Космогопники. Як Росія мало не знищила МКС

Нехай адміністрація Джо Байдена і понизила Росію в ранзі, визначивши своїм головним суперником Китай, Москві завдяки класичним методам вже вдається залишатися в трендах інформаційного простору і зберігати інтерес до себе з боку союзників по НАТО.

Спочатку за допомогою неприкритого газового шантажу Європи з метою "вибити" якнайшвидшу сертифікацію "Північного потоку-2". Потім була і досі триває запущена руками сателіта Кремля Олександра Лукашенка міграційна криза в ЄС і напруга на польсько-білоруському кордоні. Далі концентрація військ на рубежах України, а тепер ось і ще один сателіт, чиї уламки могли знищити МКС.

15 листопада низка російських ЗМІ повідомили про те, що у зв'язку з наближенням космічного сміття — уламків супутника — всьому екіпажу МКС, тобто і космонавтам, і астронавтам, доведеться задраїти модулі на станції, включаючи "Колумбус", "Кібо" і BEAM, і перебратися в кораблі "Союз" і SpaceX Dragon Crew. Тобто у разі кризової ситуації, а саме внаслідок гіпотетичного зіткнення та пошкодження МКС, вони змогли б відстикуватися від МКС та вирушити додому.

Що характерно, минулого тижня, 11 листопада, станції також загрожували уламки супутника — китайського, через що екіпаж був змушений зробити зміщення на орбіті.

Проте вчора зміщення орбіти не було. Це дає підстави припустити, що загроза зіткнення виникла несподівано для NASA, ESA, JAXA і "Роскосмосу", і до маневру вони просто підготуватися не встигали.

До того ж російські ЗМІ, слід зазначити, не уточнювали, уламки якого супутника призвели до позаштатної ситуації. Вже завдяки офіційним коментарям американської сторони стало ясно, що вони просто вирішили сором'язливо промовчати про те, що супутник був російський.

Штати в люті

Під час брифінгу 15 листопада глава пресслужби Держдепартаменту Нед Прайс з обуренням повідомив про "безрозсудне" проведення Росією випробування протисупутникової зброї проти одного зі своїх супутників, внаслідок чого на орбіті і з'явилися уламки — понад 1,5 тис. одиниць та ще сотні тисяч дрібніших фрагментів, які відстежити значно складніше.

Того ж дня було оприлюднено й заяву шефа Прайса — держсекретаря Ентоні Блінкена. І це дає уявлення про настрої, що панують зараз у Вашингтоні.

Блінкен прямим текстом заявив, що Росія порушила свої заяви про протидію мілітаризації космосу і поставила під загрозу дослідження безповітряного простору. У зв'язку з цим Штати та їхні союзники мають намір виробити спільну відповідь на дії Москви.

Слідом після Блінкена 16 листопада своїм обуренням, а також деякими подробицями поділився і глава NASA Білл Нельсон.

Він, зокрема, повідомив, що членам екіпажу, що спали тоді, о другій годині ночі за східним часом (у Києві це сім вечора 15 листопада) було надано наказ сховатися в кораблях, де вони перебували до четвертої ранку. За цей час станція двічі проходила через хмару уламків.

Що й звідки знесли

Висновки американців підтвердили експерти британської аналітичної компанії Seradata. При цьому повідомили у Twitter назву збитого апарату — ним виявився запущений 1982 р. радянський супутник радіоелектронної розвідки "Космос-1408". Він давно не працював, але зійти з орбіти мав, як то кажуть, природним шляхом — проте раптово зруйнувався.

Тієї ж думки дотримуються і деякі російські експерти. Так, директор проєкту "Стратегічне ядерне озброєння Росії", старший науковий співробітник Інституту ООН з дослідження проблем роззброєння (Женева) Павло Подвиг у коментарі "Комерсанту" вказав на той факт, що російська влада "закрила" авіапростір над деякими районами в Баренцевому морі та морі Лаптєвих у період з 15 по 17 листопада у зв'язку із запуском ракет із космодрому "Плесецьк".

І ракет не балістичних. За словами Подвига, Росія з 2014 р. проводить випробування протисупутникової системи "Нудоль" — ракет А-235. Їх розробка почалася ще 1978 р., у розпал холодної війни та у відповідь на плани США посилити свою присутність у космосі.

У 1990-х, коли з колапсом СРСР завершилася і холодна війна, програму згорнули — і відродили 2011 р.. Тобто Росія свої військово-космічні амбіції реалізовує на основі технологічного доробку 40-річної давності.

Початкове замовчування Росією реальної причини позаштатної ситуації на МКС може свідчити про те, що Москва не планувала ставити під загрозу МКС, де працюють і її космонавти. До того ж це чимала шкода і для репутації Росії як космічної держави. Про що, до речі, не забув нагадати Білл Нельсон, який назвав "немислимою" поведінку Росії з її "легендарною історією польотів людини в космос".

Так не діставайся ж ти нікому!

Сам собою запуск ракети (ймовірно, А-235) — це меседж противникам, хоч інцидент із МКС і створив супутню репутаційну проблему. Втім він справді привернув ще більше уваги до послання, хоча й виставив росіян усім відомим приматом із гранатою.

Кремль фактично загрожує США та їхнім союзникам не анімованими "вундервафлями", а цілком реальними ракетами, що здатні вражати цілі у космосі. Тим самим Росія підтверджує, що, як і раніше, входить у клуб держав, які мають такі можливості (інші три його члени — США, КНР та Ізраїль).

Конкурувати з NASA, SpaceX Ілона Маска, європейським чи японським космічними агентствами, а також китайським, індійським та іншими, Росії стає дедалі складніше. Космічні програми "Роскосмосу" згортаються, фінансування урізається, бо і прогресу немає, і гроші тануть від дотику до корупції.

У той же час нові лідери в цій галузі на чолі зі США ініціюють формування повноцінного зведення правил гри в безповітряному просторі, який все більш комерціалізується (ті ж проєкти з видобутку корисних копалин на астероїдах).

З такою пропозицією, наприклад, Вілбур Росс, міністр торгівлі в адміністрації Дональда Трампа, який створив у 2019 р. космічні війська, виступив на форумі в Давосі у 2020 р. І це не "фішка" адміністрації Трампа, а курс, що намічений американським істеблішментом, як і протистояння із Китаєм. Тому Байден теж працюватиме у цьому напрямі.

Наздогнати їх Росія не може, а значить, ризикує втратити свій шматок пирога.

Однак також не може дозволити собі визнати занепад своєї космічної ери і тому намагається скоротити відставання від передових космічних держав не власним технологічним ривком, а за типовим шаблоном — ускладнюючи життя конкурентам/суперникам.

Утім, цілком імовірно, є в цій історії і суто практичний розрахунок на найближчу перспективу. Випробування протисупутникової ракети відбулися після візиту до Москви директора ЦРУ Вільяма Бернса. Який, серед іншого, цікавився цілями зосередження російських військ біля кордонів України. До речі, США вже два тижні відстежують ці переміщення із супутників. Раптова поява великої кількості космічного сміття змушує їх перегрупуватися та здійснювати маневри ухилення. Тобто можливості спостереження за якимись ділянками поверхні будуть тимчасово обмежені. Які саме — звісно, питання: як спостереження за переміщеннями військ, а й, наприклад, телеметрію випробувальних пусків теж переважно ховати від сторонніх очей.