Знайшли собі Гітлера. Чому австрійці пропонують Путіну відродити Третій Рейх
Президент Австрії Олександр Ван дер Беллен 25 січня висловив своє невдоволення ставленням Вашингтона до "Північного потоку-2", а точніше -тиском США на країни Євросоюзу з метою домогтися скасування реалізації газпромівського проекту. "Американський уряд відноситься до Євросоюзу і окремим країнам-членам, як до колоній", - обурився він. Зрозуміло, що критикою на адресу Сполучених Штатів Ван дер Беллен відстоював свої, точніше австрійські і європейські, інтереси. Але дуже цікаво, що поки президент Австрії говорить про ЄС як про колонії США, деякі його співгромадяни де-факто хотіли б перетворення Австрії в колонію Росії.
Австрійські конфедерати
В один день з заявою Ван дер Беллена, нагадаємо, суд австрійського міста Грац засудив до 14 років позбавлення волі 42-річну Моніку Унгер, лідера радикальної організації "Конфедерація Австрія" (Staatenbund Osterreich). Її визнали винною у держзраді, оскільки Унгер вимагала від австрійської армії повалити уряд і просила президента РФ "ввести війська".
На лаві підсудних разом з Унгер опинилися ще 13 її сподвижників, активно брали участь у протестах у 2017 р. Її 71-річного заступника засудили до 10 років в'язниці, а іншим дали від 9 місяців до 3 років ув'язнення. Всього ж, за останніми оцінками, у "Конфедерації Австрія" налічується близько 2,6 тис. осіб, які не визнають ні держави, ні його законів, і підміняють їх власними формуваннями та нормативно-правовими актами, а також "диппаспортами" і номерними знаками автомобілів.
Нічого інноваційного у вимогах діяльності "Конфедерації" насправді немає. В Австрії і сусідньої Німеччини діють кілька аналогічних організацій. Члени сепаратистських рухів на кшталт "Конфедерації Австрія", "Рейхсбюргеров" ("Громадян Рейху"), "Почесний громадянин" (Freeman) або "Установчі збори" (Verfassunggebende Versammlung), крім відмови визнавати державу і чинні закони, також не гребують погрозами, у тому числі фізичної розправи, по відношенню до місцевих чиновників, які намагаються з ними боротися. І ще одним механізмом, що об'єднує ці організації, є застосування технології "Мальтійська петля", яку ті ж "рейхсбюргеры" у 2016 р. намагалися затягнути на шиї канцлера ФРН Ангели Меркель і колишнього президента Німеччини Йоахіма Гаука.
Суть її ось у чому: "Громадяни Рейху", попередньо зірвавши листами з претензіями, вносять Меркель, Гаука і ряд чиновників рангом нижче як боржників в онлайн-торговий реєстр (UCC) в Сполучених Штатах. Далі в гру вступають колекторські компанії на Мальті, яким передаються вимоги щодо чиновникам з боргової реєстру, знаходячи тим самим законну силу в судах цієї острівної європейської держави. Фігуранти справи зобов'язані особисто з'явитися до мальтійська суду і захистити себе, і якщо того не роблять, вердикт повинен бути приведе у виконання вже на території Німеччини або Австрії). Звичайно, чиновників позбавили від необхідності їхати на Мальту - уряд ФРН добився виключення Меркель і Гаука з реєстру. Але тому інструмент, застосовуваний "рейхсбюргерами" або австрійськими "конфедератами", не втратив актуальності як засіб тиску на представників законної влади.
Небезпечна ностальгія
Однак самостійно чи "Громадяни Рейху" і потім їх побратими "по розуму" дійшли до цієї ідеї або їм підказали? Щоб дати відповідь на це питання, пильніше поглянемо на "рейхсбюргеров".
З'явилися вони ще в 1980-х, тобто як раз в період гострого протистояння між США Рональда Рейгана і СРСР, супроводжувався у тому числі планів по розміщенню в ФРН американських "Першингов". "Рейхсбюргеры" ніяку ФРН не визнавали і не визнають, а також вірили і вірять, що Німеччина все ще окупована західними союзниками. Зауважте, західними союзниками, але про "Поради" - мовчок. Відштовхуючись від своїх ідеологічних поглядів ("Німецький Рейх" в кордонах 1937 р. існує і понині), "рейхсбюргеры" наштампували власних "держав": "Князівство Німеччина", "Вільне держава Пруссія", "Федеративна держава Баварія" і т. д.
Але "Громадяни Рейху" були роз'єднані, і типовим, як зазначає DW, їх представником був чоловік старше 50 років з нижчих соціальних верств. Плюс їх було небагато: за деякими оцінками за 2015 р., лише кілька сотень людей. Тому на них особливо ніхто не звертав уваги, хоча у "рейхсбюргеров" найчастіше і було при собі зброю. У той же час у міру інтенсифікації кремлівської гібридної агресії проти Європи спостерігалася їх трансформація в повноцінну організацію з тісними зв'язками і чітким баченням.
