"Радикальна мафія". Кого Байден вибрав кандидатом у віцепрезиденти

Отже, знайомтеся: Камала Харріс, 56 років, молодший сенатор від штату Каліфорнія (з січня 2017р., уперше в Сенаті), уся кар'єра — у прокуратурі. Виборні, тобто вже політичні, посаді до обрання в Сенат: окружний прокурор Сан-Франциско і генпрокурор Каліфорнії. Кандидат у віцепрезиденти США від Демократичної партії

Тут треба зробити застереження: офіційні висунення пар "президент-віцепрезидент", відповідно, Дональд Трамп - Майкл Пенс і Джозеф Байден - Камала Харріс відбудуться на партійних з'їздах. З'їзд Демократичної партії призначений на 17-20 серпня в Мілуокі, штат Вісконсін, в дистанційному форматі. З'їзд Республіканської партії - на 24-27 серпня 2020 р. у Джексонвіллі, Флорида і Шарлотті, Північна Кароліна. І, хоча з'їзди майже напевно затвердять обидві пари кандидатур, у даний час можна говорити лише про "попередніх кандидатів".

Трамп, йдучи на другий термін, покликав з собою перевіреного на першому терміні Пенса. Байден ж дуже довго вагався, і на те були причини. Хоча в останні десятиліття президенти США, як правило, сидять по два терміни поспіль, вибираючи весь допустимий Конституцією максимум, нинішні вибори можуть виявитися серед нечисленних винятків. Позиції Демократичної партії за останні кілька місяців посилилися, давши їй шанси перемогти за рахунок серфінгу на хвилі протестів, які накрили США. Але шанси ці тендітні, один невірний рух – і вони будуть упущені. Байдену потрібно було потрапити з кандидатурою свого №2 точно в ціль.

Камала Харріс — людина-символ

Отже, Камала (що на санскриті означає "лотос", а також приховане ім'я богині Лакшмі) Харріс. Афро-індійського походження. Дочка двох емігрантів, корінна американка в першому поколінні і людина-символ, як не глянь.

Символ двох поколінь "кольорового успіху, досяжного в США": її батько, Дональд Харріс, африканського походження, родом з Британської Ямайки, закінчив у 1960 р. Лондонський університет і в 1961 р. продовжив навчання в аспірантурі Каліфорнійського університету в Берклі. У даний час він почесний професор економіки Стенфордського університету. Мати, Шьямала Гопалан, емігрувала в США в 1960 р., щоб продовжити навчання в аспірантурі Каліфорнійського університету після університету в Делі, ставши надалі відомим ендокринологом. Сама Камала закінчила університет Ховард, що традиційно вважається афро-американським, а потім отримала диплом юриста в Університеті штату Каліфорнія.

Символ боротьби за расову рівність: одна з перших учасниць шкільної програми Берклі по десегрегації, Харріс пішла в школу, де ще два роки тому було 95% білих. Коли їй було сім років, батьки розлучилися, і за її розповідями, коли вона з сестрою відвідувала батька по вихідних, сусідським дітям не дозволяли грати з ними, бо вони були чорними. У даний час Харріс — єдина темношкіра жінка в Сенаті США і друга за всю його історію (першої в 1993 рстала демократка Керол Мослі-Браун). "Моя мати дуже добре розуміла, що вона виховує двох чорношкірих дочок, — написала Харріс в автобіографічній книзі, що вийшла в 2018 р. — Вона знала, що наша нова батьківщина сприймає мою сестру Майю і мене як чорних дівчаток, і вона робила все, щоб ми виросли впевненими в собі, гордими чорношкірими жінками".

Символ расового світу: у ході всієї кар'єри успішно взаємодіяла з білими колегами і однопартійцями, а в 2014 р. вийшла заміж за білого Дугласа Эмхоффа, однолітка, і теж юриста, фахівця з авторських прав у сфері розваг.

Символ здорових сімейних відносин, але без акценту на патріархальну сім'ю: власних дітей у неї немає, зате вона підтримує теплі стосунки з дітьми чоловіка від його першого шлюбу і з племінницею Міною Харріс.

Подальший розгляд біографії Камали Харріс під мікроскопом (а саме так її і будуть зараз розглядати) виявляє безліч вдалих рис і фактів. Загальний образ, який будуть просувати в ході виборів можна описати приблизно так: успішна кольорова жінка, але й не суто афро-американська, а мультирасова, що дозволяє вдало позиціонувати її в безлічі різних аудиторій і груп; нащадок емігрантів; борець за громадянські права у другому поколінні – її батьки також брали активну участь у правозахисному русі. У той же час уникає крайностей, не розгубила жіночності і, що особливо важливо, не схильна до екстремізму, а навпаки, твердо стоїть на сторожі закону. До того ж перебуває в квітучому для політика віці. У сформованій ситуації — майже ідеальний тил для білого 77-річного Байдена.

