Без виборів. Як коронавірус увергнув Польщу в політичний хаос

Одним із симптомів коронавірусу у рідкісних випадках є головний біль. Але в урядів він спостерігається часто-густо. Сусідня Польща, якій пандемія забезпечила чимало проблем, також не стала винятком. Якщо в Україні вони, проблеми, більше економічного та епідеміологічного характеру, то у Польщі на перший план вийшли політичні.

Коаліція і опозиція зіткнулися лобами через наміри лідера правлячої партії "Право і справедливість" (ПіС) Ярослава Качинського у що б то не стало провести президентські вибори в цю неділю, 10 травня, як і планувалося.

До виборів польські консерватори готуватися почали ще восени. Кампанія президента Анджея Дуди стартувала відразу після парламентських виборів, результати яких розчарували ПіС.

У нижній палаті, в Сеймі, партія отримала 217 мандатів при необхідній мінімальній більшості в 231 голос. Ще 18 мандатів "докинув" молодший партнер ПіС по коаліції - партія "Згода" (створена на базі "Польща разом") Ярослава Говіна.

Сенат же правляча партія, по суті, програла опозиційним партіям, нехай маючи найбільшу кількість законодавців. ПіС у верхній палаті має 48 мандатів, "Громадянська коаліція" - 43, ще по три у партіях "Союз демократичних сил" ("Лівиці") і Польської селянської партії.

Тому успішно проведені президентські вибори могли б компенсувати втрати на парламентських і закласти основи для поліпшення результату під час наступного виборчого циклу.

На даний момент у Дуди найвищі серед інших кандидатів шанси виграти вибори. Чому сприяють, по-перше, грамотна робота уряду в контексті протидії епідемії; по-друге, власне обмеження, запроваджені в рамках карантину, які не дозволяють іншим кандидатам у рівній мірі присутні в інформаційному полі кампанії.

Якщо вибори відкладуть, шанси Дуди на перемогу знизяться. А з урахуванням високої ймовірності другої хвилі епідемії цієї осені, коли та ж опозиція пропонує провести вибори, що стане додатковим ударом по економіці, рейтинг може просісти дуже сильно.

Правляча партія спробувала знайти вихід з кризи, пропонуючи альтернативні варіанти. Наприклад, таким, на думку ПіС, є продовження повноважень Дуди за формулою "ще два замість п'яти". З цією ініціативою ще на початку квітня виступив Говін, а через пару тижнів вже ПіС внесла в парламент відповідний законопроєкт про продовження повноважень Дуди до семи років, тобто ще на два роки - до 2022 р. З реверансом - після Дуда вже не зможе балотуватися. Однак опозиція відповіла категоричною відмовою.

Паралельно партія, офіс президента, уряд просували ідею про голосування поштою. Так само апелюючи до терміну на два роки. Так, міністр охорони здоров'я Лукаш Шумовський підкреслював, що безпечні і традиційні вибори можна буде провести не раніше, ніж через два роки. А тому голосування по пошті - відмінне рішення.

Закон, що дозволяє провести таке голосування, ПіС протягла через Сейм. І при цьому прийняла його з порушенням рішення Конституційного суду, згідно з яким вносити зміни до Виборчого кодексу за пів року до виборів не можна. У ПіС виправдовувалися тим, що голосування по пошті - просто технічна поправка.

Однак аргументи не вразили не тільки опозицію, але і Брюссель. Так, Європарламент розкритикував Варшаву за незаконне і поспішне редагування виборчого законодавства, а Єврокомісія дала зрозуміти, що пильно спостерігає за тим, що відбувається нині в Польщі передвиборчим шоу.

Також ПіС зіткнулася з опором опозиції, яка ще й вказувала на відсутність конкретного механізму реалізації нової методи. Сенат 6 травня закон про голосування поштою відхилив.

Причому рішення підтримали 50 сенаторів, а проти виступили лише 35. У партії Качинського, нагадаємо, у верхній палаті 48 багнетів. Виходить, 13 з них заіржавіли, що свідчить про відсутність єдності в рядах ПіС.

