Курилынаши. Навіщо прем'єр Японії тролить Путіна референдумом
Глава японського уряду Сіндзо Абе перед зустріччю з російським президентом Володимиром Путіним, яка повинна відбутися в Москві 21 січня, зробив хід конем - в інтерв'ю телеканалу Asahi заявив про те, що жителі Північних (Курильських) островів повинні самі вирішити питання про їх територіальної приналежності. Тобто переходити під управління Токіо або залишитися у складі РФ. Інакше суперечка, на думку Абе, вирішити не вдасться, а отже, і тема мирного договору буде висіти в повітрі.
Прямо про проведення референдуму прем'єр не говорив, але і жодного натяку на цього виявилося достатньо, щоб порушити балакучих голів у РФ. Так, сенатор Франц Клинцевич назвав "чутки і розмови" щодо референдуму на Курилах "неспроможними", оскільки, мовляв, окупація Москвою островів законна. А член комітету російської Держдуми з міжнародних справ Антон Морозов наголосив: "Ніяких референдумів і опитувань на території Курильських островів ніхто проводити не буде". І нагадав: Кремль хоче підписання мирного договору без жодних умов. Що ще у вересні запропонував Абе Путін. Але японська сторона, природно, такий підхід відкинула, оскільки для Токіо мирний договір і курильське питання пов'язані і повинні бути вирішені одночасно. Допускаються лише застереження або невеликі компроміси.
Один з них, приміром, за даними Yomiuri Shimbun, полягає в тому, що делегація Японії під час переговорів може відмовитися від взаємних прав на вимогу компенсацій за острова, і уряд ці компенсації колишнім жителям островів може виплатити самостійно. А чому б і ні? Це невелика ціна, якщо вдасться, нарешті, укласти мирну угоду і вирішити територіальну суперечку.
Токіо навіть може погодитися на повернення не чотирьох, але двох територій - Шикотана і групи островів Хабомаї. Ітуруп і Кунашир - поки що не чіпають. Адже саме така позиція закріплена в Радянсько-японської декларації 1956 року, що припинила стан війни між країнами. І вона актуальна, оскільки, як повідомив у листопаді Абе, сторони домовилися про прискорення переговорів по мирному договору саме на підставі цього документа. Як і майже 60 років тому, каменем спотикання знову є США. Тоді, після підписання японо-американського договору про безпеку 1960 року, Москва відмовилася від передачі островів. І зараз Кремль вимагає гарантій відсутності на островах американських військових баз. Токіо намагається цей кут згладити, але безуспішно - росіяни тягнуть на острови свої "Бали" і "Бастіони".
Відповідно, Абе посилює тиск перед візитом у Москву. Причому не тільки тому. Як відомо, 30 квітня цього імператор Акіхіто зречеться престолу. Новим імператором стане старший син Нарухіто. В Японії починається нова ера. А нову еру краще всього починати з великих звершень. Та точка, або хоча б жирна кома в Курильському питанні стала б такого роду звершенням - досягненням кабінету Абе. Прем'єр демонструє готовність цього домогтися. Навіть дав 6 січня відповідну клятву на могилі свого батька Сінтаро Абе, міністра закордонних справ (1982-1986 рр..), як і син, активно займався цим питанням. "Я кожен день буду робити все можливе, присягаюся перед могилою виконувати свої обов'язки", - цитує прем'єра NHK.
Абе налаштований рішуче. Токіо вже набридли постійні відмовки і виверти Кремля. Так чому б, власне, не говорити з Росією на зрозумілій їй "гібридному" мовою? І референдум, точніше навіть натяк на референдум, прекрасно підходить для цієї мети. Це якісний тролінг Путіна японським прем'єром. Сіндзо Абе як би говорить російському президенту: "Ось ви кажете, Крымваш, так? Кажете, що все було законно, волевиявлення громадян - і крапка? Так давайте і ми з вами поставимо крапку в нашому питанні - проведемо референдум на спірних островах. Не хочете? А чому? Ваші споконвічні землі? Ну, у наших істориків з цього приводу інша думка".
Таким чином прем'єр Японії поставить Путіна в незручне становище - йому доведеться або якось відкрутитися, або всім пояснити, чому за результатами "референдуму" окупація Криму - хороша для Росії, а плебісцит на Курилах - ні. Однак Кремль, природно, на плебісцит не погодиться, оскільки тоді знову стане руба питання окупації українського півострова. Не вдома, звичайно. Всередині РФ більшість прекрасно знає - "все наше": і Крим, і Курили, і Фінляндія, і Балтії, і Аляска з Каліфорнією, і Марс. Хоча...Коли соціологи "Левада-Центру" з 22 по 28 листопада проводили опитування про передачу Японії Курильських островів, то трохи роз'яснили, до чого це призведе - острова віддаються не за просто так, а в обмін на зміцнення економічних відносин. І, о диво, вперше з 1992 року передачу островів Токіо допустили більше 12% - 17%. Не 146%, звичайно, але цифра більш ніж показова. Вся справа в постановці питання, а певне розуміння перспективи в російському суспільстві присутня.
Так, широкої підтримки немає. Навіть серед більшої частини так званих опозиціонерів, які борються за справедливість. Наприклад, проти висловлювався Олексій Навальний. Винятком можна назвати Гаррі Каспарова, який 4 січня опублікував коментар з цього питання. Він, зокрема, зауважив, що Крим - не суперечлива, а захоплена територія. При цьому підтримав дотримання вищезгаданої декларації 1956 року і закликав віддати Японії, правда, частину території. "А тим горлопанів, які кричать про "референдум" у Криму, хочеться запропонувати провести референдум на Курилах з приводу приєднання до Японії. Результат може бути несподіваним... А можна і в Кенігсберг губернії провести аналогічний референдум", - додав Каспаров.
З іншого боку, пам'ятаючи про вікнах Овертон, зазначимо: ідея референдуму - це міна сповільненої дії для Кремля. Адже ймовірний плебісцит - не така вже крамольна ідея. Не тільки з точки зору історії, але і виходячи з економічних і соціальних факторів. Росіяни, які проживають на островах, завдяки програмам безвізового обміну мають можливість порівнювати - як живеться їм, нехай і на відшибі, але під управлінням Москви, і як живуть сусіди, дивитися на японські міста і високий рівень життя, соціальних норм, технологій і т. д. Враховуючи, що холодильник в РФ вже почав перемагати телевізор, рівень підтримки референдуму на Курилах може сильно зрости, особливо якщо Токіо запропонує ще більше спокусливих булочок. І хто знає, може, там і справді дійде до плебісциту. Причому не по кримському сценарієм - на виборчих дільницях обійдеться без ввічливих самураїв, прикидывающихся ронинами. І хоча закінчиться це показовим судом за сепаратизм, роботи ФСБ додасться: приклад виявиться заразливим.