Криза в Словаччині. Як "Супутник V" може привести до влади проросійські партії

Політична криза в Словаччині, що спалахнула через закупівлю прем'єр-міністром, засновником партії OL'ANO Ігорем Матовичем російської вакцини "Супутник V", продовжує набирати обертів. Коаліція тріщить по швах: дві з чотирьох партій, які в неї входять, не бажають більше бачити Матовича главою уряду.

Приймаючи рішення закупити 2 млн доз російської вакцини, Матович як популіст керувався не стільки необхідністю, скільки прагненням зіграти на суспільних настроях.

Згідно з опитуванням Focus Agency словаки довіряють "Супутнику V" майже так само, як і американо-німецькій Pfizer/BioNTech: 53% і 55% відповідно.

Тому-то Матович, чий уряд зіткнулося з критикою через провали в боротьбі з пандемією, вирішив йти по шляху найменшого опору. Тим більше що в Москві з готовністю і радістю підуть назустріч кожному, хто проявить інтерес до "Супутника".

Прем'єр спробував оформити замовлення на вакцину в лютому, але натрапив на критику партнерів по коаліції — партій "Свобода і Солідарність" (SAS) і "За людей". Підтримала його лише "Ми — сім'я" Бориса Коллара, яка вважається проросійською. Тому Ігор Матович перейшов до плану "Б" — скористався правом міністра охорони здоров'я в екстрених ситуаціях забезпечувати поставки тих чи інших препаратів.

І вже в березні перша партія російської вакцини в 200 тис. доз прибула в аеропорт Братислави, де її особисто зустрів прем'єр-міністр. До слова, інші вакцини, які пройшли всі етапи досліджень, такої уваги з боку Матовича не отримали.

Дії прем'єра обурили партнерів і президента Зузану Чапутову, за спиною яких він діяв, приймаючи такі важливі рішення. Так з'явилася перша тріщина в цілісності коаліції. Матович почав гарячково шукати вихід з кризи, допускаючи все нові помилки.

Однією з них став вкрай невдалий жарт, який прозвучав в ефірі Radio Expres 3 березня, коли прем'єр на питання журналіста, що ж він пообіцяв Москві в обмін на вакцину, відповів: "Закарпатську Україну". Результат — міжнародний скандал. Міністру закордонних справ Словаччини Івану Корчку довелося вибачатися перед Києвом за свого прем'єра. Та й самому Матовичу теж.

Наступною помилкою стало рішення поставити крапку в скандалі за допомогою відставки міністра охорони здоров'я і свого однопартійця Марека Крайчі, якого Матович сам же і підставив, умовивши (змусивши?) замовити "Супутник V". Крайчі пішов 11 березня. Однак криза лише посилилася. Потопаючий корабель 15 березня покинув пост міністра праці і соціальних справ Мілан Крайняк (партія "Ми — сім'я").

Його в словацькій пресі зараз сватають на посаду голови Словацької інформаційної служби (SIS, аналог СБУ), колишнього вже керівника якої, Володимира Пчолінського, затримали у справі про корупцію Бориса Коллара, членом партії якого ( "Ми — сім'я") він був раніше. У партії Коллара, який контактував з "подругою Кремля" Марін Ле Пен, цю інформацію спростовують.

І це ще одна точка напруги в поточній парламентській кризі. На додачу до того, що уряд залишився без міністрів, які відіграють ключову роль у протидії пандемії Covid-19. З чим Матович і так не справляється.

Ризикований компроміс

Ясна річ, що напівзаходи його партнерів по коаліції не влаштовують. Вони хочуть відставки Матовича.

Лідер SAS, міністр економіки Ріхард Сулик під час вчорашньої пресконференції висунув прем'єру ультиматум: відставка до 24 березня — або його партія виходить з коаліції.

"Цей прем'єр розділяє суспільство, він в конфлікті з президентом, з вченими, з місцевою владою і медіа... Ми далі не можемо підтримувати уряд Матовича", — цитують Сулика Noviny.

У разі, якщо Сулик дотримається обіцянки, то коаліція втратить 13 депутатів, але збереже більшість: зараз в її складі 93 з 150 законодавців. Щоб коаліція дійсно розвалилася, вийти повинна також і партія "За людей". Такий сценарій цілком можливий.

