Колабораціоністи з ЄС. Як європейці кріплять військову міць Росії (ІНФОГРАФІКА)

Минуло чотири роки з початку російської агресії проти України, проте, незважаючи на такий значний термін, доводиться констатувати, що заборону США і Європейським Союзом на здійснення військово-технічного співробітництва (ВТС) з Росією, в ряді випадків відверто ігнорується.

Кому війна...

У 2016 р. "ДС" спільно з експертною групою Defence Express вже акцентувала увагу на тому, що багато європейські країни порушують встановлений режим санкцій і різними шляхами обходять його.

Так, Італія, незважаючи на пряму заборону постачання озброєння і військової техніки в Росії, продовжувала навіть після введення санкцій відправляти МО РФ машинокомплекти новітніх бронеавтомобілів Iveco LMV, що одержали місцеву назву "Рись". Крім того, італійська сторона не соромилася торгувати з одним зі спонсорів воєн в Україні та Сирії — нафтовим монополістом "Роснефтью". Так, ВАТ "НК "Роснефть", держкорпорація "Ростех" і дочірнє підприємство італійського концерну Finmeccanica — AgustaWestland S. p.A (Італія) — в грудні 2014 р. створили спільне підприємство з виробництва вертольотів AW189 на базі підмосковного заводу HeliVert.

Також згадувалися факти співпраці ВАТ "Волзький оптико-механічний завод" та компанії Thales Optronics (Франція) в рамках ліцензійного виробництва тепловізійних приладів для прицільних комплексів йдуть на експорт російських танків Т-90С. Говорилося і про те, що французький промисловий конгломерат SAFRAN продовжує займати лідируючі позиції на російському ринку, пропонуючи спільні рішення в партнерстві з російськими промисловими підприємствами для авіакосмічної галузі, а також у сфері безпеки.

Наводилися приклади співпраці з Угорщиною і Грецією, згадувалося про потужний лобістський тиск з метою скасування санкцій в Німеччині і прагненні повернутися до business as usual в оборонній сфері з РФ.

У 2018 р. доводиться констатувати, що ситуація почасти ускладнилася. І якщо раніше виробники і істеблішмент країн ЄС прагнули шукати обхідні шляхи режиму санкцій і приховувати факти співпраці, то зараз деякі з них відкрито йдуть на порушення. Мабуть, з прицілом на те, що критична маса фактів співробітництва зможе переламати сформований після російської агресії характер взаємин зі Старим Світлом.

Франція

Незважаючи на заяви керівництва країни про необхідність дотримуватися режиму санкцій до моменту вирішення конфлікту між РФ і Україною, за фактом ситуація інша. Ряд французьких компаній, не криючись, ведуть бізнес з РФ і підвищують її обороноздатність.

Приміром, у січні 2014 р. французька компанія ЕСА уклала контракт з російським підприємством "Промінвест" (що входить до складу держкорпорації "Ростех") на поставку чотирьох безэкипажных катерів Inspector Mk 2 і протимінних апаратів для оснащення тральщиків проекту 12700 для ВМФ РФ.

Здавалося б, його виконання, виходячи з введених санкцій ЄС, варто було б припинити, а одержані гроші повернути замовнику. Однак не тут-то було. Хоча контракт і був скорочений до трьох катерів, Росія їх все ж отримала: перший — восени 2015-го, другий — в кінці 2016-го, а третій — у липні 2017 р. Катери були відправлені російському АТ "Середньо-Невський суднобудівний завод", який входить до складу АТ "Об'єднана суднобудівна корпорація". Крім того, ЕСА поставила комплекти своєї протимінної системи, куди, крім катери, входять буксирувана гидроакустическая система бічного огляду TOWCA і носова опускається ГАС ISSS. Компанія також забезпечила інтеграцію протимінної системи на морському тральщике проекту 12700 "Олександр Обухів", поставленому ВМС РФ в кінці 2016 р.

Продовжила роботу з РФ і інша найбільша французька компанія Thales Alenia Space (TAS), яка є одним з провідних світових виробників супутників, модулів корисного навантаження і обладнання для космічних апаратів. Як повідомило 6 лютого 2018 р. російське видання "ЯрНовости", ПАТ "Ярославський радіозавод" відвідала делегація фахівців TAS.

Виявляється, завод готується до випуску першої продукції космічного призначення для цієї французької компанії. TAS ще в 2016 р. виявляла інтерес до складання модулів корисною навантаження на ярославському підприємстві, яке хотіло отримати замовлення на розробку апаратури космічного призначення. Однак тоді, мабуть, щось не склалося. Але французи, схоже, не відступилися.

За словами гендиректора Ярославського радіозаводу Сергія Якушева, підприємство вже кілька років (як раз в період українсько-російського протистояння) спільно з французами призводило виробництво у відповідність із вимогами Європейської організації із стандартизації у сфері космічної діяльності (ЕСЅЅ). Головними питаннями лютневого триденного візиту стало обговорення графіків та дорожніх карт спільних проектів, а також відвідування виробництва по маршруту технологічного циклу випуску спільної продукції.

