"Хто крутить ким, ще питання велике". Чому в Данії судять голову розвідки
Десять років тому данська розвідка допомогла АНБ стежити за Меркель
10 січня раптом з'ясувалося, що колишній глава данської військової розвідки (Forsvarets Efterretningstjeneste, FE) Ларс Фіндсен уже місяць перебуває на лаві підсудних у зв'язку з передачею журналістам певної секретної інформації.
З цієї причини Фіндсена було усунуто ще у 2020 р. Але затримано його, а також ще трьох співробітників FE і контррозвідки (Служби поліцейської розвідки, PET) було лише 9 грудня 2021 р.
При цьому Фіндсен, який заперечує свою провину, що цікаво, сам наполіг на тому, щоб Копенгагенський суд розсекретив його ім'я. Тобто колишній глава розвідки, мабуть, прагне себе убезпечити, добровільно вирушивши під софіти. А це говорить про те, що справа дуже серйозна.
Це перший цікавий момент.
Другий: фігуранти справи – співробітники двох данських спецслужб. І в обох Фіндсен був керівником: з 2002 до 2007 рр. – PET, яка й проводила його затримання; з 2015 р. – FE.
Імовірна причетність колег Фіндсена з обох спецслужб до зливу даних ЗМІ може свідчити про те, що суд зараз розглядає не просто справу про передачу секретної інформації.
Тут явно щось більше. І підтвердженням цього може бути той факт, що Ларс Фіндсен уже стикався з дисциплінарною комісією через незаконне стеження за громадянами Данії. Щоправда, комісія нещодавно виправдала його у цій справі. Але, як бачимо, він знову потрапив на гачок — уже через витік інформації.
І ось тепер ми підходимо, мабуть, до найцікавішого в цій історії.
У 2020 р. Данська громадська телерадіокомпанія (DR) повідомляла про те, що FE у 2012–2014 рр. надала доступ до кабелів зв'язку американському Агентству нацбезпеки (АНБ), а значить, спецслужба мала доступ до персональних даних данчан, їх листування і не лише.
Справа в тому, що через територію Данії пролягають кілька підводних інтернет-кабелів, які йдуть до Великобританії, Німеччини, Нідерландів, Норвегії та Швеції.
Саме до них, за даними DR, і "присмокталася" АНБ, щоб стежити за політиками з цих країн, включаючи тодішню канцлерку Німеччини Ангелу Меркель і президента Франка-Вальтера Штайнмаєра.
Це далеко не перше і не єдине підтвердження того, що АНБ стежило і прослуховувало союзників, зокрема Меркель (дякуючи Сноудену), — цей факт уже давно не є таємницею.
Данчан і європейців загалом схвилювало те, що американцям у цьому допомагала данська спецслужба, по суті, діючи проти своєї сусідки Німеччини.
Але. По-перше, у цьому немає нічого екстраординарного. Така робота спецслужб – збирати відомості не лише про суперників держави, але й про союзників і партнерів, адже життя – штука непроста, а політика – прагматична й багатогранна.
До речі, ті самі німці, які так обурювалися діями спецслужби США, з 1998 по 2006 рр. прослуховували і читали 4 тис. телефонів, факсів та електронних скриньок американських урядових установ (Білого дому, Пентагону, штабів ВПС та ВМС, мінфіну, Держдепартаменту, NASA, МВФ тощо).
По-друге, Данія – давній і надійний союзник США. Це добре відомо. У Тулі (Гренландія) у ВПС США є своя база, наприклад. Там же розташована станція радіотехнічної розвідки. Тому нічого дивного в тому, що FE співпрацювала з АНБ таким чином.
Набагато цікавіше те, чому ця співпраця через нову справу Фіндсена знову актуалізувалася в інформаційному просторі. Адже данчани провели внутрішнє розслідування, яке отримало назву "Операція Dunhammer", ще в 2014 р. (а наступного року пост зайняв Ларс Фіндсен).
Того ж 2014 р. своє розслідування про стеження АНБ проводив комітет з розвідки Бундестагу. До речі, до цього розслідування Штати виявляли чималий інтерес. 4 липня 2014 р. було затримано подвійного агента – співробітника німецької BND Маркуса Р., який для ЦРУ збирав дані про комітетське розслідування.
З того часу багато води утекло. Був Дональд Трамп і трансатлантичний розкол, потім прийшов Джо Байден, який цю прірву з ентузіазмом почав засипати й налагоджувати відносини з Берліном.
І ось майже через вісім років усі провідні міжнародні видання знову обговорюють у зв'язку зі справою Фіндсена стеження АНБ за керівництвом Німеччини – ключового нині союзника США в ЄС.
І, до речі, у досить непростий період. Так, з одного боку, адміністрація Байдена змогла закопати сокиру війни з Берліном. З іншого – в Німеччині нове керівництво. 16-річна епоха Меркель завершилася, і новий уряд, де вперше за десятиліття не знайшлося місця ХДС/ХСС, формує власну політику, яка дозволила б йому якнайшвидше вийти з тіні канцлерин.
Вашингтон, у свою чергу, також "оновлює" відносини з новим урядом. Чому почасти може завадити ця сіль на старі рани.
Постає питання: чому? Чому карта Фіндсена, звільненого 2020 р., розігрується саме зараз?
Із цього приводу є кілька гіпотез. Перша обумовлена виключно внутрішніми факторами. У 2023 р. у Данії відбудуться чергові генеральні вибори. Тобто суд над співробітниками обох спецслужб знаменує собою старт передвиборчої боротьби, і неабиякої, до речі. Загалом хтось радикальним чином зачищає політичне поле, готуючи нові ідеї і формати внутрішньоєвропейських відносин. І від цього когось, не виключено, Ларс Фіндсен намагається захиститися розсекреченням свого імені.
Друга гіпотеза. Не лише Сполучені Штати намагаються примиритися з Німеччиною й налагодити співпрацю з урядом Олафа Шольца. Данія також.
Чому ні? Адже Данія і Німеччина – сусіди. Через їхні води, наприклад, проходить "Північний потік-2". А ще Данія поряд із Росією входить до країн, які претендують на ресурси Арктики. Було б розумно заручитися підтримкою найбільшого гравця в ЄС, який має свою давню історію плідної співпраці з Москвою у різних економічних проєктах.
І щоб сигналізувати про свої добрі наміри і готовність до тепліших відносин, комусь у Данії, ймовірно, спало на думку принести в жертву голову тієї спецслужби, яка допомагала АНБ стежити за керівництвом ФРН.