Вмирати за Росію. Як Путін та Соловйов школярів до самогубства схиляли

Беззмінний російський лідер Володимир Путін та його оточення послідовно йшли протореною до них тоталітарними правителями – Гітлером та Сталіним – доріжкою – оновлювали під себе прошивку мізків дорослих росіян, але й куролесили також в головах дітей, нагромаджуючи там "правильні" догми.

Спершу Кремль створив Юнармію, куди набирали підлітків, юнаків та дівчат, і вбирали у червоно-білі кольори. Насправді, формуючи молодий фронт підтримки старого-чекіста — аналог гітлерюгенда.

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, коли придумана Путіним "осаджена фортеця", на його незадоволення, виявилася справді в політико-економічній облозі, Кремль пішов далі — перейшов із підлітків на дітей. Це найшло своє відображення у пропозиції Держдуми відродити піонерію.

Спочатку ці кроки можна було сприймати як спробу Путіна зацементувати, власне, путінізм у Росії, тобто створити непорушну електоральну підтримку його та його наступників на роки вперед. Іншими словами, йдеться про виховання дітей не батьками, але державою як спосіб процвітання нинішнього чекістисько-кримінального режиму.

Але це лише перша частина Марлезонського балету. Особливо якщо врахувати, що серед дорослих, які могли б зараз померти за батьківщину в Україні, все менше охочих це зробити – якщо в травні продовження війни підтримували 72% росіян, то зараз, згідно з опитуванням "Левада-центру", таких лише 48 %.

Друга полягає в тому, що ці діти повинні вчитися вмирати на благо батьківщини (читаємо: режиму). Що й показало нам запровадження за розпорядженням Мінопросвєщєнія (не "образованія", зауважте, а "просвєщєнія" – ще один приклад об'єктивізації дитини) у російських школах "просунутих" уроків патріотизму з 2022 р.

Тепер, після того, як школярі в Росії візьмуть участь у церемонії підняття прапора, вони також отримають порцію пропаганди від педагогів за вже затвердженими методичками.

Їм, по-перше, розповідатимуть про "реальні" причини війни проти України; про підступну і ворожу НАТО і про те, як практично весь світ хоче завадити Росії стати з колін.

Це для дітей із п'ятого класу. Першо- і другокласників в новий для них світ шаленої любові до батьківщини занурюватимуть поетапно — з любові до російської природи, яка, за задумом міністерських просвітителів, тотожня Росії як такої.

І ось так плавно дітей підведуть до усвідомлення та прийняття головного кредо життя — готовності, якщо не необхідності померти за батьківщину. У методичках прямо такі приклади ідеологем і наводяться: "За Батьківщину-мати не страшно вмирати", "Батьківщину любити — Батьківщині служити", "Щастя Батьківщини дорожче за життя".

Цю нову-стару концепцію пропіарив 1 вересня особисто Путін. Це говорить про те, наскільки вона важлива для нього і Кремля. Російський правитель вирушив заради її просування в куточок, який є у щонайбільшій облозі його фортеці в облозі — до Калінінграду (Кьонігсбергу).

У Музейному та театрально-освітньому комплексі Путін провів відкритий урок "Розмова про важливе". Для нього, звісно.

Урок був лайт-версією, схоже, тимчасово скасованої прямої лінії. Це було попурі з демонстрації найкращих якостей патріарха ВладімВладімича та відвертого промивання дитячих мізків. Упереміш із банальними питаннями/відповідями, він переказав знову набридлі вже наративи про створену Леніним Україну, про ворогів на Заході, про великодуховну Росію, щедро пересипаючи їх установками для дітей про те, що вони мають бути максимально "працьовиті" заради батьківщини. Їхній сенс життя, але насамперед смерті – це життя та процвітання країни.

У той час як цивілізований світ йде за рекомендацією генерала Паттона "не вмирати за батьківщину, а зробити так, щоб за батьківщину помер мерзотник з іншого боку фронту", Кремль йде зворотним шляхом, наполягаючи на тому, що скласти голову за батьківщину – це почесно.

