Компроміс або батіг. Чи зможе ЄС дати раду із бунтівним Орбаном
В Євросоюзі вже рухаються у напрямку скасування права вето, яким часто зловживає уряд Угорщини
Очільник угорського уряду Віктор Орбан, після оприлюднення Єврокомісією звіту з рекомендацією Раді ЄС розпочати перемовини про вступ України до Євросоюзу, очікувано і вельми оперативно, наразі риторично, заблокував ці перемовини.
Власне в інтерв’ю державному радіо прем’єр Угорщини проголосив, що Україна, мовляв, не готова до членства в ЄС; і зараз далека від нього, як угорське містечко на кордоні з Румунією "Мако від Єрусалиму".
Аргументи Орбана, який нещодавно із запалом заперечував те, що українці захищають також і Європу від російської агресії, залишаються незмінними: мовляв, українська влада чинить утиски національних меншин; а в разі вступу до ЄС Київ, нібито, забере собі кошти, які мала б отримати від Брюсселю Угорщина. При цьому угорський прем’єр заперечує, що питання євроінтеграції України і заморожені Євросоюзом фінанси для Будапешту якось взаємопов’язані.
Втім уряд Орбана також старанно ігнорує той факт, що Україна ухвалила закон про нацменшини (наприкінці вересня було прийнято Верховною Радою, на початку листопада підписано президентом) з урахуванням рекомендацій Венеціанської комісії від 12 червня, завдяки чому законодавство було приведено у відповідність до положень низки законів Європейського союзу: Європейської конвенції з прав людини 1950 р., Рамкової конвенції про захист національних меншин 1995 р., Європейської хартії регіональних мов або мов меншин 1992 р. Тобто законів, яких дотримується і Угорщина як член ЄС.
До того ж, для Орбана вступ України до ЄС потенційно теж матиме негативні наслідки в тому плані, що Київ тоді отримає важелі тиску на Будапешт. Зокрема, йдеться про можливість дзеркалити звинувачення щодо захисту прав нацменшин. Для прикладу у питанні освіти і мови. Адже, як писало видання Mukachevo.net, на противагу 102 угорськомовним школам в Україні в Угорщині де-факто українськомовних шкіл немає. Так, у квітні в Будапешті відкрили українську школу, а у вересні – філію у місті Ніредьгаза. Але як виявилося, школа є факультативною – українські діти можуть вчити три предмети в ній після уроків в угорських школах.
Щодо коштів для Угорщини, на які нібито зазіхає Україна, то це є відверта маніпуляція з боку Віктора Орбана, який фактично залякує власний електорат, спираючись на його незнання процедури виділення коштів в Європейському Союзі.
Свідомою маніпуляцією є й нова ініціатива його уряду провести консультативний референдум в країні щодо вступу України до ЄС, про яку повідомив секретар угорського уряду Тамаш Менцер. Питання, що виносяться на "консультації", завважимо, одразу формують у виборців відповідне ставлення. Їх знов-таки лякають війною з Росією в разі членства України, яка, мовляв, ще й отримуватиме левову частку коштів ЄС; нагадують про "утиски" прав угорської меншини, тощо.
Насправді ж ця ініціатива з консультаціями не є новацією уряду Орбана, адже подібне влаштовували деякі нідерландські партії та організації у 2016 р., але щодо Угоди про асоціацію України з ЄС. Цей інструмент тиску і впливу тоді спрацював, здійнявши значні хвилі в нідерландському політикумі. Тож Орбан сподівається, що й в Угорщині схема теж спрацює – підсилить наративи і претензії Будапешту в його протистоянні зі Старою Європою.
Інструментарій Брюсселю
В умовах перманентного демаршу Орбана перед, власне, Брюсселем ще гостріше й гостріше постає питання, як впоратися з деструктивною політикою нинішнього угорського уряду.
На сьогодні, як видається, Євросоюз має дві опції — або рішучі кроки, або пошук компромісу.
Рішучі кроки можуть включати в себе вплив на Орбана через кошти для Угорщини, що було заморожено через порушення ним принципів і правил ЄС, і наступ на права і свободи в країні. Себто Брюссель міг би поставити ультиматум Орбану: кошти не буде розблоковано, допоки Будапешт принаймні не змінить свою позицію щодо України.