"Громадяни" радикалізувалися як в соцмережах, так і на вулицях. У 2016 р. до одного "рейхсбюргеру" в Георгенсгмюнде з обшуком прийшла поліція, в ході якого знайшла зброю. Чоловік у відповідь відкрив стрілянину, в результаті чого загинув поліцейський. А рік потому вже в Бранденбурзі ще один "активіст", озброєний ножем, атакував судового пристава, який виконував рішення суду про відключення від світла за борги. Нагадаємо, "громадяни" плюють на закони, не платять податки і по рахунках. "Колега" бранденбургца із Саксонії-Анхальт в тому ж році стріляв по спецназу, выселявшему його з житла. Схожий інцидент стався в 2018 р. в Баден-Вюртемберзі. На цей раз "рейхсбюргерам" не сподобалися лічильники на електроенергію.
У результаті спецслужби явно змінили своє ставлення до цих радикалам. 24 липня минулого року Федеральне відомство з охорони конституції (BVT) опублікувало відповідний доповідь, згідно з яким число "громадян" і іже з ними значно зросла: у 2016 р. - 12,8 тис., а в 2017 - вже майже 16,5 тис. осіб. Причому з них майже тисяча - готові до насильства праві екстремісти, а трохи більше - 1,1 тис. "рейхсбюргеров" - володіють зброєю. Ось так, поки німці з тривогою дивилися на зростання популярності правих ксенофобів "Альтернатива для Німеччини", в країні визріло рух чи менш небезпечних та більш маргіналізованих осіб. І з великою часткою ймовірності (принаймні, в німецькому медійному просторі в цьому переконані) підгодовуються Москвою, як і інші німецькі ультраправі або ультраліві начебто АдГ або Die Linke.
Інакше і не могло бути, адже "рейхсбюргеры" спочатку були схильні до впливу Кремля. Ще під час української Революції гідності вони поширювали кремлівські тези і підтримували Кремль, у тому числі в контексті прямого протистояння між Росією і НАТО. Нечисленних і роз'єднаних Громадян Рейху" тоді спокусив образ стронгмена Путіна - збирача земель і проповідує їм реваншизм.
Непрямими, але вельми красномовними свідченнями зв'язку між Кремлем і "рейхсбюргерами" та аналогічними організаціями є також наступне.
По-перше, повторимося, "громадяни" протистоять західної окупації, але не східної. І уособленням зла для них є США, але не Москва;
По-друге, все та ж BVT в січні 2018 р. повідомляла, що "рейхсбюргеры" проводять регулярні зустрічі з військовими і планують створити підпільні армію і власну валюту - у Східній Німеччині. Тобто, по суті, "базою" вибирається колишня НДР - колись оплот московського соціалізму з шныряющими всюди агентами "Штазі" і КДБ. До речі, один з них - зараз він сидить в Кремлі - мав обидві "корочки".
По-третє... І те, про що піде мова далі, вже позбавлене будь-якого побічності. Це російський Міжнародний центр бойової та спеціальної підготовки "Вовк", який, як раніше писала "ДС", вже давно плодить осередку воєнізованого підпілля на території Європи. Вивчаючи "рейхсбюргеров", австрійських "конфедератів", можна було припустити, що такі маргінали є ідеальними "клієнтами" для центру "Вовк", а їх організації чудово підходять для впровадження "своїх" людей. Так воно і виявилося. Причому відповідне розслідування відомого німецького експерта з Росії Бориса Райтшустера і газети Bild було опубліковано ще в 2016 р., тобто коли "громадяни" тільки набирали силу. Згідно матеріалу члени цих центрів бойової підготовки були представниками і "Громадян Рейху", і Pegida, і їх філій.
З Росії з презентом
Росія продовжує розгойдувати "німецький світ", що є гарантією реалізації заповітного "Північного потоку-2", всупереч тиску з боку Вашингтона та Східної Європи. Щоправда, ставка на німецький сепаратизм, що йде корінням в період до і під час Другої світової, в деякій мірі грає і проти самої Москви. Якщо в Німеччині такого роду ностальгія дієва, так чому б цьому не бути і в Росії, до того ж позбавленої на відміну від німців каяття за події середини минулого століття? У цьому контексті згадується проголошення в 2018 р. 56-річним росіянином Сергієм Тараскиным себе як т.в.о. президента СРСР і подальші обшуки, які проводила ФСБ у нього і його прихильників по всій РФ. Як і "рейхсбюргеры", Тараскін і Ко не визнають сучасна держава, не платять податки і комуналку. У Росії з цим небезпечним для режиму явищем борються не покладаючи рук, і з тим же запалом підігрівають його до Німеччини та Австрії.
І, повертаючись до Німеччини, Австрії і пані Унгер, звернемо увагу на один цікавий момент. Вирок Унгер і членам Конфедерації Австрія" - це потужний сигнал офіційної Відня: "Ми не німці"; і відсилання до аншлюсу 1938 р. З урахуванням цього, суд у Граці не міг не засудити Унгер і прихильників. А її заклик до Путіна надати військову допомогу - щось набагато більше. Якщо "Конфедерація" і "Рейхсбюргеры" дійсно одного поля ягоди, то в політичне поле Європи за сприяння Кремля знову виводиться ідея Рейху - об'єднання всіх німців. Її остаточне втілення в життя малоймовірно, але виразно доставить безліч проблем і Берліна і Відня, і всьому Євросоюзу.
