зміни до регламенту ПАРЄ, які дозволили б заборонити позбавлення повноважень депутатів усіх, крім їх виборців. Це спроба убезпечити себе, а також сателітів.

Найяскравішим з останніх на сьогоднішній день, до речі, є де-юре президент ПАРЄ Педро Аграмунт. І цікаво, що заява Ягланда з'явилося незадовго до запланованого розгляду відставки іспанця. Заради нього ПАРЄ 27 червня навіть внесла зміни до регламенту, щоб імпічмент президента став можливий. Так, росіяни підставили Аграмунта, але, враховуючи його слабодухість, в статусі президента або хоча б депутата він міг би знадобиться. Їм легко управляти. Але дамоклів меч 8-ї статті Статуту занесений тепер не тільки над Аграмунтом, якого РФ, цілком ймовірно, хотіла б зберегти, але і над самою Росією. Адже навіть у разі очікуваної поразки при голосуванні у жовтні сама по собі відставка відкриває широкі можливості для політичних ігор. ПАРЄ для Москви сьогодні - майданчик більше для інтриг, для спокійного доступу до тіла європейських політиків, яким можна постаратися нашептати "правильні" речі. А Він хоче Москву цієї площадки позбавити, у той час як Кремль докладає чимало зусиль, щоб зберегти вплив на Європу.