Пошук компромісу теж може стосуватися цих коштів, але вже в якості спроби "підкупити" Віктора Орбана. Тим більше, що ще на початку жовтня Financial Times писала, що Єврокомісія розглядає варіант з розмороженням до кінця листопада 13 млрд євро для Угорщини в обмін на припинення блокування Будапештом бюджету ЄС і допомоги Києву.
Чи наважиться Брюссель на рішучі кроки після заяви Орбана про членство України?
На поточний момент, вірогідніше, що ні. Через страх подальшої політичної ескалації всередині Європейського союзу та його дестабілізацією токсичною угорською "електоральною автократією". Особливо в той час, коли в Європі триває найбільша за майже 80 років війна; і коли Європа має бути максимально консолідованою.
Тому більш ймовірно, що позицію Орбана все ж у ЄС спробують змінити у ліпший бік обіцянкою розблокування фінансування. Хоча, не виключено, що й у купі з натяками на можливі негативні наслідки, якщо той не прийме домовленість.
Водночас постійна опозиція Орбана Брюсселю є додатковим стимулом переглянути нарешті внутрішні механізми ухвалення рішень в Євросоюзі в межах процесу обговорення реформування ЄС.
Зокрема, щодо подальшої підтримки України, за даними Reuters, Євросоюз наче знайшов шлях оминути можливо вето Угорщини – це фрагментація допомоги. Тобто до членів ЄС звернуться з проханням розробити окремі пакети допомоги для України.
Втім Європа поступово рухається і до глобальнішої реформи ЄС. Так, 25 жовтня Комітет Європарламенту з конституційних питань (AFCO) оприлюднив звіт, що містить рекомендації внести 267 змін до європейського законодавства, в тому числі скасувати право вето на користь рішень, ухвалених більшістю, а не одноголосно. Окрім того, євродепутати запропонували розширити обов’язки і функціонал Єврокомісії.
Але, хіба, не найважливіше – це пропозиція спростити процедуру призупинення членства країн, що чинять наступ на верховенство право, права і свободи громадян, цінності ЄС в цілому.
Очевидно, що насамперед рекомендації стосуються Угорщини, уряд якої вперто зазіхає саме на верховенство права, права і свободи людини, свободу ЗМІ, використовує право вето для тиску на весь Євросоюз; послуговуючись відсутністю процедури виключення країн з ЄС.
Втім треба завважити, що, по-перше, це рекомендації. І рекомендації, ухвалені навіть не Європарламентом, а комітетом. Хоча поточний склад ЄП радше за все теж ухвалив би відповідні рекомендації, але зазначимо, що вже влітку відбудуться вибори до ЄП. І Орбан, та й Кремль дуже розраховують, що ці вибори дозволять серйозно змінити архітектуру і кон’юнктуру у ЄП.
По-друге, поточна політика Орбана – це фундамент для його подальшого політичного виживання. Він чіплятиметься за владу з позиції "борця" з "Центром" — Брюсселем, Парижем, Берліном. І максимально розхитуватиме європейський човен не тільки через українське питання, але й, наприклад, знов використовує міграційну кризу – підливає мастила до вогню, втрутившись риторично у рішення ЄП зняти імунітету з чотирьох депутатів польської консервативної партії "Право і Справедливість" через розпалювання ненависті до мігрантів. Він назвав це рішення "бюрократичною терористичною атакою на свободу слова".
Орбан має вагомі розбіжності з Варшавою, і зокрема ПіС, у поглядах на війну Росії проти України, але до повномасштабного вторгнення він та польські консерватори почасти діяли спільно в політичному протистоянні з Брюсселем. Водночас після виборів у Польщі ПіС, схоже, втратила владу, адже трьом проєвропейським партіям вдалося ухвалити коаліційну угоду і вони висунули кандидатуру Дональда Туска на посаду прем’єр-міністра. Тож Орбан може сподіватися на бодай-якусь співпрацю лише з ПіС і в якості опозиційної партії під час передвиборчої кампанії до ЄП. І лише в тих питаннях, в яких вони мають спільні погляди й інтереси.
