Консервований диктатор. Що нові санкції проти Білорусі значать для України
Паралельно з навчанням "Захід 2021", коли в Білорусі буде сила-силенна російських військових і техніки, обидва режими можуть влаштувати провокації на білорусько-українському кордоні
Річницю початку протестів у Білорусі у зв'язку зі сфальсифікованими виборами самопроголошений президент Олександр Лукашенко вирішив "відзначити" в стилі Володимира Путіна — восьмигодинною пресконференцією, насиченою завуальованими погрозами, шантажем і маніпуляціями.
Загалом, Лукашенко спробував нагадати всьому світу, в тому числі і Москві, про те, що, незважаючи на творені їм звірства, він як і раніше міцно стоїть на ногах і його так просто списати з рахунків не вдасться.
З іншого боку, в пряме протиріччя з такою позицією диктатора входять "привітання" з-за кордону, які сильно б'ють по білоруській економіці, одночасно посилюючи залежність Лукашенка від Путіна.
Відрізати від долара
Поки Лукашенко ділився мудрістю на пресконференції, США, Великобританія і Канада синхронно розширили санкції щодо його режиму, які перш за все торкнулися "гаманців" самопроголошеного президента.
Так, мінфін США включив до списку санкцій 23 фізичних та 21 юридичну особу, заборонивши доларові розрахунки з ними і заморозивши їх активи на території Штатів. Серед них найбільші постачальники нафтопродуктів за кордон "Інтерсервіс" і "Белнефтегаз", а також головний експортер Білорусі — "Білоруськалій". Дане підприємство стабільно забезпечує місцеву економіку іноземною валютою.
Дісталося також компанії "БелКазТранс", яка є монопольним транзитером вугілля з Росії, що також стало ударом і по російській економіці. В чорний список попала і "Інтер Тобако". На її фабриці під Мінськом випускаються сигарети Marlboro і Parliament.
Крім представників білоруського бізнесу, санкції введені відносно репресивного Слідчого комітету Білорусі, не менше репресивного Національного олімпійського комітету (і кейс Христини Тимановської — яскраве тому підтвердження), УВС Гомельського міськвиконкому та молодіжного спортклубу "Шок"; а також міністра транспорту і комунікацій Олексія Авраменка, директора департаменту з авіації мінтрансу Артема Сікорського, глави "Белаэронавигации", "Белшини", "Гродно Азот" і "Белнефтехима".
Канада, в свою чергу, заборонила імпорт калійних добрив і нафтопродуктів, а також кредитування уряду Білорусі і афілійованих з ним організацій.
Великобританія, яка була вікном для білоруських нафтопродуктів на Захід, затвердила мораторій на імпорт калійних добрив, нафтопродуктів; заборона на продаж приладів для ведення спостереження і радіоперехоплення, товарів, призначених для виготовлення сигарет.
Крім того, британці закрили своє небо для приватних літаків Лукашенка і його сина Віктора, його прессекретаря Наталії Ейсмонт, глави адміністрації Ігоря Сергієнка, міністра оборони Віктора Хреніна, глави МВС Івана Кубракова, голови КДБ Івана Тертеля, російського мільярдера Михайла Гуцерієва.
Путінський Ин
У Білорусі сьогодні відбувається активна консервація режиму.
У тому числі і добровільна. Лукашенко не так давно дав вказівку силовикам повністю "закрити кордон", щоб нікого не впускати і не випускати. Таким чином він прагне не допустити повернення Вільнюсом у Білорусь свого нелегального подарунка — мігрантів з Іраку і Африки, яких Мінськ натовпами відправляє в Литву, граючи на їх бажанні знайти краще життя в ЄС.
Крім того, таке рішення безпосередньо стосується України, оскільки є елементом дестабілізації української держави. Але про це пізніше.
США, Канада і Європа де-факто погоджуються з консервацією режиму Лукашенка, вводячи обмеження на доларові розрахунки, нафтоекспорт. Крім того, в американському Конгресі група законодавців також виступила з ініціативою заблокувати для Білорусі (читаємо: для Лукашенка) можливість використовувати "спеціальні права запозичення" в Міжнародному валютному фонді.
