Криза в РФ: росіяни в депресії ностальгують за СРСР – опитування
Зокрема, індекс показує, що росіяни в 2015 році все частіше стали помічати, що у навколишніх проявляються і міцніють агресія, жорстокість, страх, образа, розпач і заздрість по відношенню до навколишнього світу. Ще сильніше стали виявлятися депресія, астенія, втома, розгубленість і самотність.
Як повідомляється, рівень депресивних настроїв за минулий рік досяг максимуму за весь час проведення опитувань. Востаннє схожий рівень депресивності був продемонстрований респондентами в 2009 році, коли в країні відчувалися наслідки економічної кризи. Позитивні емоції серед росіян стали спостерігатися набагато рідше: задоволеність, самоствердження, надію, впевненість та інші приємні і творчі почуття в рік падіння доходів із-за девальвації рубля і санкцій відчували найменше жителів країни за останні 16 років.
Також, за даними індексу, разом з депресією і жорстокістю росіяни за останні роки стали думати, що вони і їх сім'ї програли від змін, які відбувалися в країні з 1992 року. Пік пораженських настроїв припав на грудень 2014 року, часу першої хвилі сильного знецінення рубля. Настільки ж негативно по відношенню до перетворень початку 90-х росіяни були налаштовані в кінці 1999 року.
В кінці 90-х років росіяни, як показували дослідження "Левада-центру", найсильніше були впевнені в тому, що програли від перебудови, розпаду СРСР і ліберальних реформ. Наступний період пораженських почуттів був зафіксований під час кризи 2008 року.
При цьому за останні 6 років збільшилася кількість росіян, які не вірять в тезу, що Росія - це європейська країна. За даними "Левада-центру" за жовтень 2015 року, не згодні з цим твердженням 59% росіян згодні з них лише 32%. У 2009 році не згодних з тим, що Росія це Європа, було менше, ніж тих, хто був упевнений у зворотному - 36% проти 47% відповідно. У 2008 році, незважаючи на кризу, пропорції були також не на користь тих, хто не асоціює себе з Європою: 32% проти 56% відповідно.
Як зазначається, на тлі посилення депресивних і пораженських настроїв укупі із збільшеним упевненістю росіян у тому, що країна не належить до Європи, стало все більше тих, хто симпатизує радянській політичній системі. Частка таких респондентів помітно збільшилася з липня 2015 року по січень 2016 року. Приблизно на тому ж рівні підтримка радянського держустрою фіксувалися соціологами в 2009 році.
З другої половини 2015 року помітно знижувалася підтримка росіян західної моделі демократії та поточної політичної системи.
Симпатії радянському строю знаходять своє відображення і в електоральних рейтингах, відзначає видання. Так, за останніми опитуваннями фонду "Громадська думка", за КПРФ готові віддати свої голоси 9% виборців, при цьому підтримка комуністів зростала всю другу половину 2015 року. Ще в червні за КПРФ були готові віддати свої голоси лише 6%.
Як розповів директор "Левада-центру" Лев Гудков, агрессивная антиукраїнська компанія на російському телебаченні і державних ЗМІ задавила всяку ідею реформ і модернізації. За його словами, сама по собі ця кампанія була спрямована на дискредитацію всередині країни цінностей демократії і чесних виборів, звідси таке ставлення росіян до Європи, зокрема, і Заходу в цілому, говорить Гудков. Антиукраїнська кампанія, продовжує експерт, супроводжувалася дискредитацією опозиції як іноземних агентів і носіїв чужого духу.
Що ж стосується проявляє себе в останній час штучного неотрадиционализма, то його природа не в політичних уподобаннях, а у підйомі нижніх шарів масової свідомості, найбільш примітивних і тривіальних образів мислення, впевнений соціолог.
Читайте також:
"Заздрісні і закомплексовані образи мислення превалюють. Заздрять в першу чергу корумпованим чиновникам, які завдяки своїй близькості до влади змогли урвати жирний шматок. Звідси ж і відчуття переможених. Але концентрація на минулому - це не бажання повернутися туди, а лише форма критики влади", - упевнений Гудков.
Нагадаємо, за даними іншого опитування, проведеного "Левада-центром", 80% росіян вважають, що в Росії зараз економічна криза, який триватиме невизначений час.