Це чорним по білому прописано у методичках для шкіл. Це ж артикулюють голови Кремля – від особисто Путіна до Соловйова. Останній на форумі "Знання" для молоді взагалі влаштував феєричне – на межі виступу сектантів та театральної постановки, шоу для дітей.

Розповідями про відірвані кінцівки дітей на Донбасі, який "вісім років бомбять", топ-пропагандист з підрикуванням та театральними паузами підбивав аудиторію до того, що мета в житті – це не особисте щастя та добробут, не матеріалізм, не машини і квартири, а головна мета у життя — це те, заради чого ти готовий, мовляв, померти. І зрозуміло, що Соловйов радив дітям помирати за батьківщину – за "найвеличнішу країну у світі", яка велика, тому що бореться "на стороні добра".

По суті ж, зараз дітей та росіян загалом ще активніше програмують на самогубство.

Пам'ятаєте слова Путіна, озвучені ним на форумі "Валдай" у 2018 р.: "Ми як мученики потрапимо до раю, а вони просто здохнуть"? Вони – вороги, які оточили Росію.

Це нинішня ідеологія Кремля для росіян. Її втілення можна було спостерігати, коли РОВ окопалися в Рудому лісі; коли російський офіцер говорив про готовність влаштувати ядерну катастрофу на ЗАЕС. Це не невігластво чи дурість, це така ідеологічна установка.

І аналогічним чином людей вже програмували їхні тоталітарні лідери під час Другої світової війни – бути готовими та бажати власної смерті заради держави. Вчинити самогубство, якщо потрібно. Стати камікадзе.

З тією різницею, що, на відміну від нинішньої кремлівської концепції смерті, японські камікадзе знали, за що вмирали. Вони вмирали за імператора, за збереження державного устрою, за збереження гармонії.

Щодо Третього Рейху, то такі підходи та ставлення до співгромадян у результаті вилилися в колосальну травму. Настільки потужну, що сучасні німці, пам'ятаючи про загиблих на благо батьківщини тоді, сьогодні краще здадуться противнику. Ще до вторгнення росіян в Україну в Німеччині зі зброєю в руках готові були захищати свою країну лише 18% громадян. Надивившись на жахи війни в Україні, їхня кількість очевидно ще більше знизилася.

Повертаючись же до паралелей між Кремлем і Третім Рейхом, та їхньої ідеологічної бази для агресії, важливо зауважити, що Третій Рейх, який прагне захоплення миру, свій золотий вік бачив у минулому і намагався його "відновити", пригощаючи німців арійськістю та міфами германо-скандинавського світу. Він взяв і задекларував права на особливість німців, їхню богообраність.

Те саме відбувається і в путінській Росії, причому ще з часів Єльцина (хоча, безперечно, саме путінці посилили цю ідеологію). Росіяни – мовляв, особливі, унікальні. На них не поширюються загальноприйняті норми, адже вони вищі за решту – тих, хто їх особливості заздрить і намагається їх знищити. Соловйов так і казав дітям: всі хочуть знищити їх, бо вони "рускіє".

Особливість і унікальність потребує основи, як це було у німців. Тому "росіяни" надьоргали звідусіль, звідки могли — привласнили історію Русі, почали також "освоювати" й історію татаро-монгол, яким колись Москва платила данину і просила у них ярлики. Ось так, зі світу по нитці, і виходить "рускій" — громадянин не Третього Риму, але Четвертого Рейху.

При цьому зліплені Кремлем правильні рускіє мають вмирати за велику Росію. У чому її велич, вони не знають, оскільки в сучасній міфології РФ чорт ногу зломить. Але точно впевнені, що Росія – велика. А більше і не потрібно.

Тільки ось це культивування смерті під приводом захисту величі – це все той самий копіпаст моделі золотого віку у минулому, яке треба відродити. Однак спроба його повернути означає, що попередні спроби були провальними. Це зациклювання на смерті та безвиході.

Що, у принципі, суперечить природі. Живі істоти прагнуть жити, розвиватися та продовжувати свій рід. А нація, яка жити не хоче, спершу вироджується, а потім і вимирає. І відбувається це безславно.