Тепер закон повертається в Сейм, де для подолання вето Сенату потрібна абсолютна більшість голосів. І знову-таки слід нагадати про те, що проти кореспондентського голосування виступив Говін. Ще й не злякався загрози втрати міністерських портфелів, яку, за даними польської преси, озвучував у бесідах з лідером "Згоди" особисто Качинський. Говін добровільно відмовився від посади віцепрем'єра і був такий.

Утім, в один день, ввечері 6 травня, з демаршем підконтрольного опозиції Сенату Качинський і Говін уклали політичну угоду про перенесення виборів на невизначений термін.

У зв'язку з чим з'явилися нові питання, які потребують відповідей. Перше - буде Качинський дотримуватися цієї угоди? Друге - якщо так, то яким саме чином буде оформлено перенесення виборів.

Як і кому відстрочити вибори?

Один з варіантів - відставка Дуди. 4 травня портал Onet.pl з посиланням на три незалежних джерела повідомив, що правляча партія всерйоз розглядає цей сценарій.

У разі відставки Дуди державу тимчасово очолить голова Сейму і представник ПіС Ельжбета Вітек, яка зможе назвати нову дату виборів, але не пізніше середини липня поточного року. Отже, нового (старого) президента Польща може отримати вже в серпні. Що влаштовує ПіС.

Анджей Дуда матеріал видання в Twitter висміяв. І відповіддю на подібного роду чутки ніби як є (принаймні, виглядають такими) телевізійні дебати, що відбулися 6 травня за участю десяти кандидатів.

Що, втім, не означає, що журналісти помилилися. Дебати можуть бути банальною ширмою. Хоча, безумовно, такий варіант для правлячої партії несе певні ризики, тому як Дуда, позбувшись доступу до медіа як президент, на шляху до нової дати може втратити дорогоцінні відсоткові пункти. Та стільки, що вирветься вперед лідер серед опозиційних кандидатів - Малгожата Кідава-Блонська ("Громадянська коаліція").

Ще один спосіб відстрочити проведення виборів забезпечує режим надзвичайного стану. І знову-таки 6 травня Сенат 51 голосами "за" (проти були 49 законодавців) ухвалив резолюцію із закликом до уряду негайно ввести НС по всій країні.

Згідно з Основним Законом Польщі під час режиму НС і протягом 90 днів після його закінчення вибори президента проводитися не можуть. При цьому термін повноважень продовжується.

Це ПС, можливо, влаштувало б, якби не строки. До того ж резолюція Сенату позбавила б Качинського ініціативи.

Та ще й голова Державної виборчої комісії Сильвестер Марціняк 5 травня у відповідь на запит Ельжбети Вітек заявив, що в цю неділю вибори провести з юридичних і організаційних причин неможливо.

Правда, на наступний день спікер Сейму подала клопотання до Конституційного суду щодо можливості перенесення виборів. Вітек просить суддів дати оцінку конституційності такого рішення.

Суд повинен озвучити своє рішення максимум через 30 днів. Якщо судді раптом у найкоротші терміни, тобто за два дні, визнають неконституційним перенесення виборів, ПіС прикриється його вердиктом. Якщо розгляд затягнеться або перенесення виявиться неконституційним, то вибори так чи інакше 10 травня не відбудуться.

Коаліції ж належить наступний раунд узгодження дати перенесення. ПіС влаштовує літо або наступна весна.

Але це ще потрібно організувати. Тим більше що у Сенату є аргумент - режим НС. У такому разі, цілком ймовірно, що Качинському навіть доведеться піти на відставку Дуди. У результаті лідер правлячої партії може і зовсім позбутися сильного кандидата або ж отримати через деякий час (тижні, місяці) кандидата з ослабленими позиціями.

Який вихід обидві сторони - опозиція і коаліція будуть намагатися знайти з поточної політичної кризи, може стати ясно вже до кінця цього тижня. Принаймні з'являться які-ніякі натяки на це.