Нова кавказька війна. Кому принесли в жертву п'ятьох жінок
Як вже писала "ДС", 18 лютого в дагестанському місті Кізляр зловмисник розстріляв людей, які святкували Прощену неділю. Уродженець села Рассет Тарумовского району республіки (за іншим даними - він із села Кідер Цунтинского р-на) Халіл Халілов (1995 р. народження) відкрив стрілянину з мисливської рушниці по прихожанам православного храму.
В результаті інциденту на місці загинули чотири людини, ще від чотирьох до шести були поранені. Двоє чи троє з числа поранених - російські силовики, вогнем вбили злочинця. Пізніше стало відомо, що на операційному столі померла ще одна жертва злочину. Таким чином, в результаті теракту загинули (крім нападника) п'ять осіб. Всі - жінки, в основному літні.
Нинішній теракт в Дагестані вибивається з череди собі подібних вибором цілей. Основна маса таких акцій на російському Кавказі спрямована проти силовиків (Буденновск, "Норд-Ост" і Беслан - це найбільш відомі, але не найтиповіші прояви дій регіональних антиурядових сил, які "дому" в основному обмежуються напади на військові частини, блокпости, патрулі або відділення поліції). Водночас він став і першим в республіці нападом на православний храм, позбавивши Дагестан "винятковості" у даному питанні серед інших кавказьких національних республік з переважаючим мусульманським населенням (таких нападів не було і в Північній Осетії, але більшість її населення називає себе християнами).
Тому в ЗМІ розглядають кілька можливих версій події.
"Спляча осередок" ИГИЛ
Підтверджень цієї версії є не тільки те, що ИГИЛ, як вже писала "ДС", взяла на себе відповідальність за стрілянину в Кизлярі. Ця організація часто приписує собі теракти, до яких вона реально не причетна. Особливо, як в нинішньому випадку, тоді, коли сам терорист з моргу її заяви спростувати не може. Але на користь можливості здійснення ИГИЛом нападу в Дагестані говорять не лише терористичні ЗМІ (або ЗМІ держави-терориста). В ході розслідування торішнього теракту в Стокгольмі, про якому "ДС" писала раніше, були виявлені контакти вчинила його громадянина Узбекистану Рахмата Акілова з кількома передбачуваними бойовиками ИГИЛ з Таджикистану і Дагестану. І нібито саме через дагестанця Арсена Мухажирова Акілов приніс присягу ісламістам.
Але головним підтвердженням цієї версії зараз є відео, на якому нібито Халілов, який стріляв у Кизлярі, приносить присягу "Ісламському державі". Однак людина на записи одягнений в балаклаву, і зі стрільцем його пов'язують демонстративно виставлені на ній мисливську рушницю й ножа, схожі на знайдені на місці інциденту (а з ИГИЛ, крім мови з згадкою Аль-Багдаді, - прапор організації на стіні, теж демонстративно виставлений). Можливо, свідчення дружини терориста, яка, за повідомленнями ряду ЗМІ, прийшла разом з ним, але втекла перед початком стрільби, прояснять відповідь на питання: чи був Халілов дійсно членом ИГИЛ або ж просто симпатиком-одинаком, до чого зводиться друга версія події.
"Самотні вовки"
Так називають симпатиків терористичних організацій, що не мають прямих контактів з ними, а тим більше можливості виїхати "битися за Пророка" в Сирію або отримати зброю для скоєння теракту, проте намагаються "воювати на місцях". Це явище поширене і в Росії (минулорічні нападу в дагестанському Кизилюрте з ножем або в Сургуті з сокирою), та в Європі - передусім "тарани" терористами-одинаками натовпу автомобілем. Мисливську рушницю Халіла Халілова - зброя, звичайно, серйозніше сокири, але все ж більш доступно одиночці, ніж фугаси і автомати, які фігурують у зведеннях про сутички дагестанського підпілля з російськими силовиками. Тому багато ЗМІ схильні вважати його все ж не членом ИГИЛ, а "співчуваючим", самостійно або під впливом інтернет-спілкування зважилися на теракт.
Мотивувати поодинці на такі дії може інформація про подібний напад. Але в цьому випадку житель Дагестану швидше б пішов за прикладом своїх земляків, які одними з ножами нападали на поліцейських (крім Кизилюрта подібне сталося в серпні минулого року в Каспійську). Тим більше що російські силовики описуються як "породження пекла" не тільки в агітках ИГИЛ, але і багатьох оповіданнях дагестанців, які випробували на собі наслідки нескінченної кремлівської контртерористичної операції. Наприклад, у спогадах мешканців зруйнованого і розграбованого (у пошуках терористів і їх бункерів, звичайно) силовиками селища Тимчасовий, де жінки і діти використовувалися як "живий щит": під дулами російських автоматів були змушені першими спускатися в підвали, де могли ховатися бойовики (діло було у вересні 2014 року, коли в лавах російських силовиків не було їх колег, що зрадили Україну: тепер же, як вже писала "ДС", саме вони першими спускаються в підвали, що і стало причиною загибелі в минулому році двох високопоставлених перебіжчиків з кримського СБУ).
