Проти кого дружити будемо? США створюють новий антикитайський альянс

Антикитайський геополітичний фронт, що формується адміністрацією Джо Байдена, набуває цілком конкретних обрисів у вигляді міждержавних об'єднань і конкретних дій партнерів США.

У протистояння з Піднебесною планомірно втягуються європейські країни. І, напевно, найяскравіше — Литва, що вступила у відвертий конфлікт з Пекіном після рішення про відкриття представництва Тайваню у Вільнюсі.

Правда, до розриву з КНР влада Литви почала рухатися куди раніше.

Перший дзвіночок — вихід Вільнюса в кінці березня з формату "17+1". Це платформа, створена Китаєм ще у 2012 р. з метою нарощування взаємних інвестицій і торгівлі в рамках ініціативи "Один пояс, один шлях" з країнами Балтії, Центральної Європи та Балканського півострова.

А вже в липні Литва першою в ЄС з 2003 р. оголошує, власне, про відкриття представницького офісу Тайваню.

Оскільки це суперечить жаданому Пекіном принципу "Один Китай", той відповідає досить жорстко: відкликанням посла з Литви (Вільнюс робить дзеркально) і припиненням видачі дозволів на литовський імпорт.

Правда, не можна сказати, що Литві буде занадто вже "боляче" від цих заходів. Так, низка експортерів, наприклад, деревини або зерна, не в захваті від санкцій КНР, і деякі планують перереєструвати свої компанії в інших країнах, але суттєвої шкоди економіці Литви обмеження не завдадуть.

Загальний товарообіг Литви та Китаю в 2020 р. склав 1,5 млрд євро, при цьому найбільшу вигоду отримував саме Китай, який продав товарів на 1,2 млрд євро.

Литва просто знайде інші ринки і постачальників. І, вочевидь, не без допомоги партнерів, тому що в цьому протистоянні з Китаєм Вільнюс не самотній.

І не тільки тому, що Вашингтон за підсумками переговорів держсекретаря Ентоні Блінкена і голови МЗС Литви Габріелюса Ландсбергіса заявив про свою підтримку цій балтійській країні в умовах "поведінки, що примушує" КНР.

Охолодження у відносинах з Китаєм у фарватері китайської політики Байдена спостерігається і у Німеччини, керівництво якої ніби як виступає за м'якший і взаємовигідний курс по відношенню до Китаю.

У той же час у квітні Берлін ставить Китай перед фактом — Німеччина буде активніше брати участь у забезпеченні безпеки в Азії і в тісній координації з Японією.

Забезпечення безпеки, зауважимо, включає в себе і "вільні морські шляхи". Це прямий випад на адресу Китаю, що майже перетворив Південно-Китайське море в своє внутрішнє озеро, і обурюється кожного разу, коли там зʼявляються кораблі США.

Берлін підкріпив свої плани реальними діями, коли відправив у цей регіон фрегат Bayern ( "Баварія"), який також мав зайти в порт Шанхая. Однак Пекін відкликав свій дозвіл.

Враховуючи, що майже синхронно, 8 вересня, в ПКМ пройшов ще й американський есмінець Benfold, що викликало бурю обурення КНР, дещо призабута тема свободи судноплавства в морях, що приватизовані Китаєм у порушення міжнародного законодавства, знову повертається до порядку денного.

І не тільки США. Адже до них тепер підключаються країни Європи в більш широкому контексті — глобального протистояння з Китаєм, задекларованого адміністрацією Байдена.

Паралельно Сполучені Штати, так би мовити, заходять з тилу. Вчора президент США під час онлайн-брифінгу з прем'єрами Великобританії Борисом Джонсоном і Австралії Скоттом Моррісоном оголосив про створення нового оборонного альянсу під назвою Aukus (Australia-United Kingdom-United States).

Головне завдання союзу — зробити Австралію, що також побила горщики з Пекіном, сьомою країною в світі, яка має субмарини з ядерними силовими установками.

По суті Aukus — це розвиток Нової атлантичної хартії, що підписали Байден і Джонсон раніше, тільки вже з конкретним прицілом на Тихий океан.

Союзники США плавно переміщаються в цей регіон. І конфлікт Вільнюса з Пекіном — свого роду інформпривід для країн Європейського Союзу, що визначають його політику.

До речі, класичний прийом, гаряче улюблений правителями середньовічної Європи, складався якраз у тому, що свідомо більш слабкий гравець йшов на конфлікт з більш потужним, а потім на його захист вступали союзники-важковаговики.

Литва в даній ситуації знаходиться в куди більш вигідному становищі, ніж який-небудь Мекленбург, оскільки Китай особливо і помститися не може.

Але при цьому маневр з представництвом Тайваню відбувся, як і привід йти на більш жорстку конфронтацію з Китаєм.