Хоча лідер партії Вероніка Ремішова, що займає пост міністра інвестицій, регіонального розвитку та інформатизації, яка також була присутня на пресконференції Сулика, не висувала ультиматум де-факто лідеру OL'ANO. Можливо, частково тому, що до переходу в партію експрезидента Андрія Кіски в 2019 р., яку вона очолила 8 серпня 2020 р., була в партії Матовича. Але головна причина все ж більш прагматична. До того ж Ремішова раніше говорила, що Матовичу все ж слід піти у відставку, і допускала вихід "За людей" з коаліції.

Причина ж криється в тому, що SAS і "За людей" не можуть похвалитися великою "мандатною масою". У першій — 13 крісел в парламенті, у другій — 10.

Зараз вони згодні, щоб наступником Матовича став його однопартієць — міністр фінансів Едуард Хегер. Однак в OL'ANO, партії, вибудуваній під лідера і абсолютно йому відданій, відставку Матовича не підтримали. Адже OL'ANO невигідно розвалювати коаліцію дощенту, без того, щоб крісло голови уряду зайняв будь-хто інший, адже їх чекають перевибори, за підсумками яких вони, швидше за все, не зможуть отримати владу.

Рейтинг "За людей" просів приблизно на 0,6%, на минулорічних парламентських виборах вони набрали 5,7% голосів, а зараз їх рівень підтримки, згідно з опитуванням "Поліс", становить 5,1%.

На відміну від партії Кіски/Ремішової SAS вдвічі наростила свій рейтинг — з 6,22% до 13,1%. Таким чином, політсила Сулико зрівнялася з партією Матовича, за яку зараз готові проголосувати майже вдвічі менше виборців — 13,6% (в 2020 р. — 25,02%).

"Ми — сім'я" — 6%. Партія Коллара втратила 2,24% в порівнянні з результатами виборів. Тому-то вони також виступають за збереження чотирьохпартійної коаліції.

Звичайно, SAS могла б спробувати вибрати сценарій дострокових виборів і, наприклад, розраховувати на створення власної коаліції і з партією колишнього президента, і чинного — "Прогресивною Словаччиною", яка після провалу на виборах (не пройшла в парламент, будучи в блоці з партією "Разом") демонструє різке зростання популярності (5,8%).

Але є одна величезне і проросійське "але" — це партія-новачок, створена влітку 2020 р. аж ніяк не новачком у словацькій політиці колишнім прем'єром Петером Пеллегріні.

Його партія "Голос — Соціал-демократія" (HLAS — Sociálna demokracia) набирає зараз 23,8% голосів. Тобто приблизно стільки ж, скільки в минулому році отримала OL'ANO.

Словацька "Голос" на першому місці в рейтингу, "срібло" у партії Матовича, у SAS — "бронза".

Ще одна проросійська партія "Курс — Соціальна демократія" (Smer-SD) ще одного експрем'єра Роберта Фіцо, членом якої був Пеллегріні і яка ж стала чинником об'єднання чотирьох партій в нинішню коаліцію, звалилася з другого на четверте місце — 8,2 % (було 18,29%). Але все ж проходить в парламент і як ще одна проросійська і ультраправа партія "Котлеба — Народна партія Наша Словаччина" (6,3%) має шанс увійти в потенційну коаліцію, якщо вибори відбудуться.

І не забуваємо про партії Коллара. Тобто є високі шанси, що на зміну союзу OL'ANO, SAS, "За людей", "Ми — сім'я" прийде досить прокремлівський тандем. Чого нинішня коаліція, більшість її членів, допустити ніяк не хочуть. Як заявила Ремішова, "повернення Роберта Фіцо і Петра Пеллегріні було б катастрофою для Словаччини".

Фіцо і Пеллегріні провели дійсно вдалий політичний ребрендинг, враховуючи викликаний корупційними скандалами антирейтинг Фіцо і втому словаків від популіста Матовича. Цього йому вдалося домогтися лише за рік при владі.

Парадокс: російська вакцина спровокувала кризу, яка може закінчитися перевиборами, які в свою чергу може виграти проросійський політик.

Ні, звичайно, це не означає, що гіпотетичний новий уряд різко змінить курс і негайно ж кинеться в обійми Кремля. Як-не-як, саме при Фіцо Словаччина поставляла Україні газ по реверсу, та й санкції ЄС підтримувала.

Однак все той же Пеллегріні, зокрема під час візиту в Москву перед минулорічними виборами, за півроку до запуску власного політичного проєкту, виступив "проти бар'єрів" і "зловживання санкціями" щодо Росії.

Такого роду заяви Москва ретельно колекціонує і потім використовує у своїй інформаційній війні проти ЄС, США і України.