Відчайдушне рішення у відчайдушний час. Коли Молдова розвалить СНД

Ось саме зараз, через 15 місяців після початку повномасштабної війни та через 9 років після початку російської гібридної агресії проти України, голова парламенту Молдови Ігор Гросу раптом зауважив, що справа негаразд, і вирішив, що Молдова не може залишатися за одним столом переговорів з країною-агресором. .

Похвально, звичайно, що Гросу так вирішив, але є в цьому щось дивне. По-перше, просто за термінами це дивно. А по-друге, за державу — за Молдову, себто — прикро. Справді, анекдоти про повільних мислителів розповідають про естонців, у статусі кандидата на вступ до ЄС відмовляють Грузії, а що ж Молдова? Чому її постійно оминають? Складається враження, що нашу сусідку демонстративно ігнорують. Заздрять, мабуть.

Ні, ну справді, чому саме зараз Гросу ухвалив таке рішення? Що його спонукало?

Ось кілька шматочків — з них ми складемо пазл, і в усьому розберемося.

Вчора у гагаузькій автономії завершився другий тур виборів башкана (губернатора). Перемогла дружба з Росією в особі креатури партії "Шор" Євгенії Гуцул, яка набрала 52,36% голосів.

Причому програла вчора також дружба з Росією, в особі другої проросійської партії – соціалістів, представник якої Григорій Узун, який вийшов разом із Гуцулом у другий тур, отримав лише 47,64% підтримки.

"Ми хочемо далі дружити з Російською Федерацією, дружити з іншими країнами. Ми не хочемо жодних конфліктів, - заявила Гуцул після закінчення підрахунку голосів. — Те, що зараз роблять чинна влада, всіляко зіпсувало відносини з Росією, це позначається і на Гагаузії. Але коли інші кажуть, що ми відновимо дружні відносини з Росією, доки вони говорять про майбутнє, ми вже це робимо".

Вишенька на торт — партія "Шор", представлена в парламенті, на місцевому рівні, і щойно перемогла в Гагаузії, названа ім'ям підприємця Ілана Шора. Вона існує з єдиною метою: захищати на політичному рівні його, Ілана Шора, інтереси. А Ілан Шор – кримінальний злочинець, засуджений у Молдові до 15 років тюремного строку за банківські злочини, але гуманно відпущений до набуття чинності вироку підлікуватися за кордоном. Звісно, Шор сховався в Ізраїлі, звідки його, як місцевого уродженця, не видадуть. А вирок у Молдові остаточний, всі можливості апеляції та відтяжок вичерпані. І законність існування партії, яка захищає інтереси карного злочинця і стала його політичним рупором, викликала деякі сумніви у Мін'юсту, який направив запит до Конституційного суду про її заборону.

Тим часом партія "Шор" твердо крокує Молдовою від перемоги до перемоги. І не тому, що вона така популярна, а тому, що тупо скуповує голоси в депресивних селах. І так само тупо звозить до Кишинева за 400-500 леїв на день мешканців цих сіл для "народних протестів", які зараз перекочували до дверей КС. Зупинити грошові трансферти молдавська поліція не може вже який місяць. І це може бути пояснено лише одним: тим, що поліція вже куплена тим самим Іланом Шором, разом з усіма тельбухами, погонами, кашкетами, міністром та його заступниками.

За два дні до гагаузької перемоги партії "Шор" з території Придністров'я в Україну прилетіли російські ракети. Пролетівши перед цим над територією Молдови — втім, і Придністров'я "теж Молдова", хоч і не зовсім. Оскільки, з одного боку, Молдова представляє Тирасполі митний і державний дах, реєструючи його підприємства як молдавські, що дозволяє їм торгувати з усім світом та з Євросоюзом. Причому робить це Молдова абсолютно безоплатно, а, значить, задарма — принаймні офіційно. Молдова також крутить із Тирасполем електрогазові схеми щодо відмивання грошей на російському газі. Але, з іншого боку, Молдова абсолютно нічим не може допомогти придністровським політв'язням, посадженим хтось за публічну демонстрацію українського прапора, хтось за звинуваченням у диверсіях та шпигунстві за завданням України, хтось просто за недостатню любов до Росії, Путіна, і до "президента" ПМР. Ну, і з третього боку, Молдова нічим не може стати на заваді польотам російських ракет через свій повітряний простір. Але й не пропонує Україні закрити його своїм ППО, якщо Молдові закрити його нічим.

Тим часом, на тлі цих чудових успіхів тотальної протоєвропеїзації, у ті самі дні, коли в Гагаузії дружба з Росією спочатку перемогла всіх, а потім одна дружба з Росією перемогла іншу, президент Молдови Майя Санду вкотре поїхала з візитами до Великобританії, Канади та США, де спілкувалася з діаспорою, місцевими політиками та ЗМІ на тему європейського майбутнього Молдови. А до Молдови з дводенним візитом з 15 по 17 травня прибула делегація НАТО на чолі з головою військового комітету Альянсу адміралом Робертом Бауером, щоб подивитися на приголомшливі паростки європейського майбутнього Молдови поблизу.

Але показати візитером нема чого. Брудне місто з вічно перекопаною центральною вулицею, де в чергу на укладання плитки стали всі молдавські клани, так що вона розтягнулася приблизно до 2100 року, і настільки ж вічними і брудними проросійськими мітингами, не справляє враження ні Європи, ні прото-Європи. Відверто кажучи, Кишинів, як і вся Молдова, справляє тільки одне, причому дуже стійке враження: безнадійної дірки, що застрягла в руїнах Совка. І тоді Ігор Гроссу, намагаючись врятувати становище, вирішив зухвало – і оголосити про намір вийти з міжпарламентської асамблеї СНД самі розумієте через що.

Втім, оголосити про намір підготувати законопроект і порушити це питання в уряді — і здійснити вихід із СНД за фактом – зовсім не те саме. Різниця приблизно така сама, як між "обіцяти" і "одружуватися". Тим часом уже 17 травня делегація НАТО виїде з Молдови, та й гагаузька ганьба "протоєвропейців" поступово забудеться. Отже, розвал СНД Молдова, ймовірно, прибереже до іншого разу: козирів у протоєвропейської влади залишилося зовсім мало, і витрачати їх треба економно.