Однак цілком очевидно, що в Росії нові зарубіжні ноу-хау неминуче будуть використовуватися для підвищення власного військового потенціалу. Цього не може не знати керівництво Фалес, так і офіційний Париж. До того ж мирний космос для Росії завжди лише на папері залишався мирним.

Крім того, слід нагадати, що Ярославський радіозавод є провідним російським виробником професійних засобів радіозв'язку для ЗС РФ.

Італія

Співпраця італійського виробника AgustaWestland з російськими компаніями в сфері створення збірки середніх вертольотів AW189 так і не припинилося, а навпаки, найближчим часом навіть розшириться. До збірки на підмосковному підприємстві HeliVert, яким спільно володіють "Вертольоти Росії" і Leonardo Helicopters, підключиться Казанський вертолітний завод (КВЗ). Виробництво, наскільки зараз відомо, налагодять за отверточному принципом, тобто машини будуть збирати з вже готових вузлів. На 2019 р. заплановані проектні роботи, на 2020-2021 рр. — закупівля обладнання та виготовлення оснастки. В 2021 р. лінію введуть в режим дослідно-промислової експлуатації, а в 2022 р. виведуть на проектну потужність. Загалом, передбачається, що до 2022 р. на КВЗ будуть збирати по 10 AW189 в рік. Проект розрахований до 2025 р. Зібрані в Казані вертольоти будуть призначені для "Роснефти", яка планує створити парк як мінімум з 160 AW189.

Поки відомо, що "Роснефть" оформила з AgustaWestland тверде замовлення на 30 таких вертольотів. Перші 13 бортів повинні бути зібрані в Італії на потужностях Leonardo Helicopters (два з них вже передали замовнику), решта 17 — в Росії. У 2015 р. повідомлялося про швидке завершення збирання ще чотирьох машин. Станом на травень 2016 р. в Італії на замовлення "Роснефти" проходили збірку 10 вертольотів даного типу.

Рим, мабуть, вважає, що складання цих машин не дозволяє РФ запозичувати нові технології у сфері вертольотобудування і втілювати їх у своїй техніці, у тому ж "Ансате", Мі-38 або інших, уже більш спеціалізованих вертольотах...

Досить кумедна ситуація з поставками та складанням італійських бронемашин Iveco LMV "Рись" в РФ. У 2011 р. міноборони Росії уклало контракт на збірку 1775 автомобілів "Рись" і висловило побажання обзавестися парком з 3 тис. машин даного типу. На сьогоднішній день в РФ зібрано понад 100 одиниць Iveco, з них 57 — на потужностях підприємства в Воронежі. З 2013 р. технологічним партнером Iveco у виробництві бронемашин "Рись" став КаМАЗ в Набережних Челнах.

Але якщо військово-технічне співробітництво Італії з РФ припинено, як про це заявляють офіційні особи, то тоді незрозуміло, звідки беруться нові машини цього типу на озброєнні російської армії. З яких комплектуючих збираються "Рисі", якщо їх локалізація виробництва в РФ ледь перевищує 50%? І з яких засіків тільки в квітні минулого року розвідувальні підрозділи Повітряно-десантних військ РФ отримали 40 нових машин цього типу?

Малоймовірно, що Росія навчилася виробляти їх самостійно. Напевно, "партнери" після введення санкцій знайшли обхідні шляхи. Досвід у цій справі у них є. Так, наприклад, у квітні 2014 р. італійцям, щоб виконати російський контракт, довелося міняти логістику — якщо машини LMV першої партії доставлялися в Росію на фурах, то другу змушені були транспортувати по морю з-за заборони на їх провезення деякими країнами ЄС.

Австрія

Австрійці не відстають від Італії і Франції. Міноборони Росії у 2010-2011 рр. зацікавилося літаками Diamond DA42 NG виробництва Diamond Aircraft Industries, щоб використовувати їх в якості навчальних.

У 2013 р. АТ "Уральський завод цивільної авіації" (УЗГА), де, до речі, збираються БПЛА "Форпост", один з яких був збитий над Донбасом, отримало контракт міноборони на створення навчально-тренувальних варіантів літаки DA42 NG, позначеного DA42Т.

Збірка DA42Т з австрійських комплектуючих на УЗГА повинна була початися в 2015 р., а в 2016-му планувалося досягнення їх локалізації до 100%-ного рівня. Однак вчасно цього не сталося.

У грудні 2017 р., під час візиту заступника міністра оборони РФ Юрія Борисова на УЗГА, стало відомо, що міноборони має твердий контракт на 35 літаків. За його словами, в 2017 р. вже були поставлені три одиниці, а в 2018-му завершаться державні спільні випробування. У планах на цей рік отримати 17 літаків, а в 2019-му — ще 15.

При цьому оборонне відомство розраховує використовувати DA42Т як платформу і по інших напрямках, в тому числі в якості патрульного літака.

Виходить, що австрійці в період дії режиму санкцій допомогли освоїти виробництво в Росії своїх літаків, які будуть використовуватися військовими.

