Найбільший дурень Європи. Як обраний прем'єр Нідерландів зробив українців винними у своїх проблемах
В Нідерландах вже три місяці триває складний процес формування нової парламентської більшості
Головний претендент на пост прем’єр-міністра Нідерландів (спойлер: а може й ні), лідер правопопулістської, ісламофобської Партії Свободи Герт Вілдерс відзначився заявою про те, що його країна – "найбільші дурні Європи" через гостинність до українських біженців і надання нам військової допомоги.
Українці, мовляв, "натовпами" їдуть до королівства заради поліпшення власного життя – заради безкоштовних медицини, житла і роботи. Втім, варто зазначити, що зокрема в Нідерландах українському біженцю знайти житло чи роботу – це ще той квест. Та популісти рівня Вілдерса таких деталей уникають, як, власне, і ядро їх електорату.
Що ж до військової допомоги, то, на його думку, зброю Нідерланди мають приберегти для себе. Чи вистачить її без адаптації ВПК королівства та й Європи загалом під сценарій Третьої світової війни з представниками Осі Зла 2.0, теж є питанням, на якому Вілдерс не акцентує уваги.
Але. Насправді нічого нового цей знаний популіст-євроскептик не сказав. Хоча в нас з серйозним занепокоєнням сприйняли цю заяву переможця парламентських виборів у Нідерландах. Що цілком зрозуміло, якщо врахувати поточні негативні тренди на кшталт спроб трампістів зірвати продовження надання допомоги Україні, проблеми з постачанням обіцяних Європою пострілів чи блокування кордону польськими фермерами.
Це все так. Спроможність, навіть прагнення наших партнерів сприйняти нову реальність і готуватися відповідним чином до можливих найгірших варіантів розвитку подій викликає розчарування. Тільки не варто все ж кожен раз панікувати і страждати зрадофільством. В таких ситуаціях важливі нюанси. А в кейсі з Вілдерсом вони є, навіть декілька.
Переможець, що може програти
Марк Рютте, який досі виконує обов’язки голови уряду королівства, на полях Мюнхенської конференції з безпеки попри те, що він йде з великої політики, був де-факто вимушений доєднатися до процесу формування нової парламентської коаліції, аби уникнути політичної кризи.
В інтерв’ю Nieuwsuur, оприлюдненому 16 лютого, Рютте зазначив два ключові моменти: новий уряд продовжить підтримку України; якщо ж Вілдерс і надалі наполягатиме на протилежному, то цей новий уряд він сформувати не зможе.
І дійсно, як ми і прогнозували, у Нідерландах з її величезним партійним та ідеологічним розмаїттям Вілдерс має неабиякі проблеми з перемовинами про формування коаліції. Враховуючи, що далеко не всі партії, що пройшли до парламенту, готові мати з ним справи.
На виборах Вілдерс отримав перемогу і 37 мандатів зі 150. Чого, зрозуміло, замало для формування більшості. Отже, потрібні партнери. Тому перемовини вели кілька партій з найбільшою кількістю мандатів: це Партія Свободи (PVV), партія Рютте – Народна партія з свободу і демократію (VVD, 24 мандати), карколомно успішні новачки з "Нового соціального контракту" (NSC, 20 мандатів) і "Фермерський громадянський рух" (BBB, 7 мандатів).
Певний час перемовини йшли непогано. Принаймні, спершу. Але величезні розбіжності у поглядах, зокрема, щодо допомоги Україні, призвели до того, що варіант коаліції PVV-VVD-NSC-BBB вже не вважається життєздатним. Це стало зрозуміло на початку лютого, коли лідер NSC Пітер Омцігт вийшов з перемовин. "Контракт", правда, ще на стадії виборів чітко декларував своє небажання бути в одній коаліції з Партією свободи.
Терпець же в Омцігта урвався через популізм Вілдерса, який мав би скоротити витрати королівства на 17 млрд євро, проте натомість вирішив зменшити податки. Іншими словами, популіст Вілдерс повів себе, як і поводять популісти: продовжив годувати електорат нездійсненими обіцянками.
Втім NSC готова брати участь у нових перемовинах, але вже без Вілдерса. Наприклад, щодо формування уряду меншості. Один з варіантів такого уряду меншості може бути сформований за участі "Зелених лівих"-Партії праці (GL-PvdA), "Демократів 66", VVD і NSC, а Вілдерс опиниться в опозиції. Знов.
По-друге, тривала коаліціада не є чимось унікальним явищем для політичного побуту Нідерландів. Перемовини можуть тривати місяці, і весь цей час працює уряд, що йде. Так було з Рютте, який після виборів 2021 р. намагався сформувати уряд 271 день. А Марк Рютте, нагадаємо, належить до числа прихильників підтримки України і за нього Нідерланди стали лідерами авіаційної коаліції.
По-третє, варто повторити: не всі політичні гравці, що пройшли до парламенту, згодні з позицією Вілдерса щодо України. Тому йому або доведеться скористатися вищенаведеною порадою Рютте й шукати компроміс, або ж забути про більшість і прем’єрство.
Втім, Вілдерс, схоже, вважає, що в нього може спрацювати третій варіант – медійний тиск через мобілізацію свого електорату контроверсійними заявами про українських біженців і військову допомогу для нас.