Що в ще більшому ступені робить Лукашенка залежним від Кремля, оскільки Китаю, до слова, Мінськ, ізольований від Європи, вже не цікавий.
Так, з одного боку, Вашингтон, Оттава, Брюссель і Лондон стикаються з новими загрозами зі Сходу, а саме з наслідками затіяної Лукашенком міграційної війни і постійною присутністю російських військ безпосередньо на кордоні ЄС.
З іншого боку, альтернативної лінії поведінки у трансатлантичного альянсу просто немає.
Криза в Білорусі досягла такого рівня, що для США і Європи збиток від спроб шукати точки дотику з Лукашенком на даний момент буде багаторазово перевищувати потенційні вигоди.
До протестів, які були потоплені в крові, адміністрація Дональда Трампа ще намагалася вивести білоруського автократа в люди. Після подій 2020 р. — це нонсенс.
Так що відтепер Лукашенко все більше скидається на російську версію Кім Чен Ина для Китаю.
Самопроголошений президент Білорусі — такий же ненадійний хлопець, як і лідер КНДР, який навіть перебуваючи на утриманні у Китаю, примудрявся створювати Пекіну масу проблем своєю політичною вертвлявостю і незалежністю.
Якщо Кремль врахував китайсько-корейський досвід, то він продовжить стискувати Лукашенка в своїх чекістських обіймах.
Флюгер на Палаце Незалежнасцi
Безсумнівно, Лукашенко переживе розширені санкції США, Канади і Великобританії. За рахунок російських платників податків, природно.
І це погані новини для простих білорусів — тих, хто ще не втік з країни, до чого їх закликає бігунка Тимановська. Оскільки репресії триватимуть, а концентраційний табір для політв'язнів, виявлений CNN у селищі Новоколосово, може стати лише одним з кількох.
Утім, зростаюча залежність Лукашенка від волі Кремля — погана новина і для України, з огляду на те, що є відмінним інструментом для дестабілізації української держави.
Мінськ і Москва вже "показали" свою здатність добиратися до неугодних за межами їх юрисдикції. Спочатку посадили літак Ryanair з Романом Протасевичем, потім вбили в Києві білоруського активіста Віталія Шишова.
На прикладі Литви і Польщі можна спрогнозувати наступні дії двох режимів — потенційний наплив нелегалів з Білорусі, а також з ОРДЛО і Криму на територію України.
До того ж Лукашенко під час своєї пресконференції в черговий раз звинуватив офіційний Київ у тому, що той нібито готує бойовиків для організації перевороту і поставляє в Білорусь зброю і вибухівку.
Якщо зібрати воєдино ці маніпуляції, то дуже схоже, що паралельно з навчаннями "Захід 2021", коли в Білорусі буде сила-силенна російських військових і техніки, обидва режими можуть влаштувати провокації на білорусько-українському кордоні з подальшими бойовими зіткненнями. І відповідальність за це будуть публічно покладати саме на Україну, виправдовуючи новий епізод агресії.
Тому-то Кремль ще тримає Лукашенка біля керма, хоча може в будь-який момент задіяти агентів своїх спецслужб і здійснити державний переворот. Тим часом, це не означає, що це не відбудеться пізніше, коли Лукашенко Путіну більше не буде потрібен.
Звідси і відчайдушні спроби білоруського диктатора мінімізувати зростання впливу Росії на політичні, соціальні та економічні процеси в Білорусі.
І робить він це так, як вміє найкраще — шантажем і маніпуляціями.
Наприклад, вчора Лукашенко заявив, що визнає Крим частиною Росією лише після того, як це зробить "останній російський олігарх" і почне поставляти на окупований півострів свою продукцію.
Таким чином Лукашенко повідомляє Путіна про своє небажання підставлятися в той час, як грошовий пул російського президента лицемірно трясеться над своїми активами.
І якщо вже Кремль хоче відповідного рішення Мінська, то повинен заплатити ще більше. Наприклад, дати мільярд кредиту на боротьбу з пандемією, який Лукашенко попросив на все тій же пресконференції.
Не факт, що це буде остання "хотелка" білоруського лідера, за допомогою якої він і доїть Росію, і тягне час. Це дає можливість Києву і його союзникам підготуватися до потенційних провокацій.