Уся ініціатива у виборі кандидатури Харріс приписується Байдену. За офіційною версією, вона дізналася про його пропозицію в самий останній момент і мала не більше 90 хв. для прийняття рішення.

Приводи для критики

З мінусів Камали Харріс, які вже розкопали її опоненти, можна назвати досить суперечливе походження: по батьківській лінії вона веде родовід від однієї з найбільших рабовласницьких родин Ямайки. Так, її прапрадід Гамільтон Браун, в честь якого було названо місто на острові — Браун Таун, володів не менше, ніж двомастами рабами.

Звичайно, захисники Харріс і прихильники демократів відповідають на це, що безглуздо, мовляв, ставити на карб кому б то не було історію предків 200-річної давності, і тут же цитують чорного Томаса Соуелла, який колись заявив, що "рабство існувало на всій планеті тисячі років, чорні, білі, жовті та інші раси були одночасно рабами і поневолювачами". "Чи означає це, що кожен повинен вибачатися перед усіма за те, що зробили їх предки?" — задався питанням Соуелл.

Але погляди Соуелла, який жорстко критикує "позитивну дискримінацію" як політику, вкрай шкідливу для всіх груп населення, включаючи і ті, прогресу яких вона, за задумом, має сприяти і підтримує Трампа, сильно розходяться з позицією BLM та інших борців за права меншин, на голоси яких націлилися демократи. Всі ці групи звинувачують у причетності до інституту рабства всіх білих, хоча число американських сімей, що володіли рабами до Громадянської війни, ніколи не перевищувала 3%.

Ще серйозніше виглядає інше звинувачення: перебуваючи на посаді генпрокурора Каліфорнії Харріс виступала за мінімізацію практики дострокового звільнення осіб, які вчинили ненасильницькі злочини, які відбули більше половини строку без зауважень, які брали участь у реабілітаційних та освітніх програмах та не становлять загрози для суспільства. Фактично цим вона саботувала пряме розпорядження федеральних судових властей, винесене на підставі рішення Верховного суду, прийнятого у зв'язку з крайньою переповненістю в'язниць Каліфорнії, що прямо порушувало конституційну заборону на жорстокі і незвичайні покарання. Свою позицію Харріс мотивувала тим, що економіка штату потребувала безкоштовну працю ув'язнених на важких і небезпечних роботах, зокрема, на гасінні лісових пожеж.

Крім того, судячи з експрес-опитувань, молоді прихильники Демократичної партії знаходять погляди Харріс занадто консервативними і неспівзвучними часу. Критики Харріс також вказують на її схильність вирішувати питання кулуарно – вона в набагато більшою мірою апаратний гравець, ніж публічний політик. Це викликає деякі сумніви в офіційній версії її висунення виключно за ініціативою Байдена

Харріс пригадали і нещодавній конфлікт з Баденом, у ході якого вона публічно назвала його расистом.

Нарешті, хоча віцепрезидент США - фігура чисто номінальна майже у всіх випадках, з цього "майже" є важливий виняток. У разі смерті президента або його відставки з інших причин, віцепрезидент приймає його обов'язки і виконує їх до закінчення каденції. Такі випадки не рідкість: девʼять президентів США з 45 видвигались з віце-президентів, у результаті відставки або смерті свого №1. Троє з них — Гаррі Трумен, Ліндон Джонсон і Джеральд Форд – за другу половину минулого століття.

У випадку ж з Байденом ймовірність такого сценарію різко зростає через віковий фактор. Якщо він переможе на виборах, то на момент вступу на посаду йому буде 78, і вже з першого дня президентства він виявиться найстарішим американським лідером за всю історію США. Далі в справу вступає проста арифметика: на момент закінчення першого терміну Байдену буде 82, а якщо він пройде на другий термін, то фінішує в 86. Іншими словами, поява в кріслі президента Камали Харріс представляється справою цілком імовірним.

Саме на цій обставині і буде, ймовірно, грати команда Трампа. Утім, атака почнеться тільки після з'їзду та офіційного висунення пари Байден-Харріс. Поки ж Трамп обмежився порівняно м'якою (на тлі свого звичайного стилю) критикою кандидатури Харріс, зробивши наголос на її конфлікті з Байденом, на низькій популярності в ході праймеріз Демократичної партії і тісній взаємодії з сином Джо Байдена, Бо, під час роботи генпрокурором Каліфорнії. "З Харріс як "політичної життєвої сили" Джо Байден передає контроль над нашою країною радикальній мафії з обіцянками підвищити податки, скоротити фінансування поліції, вбити робочі місця в енергетиці і відкрити кордони", – резюмував Трамп у своєму "Твіттері".

Таким чином, незважаючи на тривалість і ретельність вибору, кандидатура віцепрезидента від Демократичної партії виявилася вразливою для критики. Втім, інакше, мабуть, і бути не могло – у біографії будь-якого політика, уважно дослідивши її, завжди можна відшукати темні плями. Хід передвиборної кампанії покаже, чи потрапив Байден з вибором Харріс в ціль – або, навпаки, просто потрапив.