Угорщина

Угорщина також потрапляє у порушники. Так, 8 грудня 2017 р. авторитетне видання jane's Defence Weekly повідомило, що Росія проведе капремонт 12 ударних вертольотів Мі-24Д ВПС Угорщини в рамках угоди, підписаної 31 жовтня минулого року. У середині листопада літак Ан-124 вже транспортував в Санкт-Петербург деяку кількість "крокодилів". Угорщина має приблизно двома десятками Мі-24, але всі вони вже багато років непридатні для польотів, однак Будапешт чомусь занепокоївся ними тільки зараз.

Більш того, це друга велика угода, підписана Росією на відновлення вертольотів ВПС Угорщини. Як повідомляло російське видання ЦАМТО, у 2016 р. за підсумками тендеру ЗС Угорщини уклали контракт з холдингом "Вертольоти Росії" на проведення ремонту п'яти багатоцільових вертольотів Мі-17. Перші чотири машини вже відремонтовані і в травні 2017 р. були доставлені на авіабазу " Кечкемет.

Підписавши ці контракти, Будапешт пішов усупереч думкам Брюсселя і Вашингтона, адже обслуговування та капітальний ремонт Мі-17 і Мі-24 можна було б провести в Польщі або Чехії. Крім того, ще не ясно як себе проявлять відремонтовані і модернізовані в Росії машини при виконанні завдань у рамках операцій НАТО, членом якого є Угорщина.

Болгарія і Греція

Виявилася порушником в цьому році і Болгарія. Зі зміною влади в Софії оборонне відомство передумав проводити модернізацію своїх 12 літаків Міг-29 і трьох літаків Міг-29УБ в Польщі. Виявилося раптом, що ні Варшава зі своєю матеріально-технічною базою та досвідом відновлення цих радянських машин, ні Україна, яка вже досить давно виконує ремонт і модернізацію Міг-29, не мають можливостей і права проводити ці роботи.

Мабуть, Кремль досить серйозно "попрацював" у Болгарії, переконавши місцеве керівництво, зокрема, віце-міністра з питань національної безпеки — міністра оборони Красиміра Каракачанова, в тому, що тільки РСК-Мить може проводити ремонт і модернізацію цих машин.

Це, зрозуміло, не так: значна частина авіаремонтних заводів радянського ОПК залишилася на території України, і вони мають всі можливості і права з ремонту широкого спектру радянських озброєнь в інтересах військових.

Тим не менше після тривалої епопеї з тендером, а також позовом української компанії "Укрінмаш" вже в поточному році стало відомо, що болгарська влада все ж вирішила проводити ремонт і модернізацію літаків Міг-29 в РФ. За фактом Софія пішла на дії, що суперечать державній програмі болгарського уряду на період 2014-2018 рр.., яка передбачає "ліквідацію залежності у сфері озброєнь і військової техніки країн, що не є членами НАТО та ЄС, а також на порушення вимог ЄС, що стосується ВТС з РФ.

Афіни також далекі від правильного сприйняття ситуації в Україні. Керівництво країни, мабуть, дотримується цілком зрозумілої позиції — необхідність в першу чергу захистити свої інтереси. Та тільки це можна зробити, не порушуючи режиму санкцій ЄС.

7 лютого 2017 р. міністерство оборони Греції підписало з АТ "Рособоронекспорт" контракти загальною вартістю 16,6 млн євро на технічну та сервісну підтримку і поставку запасних частин для зенітних ракетних систем російського виробництва, що складаються на озброєнні сухопутних військ і ВПС Греції, — 9К33М2/М3 "Оса-АК/АКМ", 9К331 "Тор-М1" та С-300ПМУ1. Контракти розраховані на три роки — 2017-2019 роках

Замість висновків

Наведені вище приклади — вершина айсберга. Це лише те, що стало публічним. Невідомо, скільки таких випадків залишилося за кадром. Однак і вони свідчать про те, що співробітництво, в тому числі військово-технічне, РФ і ряду європейських країн, незважаючи на санкції, триває.

Звичайно, в їхні виправдання звучать слова про те, що європейським виробникам необхідно розширювати ринки збуту, що деякі держави ЄС змушені звертатися до РФ за допомогою в ремонті та модернізації наявної у них радянської техніки, що європейці не можуть ігнорувати Росію і т. п. Все так, от тільки мова йде про співпрацю з країною, яка ігнорує норми міжнародного права і є одним з головних дестабілізуючих факторів глобального масштабу.

Більш того, в умовах зростаючого санкційного тиску Росія зацікавлена у співпраці з Європою набагато більше. Без нього вона не тільки не зможе отримувати необхідні технології та комплектуючі, що ускладнює її можливості конкурувати з НАТО, але і остаточно відійде в бік Азії. У Брюсселі, так і в кожній європейській країні повинні усвідомити, що головна мета діяльності Путіна на Європейському континенті — дезінтеграція ЄС. Невже така торгівля з РФ варто цього ризику?