Ксенофоби поспішають на допомогу. Як Сурков заспокоює Путіна після провалу в Парижі

Поки Кремль відходить після не виправдав всіх його надій саміту "нормандської четвірки" в Парижі, окремі учасники процесу з російської сторони гарячково намагаються врятувати своє реноме в очах шефа - президента РФ Володимира Путіна. Мова про його помічнику Владислава Суркова, куратора фейкових республік на Донбасі. У неділю, 15 грудня, в Мінську відбулася зустріч за участю міністрів закордонних справ ДНР і ЛНР" Наталії Никоноровой, Владислава Дейнего, "дипломатичного радника" ватажка "ЛНР" Родіона Мірошника і члена правопопулістської "Альтернативи для Німеччини" Ульріха Оэмэ, що є за сумісництвом членом німецької делегації в ПАРЄ.

Ну, зустрілися і зустрілися. Ватажкам в окупованих Донецьку і Луганську дали відчути власну значимість, висунути, так сказати, ніс у зовнішній світ. І хто, якщо так подумати, Оэмэ і який його політичну вагу, як, власне, і його партії в Європі, де ні для кого не є секретом її лояльність Кремлю? Ні, сама по собі зустріч не є ознакою легітимації фейкових республік. Куди важливіше те, що сталося після "переговорів".

Природно, Оэмэ чекали російські журналісти, і він їм виклав усе як на духу: хочу, мовляв, щоб представники "ЛДНР" увійшли в "нормандський формат", адже в Парижі цих "важливих учасників" не було, і буду, мовляв, просувати діалог з бойовиками. І навіть повідомив, як саме він має намір це робити - користуючись своїм місцем у делегації ФРН в Парламентській асамблеї Ради Європи, подасть на січневій сесії ініціативу про включення питання залучення "ЛДНР" діалог з Євросоюзом. Наступний крок - відповідна резолюція, для запуску в роботу якої йому потрібні 20 голосів. Але сам Оэмэ, судячи з усього, не вірить, що це можливо. "...сподіваюся, отримаю 20 голосів, щоб ініціювати резолюцію", - сказав член АдГ.

Сумніви депутата зрозумілі. Так, з одного боку, його політична сила досить популярна на батьківщині. По мірі того, як підтримка ХДС/ХСС (Християнсько-демократичний союз/Християнсько-соціального союзу) і ще більшою мірою есдеків падає, рейтинг АдГ потроху додає, хоча, безумовно, не такими темпами, як у "Зелених". Але в Бундестазі ця правопопулисткая партія перебуває в опалі. Її партійців дуже часто не призначають у ключові комітети або виганяють з них, а ініціативи блокуються - в тому числі, в питанні скасування антиросійських санкцій, що ніби як прийнятно для ХДС/ХСС і СДПН, але коли-небудь в майбутньому.

Не їж мене, я тобі пісеньку заспіваю

В ПАРЄ, звичайно, політичне розмаїття куди більше - точніше, у Москви більше можливостей знайти людей, які підхоплять цю тему. Однак навряд чи сам Сурков, який влаштував посиденьки в Мінську, вірить у реальність зміни "нормандського формату" шляхом включення до нього представників фейкових республік або повноцінного діалогу між Європою і "ЛДНР".

Справа в тому, що перед Путіним поки ніхто не капітулював. Легкої перемоги з Парижа російська делегація, в яку входив і Сурков, не привезла. Київ відмовляється прийняти інші, крім "формули Штайнмайера", забаганки Кремля. Бажання Москви натиснути на Україну в поточних умовах зрозуміло, але таким ось чином - через одного далеко не найвпливовішого лобіста? Навіть живе по Крилову команда шостого президента України на таке не купиться.

У Кремлі ж після "Нормандії" явно відбувається розбір польотів, і того ж Суркову доводиться думати про те, як вийти сухим з води. Просто назвати Арсена Авакова "п'яним людиною" недостатньо. Тому задіяння Оэмэ - це банальна з повною відсутністю витонченості інформаційна маніпуляція, яка чітко простежується, якщо поглянути на заголовки в російських ЗМІ: "В ПАРЄ закликали...В ПАРЄ запропонували...У Німеччині вимагають". З таким же успіхом можна знайти в Росії незадоволеного режимом радикала, який вважає, що агресивну політику Кремля можна нівелювати, лише наслідуючи приклад героя Тома Круза у фільмі "Місія нездійсненна: Протокол фантом". І потім сміливо поширювати дезу "В Росії вимагають підірвати Кремль".

Правда, завжди, незважаючи на грубу медиаподелку Суркова, потрібно розглядати і песимістичні сценарії, виходячи з геополітичної всеїдності окремих європейських політиків. Не виключено, що в інформаційну маніпуляцію з Оэмэ вкладено елемент "авось": може, дійде до резолюції, авось зможемо підкупити досить членів ПАРЄ, щоб проголосували, може приймуть резолюцію, авось ще Еммануель Макрон підключиться. Якщо дійде до внесення резолюції щодо "ЛДНР" на розгляд у ПАРЄ, то кремлівська пропаганда збере ще кіло-два вершків. Або навіть гірше. ПАРЄ вже "радувала" Київ своїм голосуванням з російської делегації, бо з одного боку, можна говорити про простий спробі Суркова уберегтися від гніву Путіна, а з іншого боку, дипкорпусу в Україні слід на всяк випадок підготуватися до січневої сесії ПАРЄ, навіть якщо виступ представника АдГ залишиться лише струсом повітря.