Так що ким би не був Халілов - членом "сплячої осередку" або одинаком, - його могли спеціально навести на православний храм і бабусь, щоб надати теракту максимально можливу розголосу. Інша справа, що передбачуваний "навідник" мав відношення до Москві або Махачкалі, а не до ИГИЛ: над усім, що могло б пов'язувати дагестанців з Сирією, встановлений тотальний контроль. Тому, до речі, Юлія Юзик, автор книжки-дослідження про кавказьких жінок-шахидках "Нареченої Аллаха", висловила інші версії події.
Гра Москви: затьмарити Дейр-ез-Зор
За словами Юлії Юзик, після кизлярського теракту відбулося різке зміщення уваги в інформпросторі з Сирії на Дагестан, в результаті чого загибель безлічі найманців з ПВК Вагнера перестала бути темою номер один.
Слід зазначити, що це не єдиний натяк на провокування Москвою катастроф з метою відвернути підданих від розгрому на берегах Євфрату: перший взагалі стосувався цілеспрямованого знищення пасажирського Ан-148, що розбився минулого тижня в Підмосков'ї. І як би абсурдно подібні версії не виглядали, вони не позбавлені правдоподібності. Адже звинувачення в масових вбивствах своїх громадян з метою корекції громадської думки звучать на адресу Кремля ще з часів вибухів житлових будинків 1999 р. (причому ФСБ бореться з такими звинуваченнями не аргументами на користь своєї непричетності, а полонієм, подливаемым в чай обвинувачам).
І якщо припустити істинність цієї версії, то можна констатувати, що Кремль своїх цілей шляхом інформаційної двухходовки досяг. Тема авіакатастрофи витіснило на задній план сирійський розгром навіть у тих ЗМІ, які хоча би натякали на загибель безлічі російських найманців. А дагестанський теракт заполонив вже і російські соцмережі, користувачів яких повністю відвернути від сирійської теми раніше не вдавалося.
Відзначимо ще кілька моментів, які вказують на інформаційну складову теракту як на основну. Перше: "евфратский розгром"- не єдина тема, від якої російська влада активно намагаються відвернути публіку. Є ще і "Рыбкагейт", запущений Олексієм Навальним і зачіпає одночасно теми корупції найвищих російських чиновників і втручання в американські вибори.
Друге: на тлі заяви Слідчого комітету про те, що теракт - тільки одна з версій, інформпростір вже сповнилося засудженнями ваххабітів за нього, в тому числі і з боку вищих релігійних ієрархів - як православних, так і мусульманських.
Третє: на наступний же день стали відомі імена не тільки нападника, але і всіх його жертв, та ще й з подробицями біографій деяких з літніх жінок. Наприклад, те, що одна з них була заслуженим лікарем, готовим прийти на допомогу в будь-який час доби. Так що скоро заклик "за пацанів" може змінитися в "патріотичних соцмережах" на "за матерів".
Гра Махачкали?
У Дагестані вже близько місяця йдуть "зачистки" колишніх вищих керівників республіки за звинуваченнями в корупції. Почалися вони в середині січня з звільнення міністра майна та торгівлі за нібито спробу завищити ціну газотранспортної мережі Дагестану, яку хотів викупити у місцевої влади "Газпром", і арешту мера Махачкали за земельні махінації. Тоді ж в республіці висадився десант Генпрокуратури РФ. Результатом перевірок стали арешти на початку лютого виконуючого обов'язки глави уряду Дагестану Абдусамада Гамідова, його заступників Шаміля Ісаєва і Раюдина Юсуфова, колишнього міністра освіти Шахабаса Шахова і відставка уряду республіки.
А 7 лютого, під "акомпанемент" новин про обшуки в розкішних палацах колишніх керівників республіки, її парламент затвердив нового прем'єра, яким став екс-міністр економіки Татарстану Артем Здунов. Тобто другу вищу посаду в регіоні, слідом за посадою глави республіки (восени її отримав колишній керівник фракції партії "Єдина Росія" в Держдумі і екс-заступник міністра внутрішніх справ РФ Володимир Васильєв), Кремль віддав "варягу".
Тим самим була порушена модель формування владних інститутів в багатонаціональному Дагестані, де вищі посади ще з радянських часів розподілялися між представниками основних етносів (даргинців, аварців, табасаранов). Крім того, місцева еліта поставлена перед загрозою масштабного перерозподілу корупційної ренти (нагадаємо, що все почалося з відмови місцевої влади задовольнити "хотілки" улюбленого дітища Кремля - "Газпрому").
Тому кизлярський теракт може бути витлумачений як натяк місцевих кланів на можливість нацьковування на "варягів" місцевого підпілля. До речі, глава Татарстану під час недавнього візиту в Дагестан висловив готовність "поділитися" ще кількома чиновниками (вже не перший це етап передачі Кавказького регіону на "годування" норовливої Казані, щоб вона менше виявляла незгоду з Москвою в політичних і мовних питаннях?).
І якщо Москва не погодиться на компроміс (з усіма його корупційними складовими) з місцевими елітами, дуже незадоволені тим, що саме їх обрали об'єктом для "показового шмагання" активність "сплячих осередків" або "самотніх вовків" може поширитися ширше (на інші райони республіки, насамперед з великим відсотком слов'янського населення) і вище (на представників нового керівництва, яке поставлять перед вибором: або самодискредитироваться в корупційних зв'язках з місцевими кланами, або померти в результаті теракту). Варто відзначити, що досвід використання бойовиків або організації терактів у боротьбі за владу, але досі міжусобну, у дагестанських кланів є.
