Керрі в Москві, Меркель у Вашингтоні, таліби в Туркестані. Що затіяла адміністрація Байдена

Лідери США і Німеччини обговорять зміцнення співробітництва і питання "Північного потоку-2"

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров вітає посла США з питань клімату Джона Керрі в Москві, 12 липня 2021 р.

Спецпосланець Держдепартаменту з питань зміни клімату Джон Керрі завершує сьогодні свій візит до Москви, в той час як у Вашингтон в останній раз у якості канцлера Німеччини прибуває Ангела Меркель.

Топ-темою її переговорів з президентом США Джо Байденом безумовно буде "Північний потік-2", а саме: Меркель спробує схилити Байдена до вирішення не зривати введення трубопроводу в експлуатацію, в чому, ясна річ, вкрай зацікавлена і Росія, яка влила в проєкт $11 млрд.

Керрі, принаймні публічно, це питання не піднімав під час своїх зустрічей з главою МЗС РФ Сергієм Лавровим, спецпредставником президента РФ з питань клімату Русланом Едельгерієвим і представником Путіна з питань сталого розвитку Анатолієм Чубайсом.

Що й зрозуміло. Формально вотчина Керрі — це питання боротьби зі змінами клімату, в тому числі "зелена енергетика".

Не під запис сторони, звичайно, могли поговорити про "Північний потік-2". Так би мовити, обмінятися думками.

І так само цілком можливо, що певна дискусія буде і після зустрічі Меркель з Байденом, якщо Керрі в той час ще буде в Москві. У своєму роді оперативна комунікація та інформування всіх сторін в цьому сьогоднішньому геополітичному трикутнику про позицію один одного.

Удостоїли дзвінком

Для Берліна, Москви та й Вашингтона сьогодні дуже багато стоїть на кону. Питання СП-2 — це один з найважливіших факторів, що будуть впливати на майбутні відносини між США і Німеччиною, а також між США і Росією.

Нехай Вашингтон і змирився з тим, що трубопровід буде добудований, адміністрації Байдена під силу не дати йому запрацювати, оскільки санкції відносно страхових і компаний, що видають ліцензії, ще ніхто не відміняв.

До того ж президент США після чергової, третьої вже за останній час, кібератаки росіян на американські установи, також тричі попередив Путіна, що якщо він не припинить хуліганити в кіберпросторі, то з хакерами розберуться вже самі американці.

З одного боку, поки Білий дім обмежується лише погрозами і попередженнями.

Але в той же час, за інформацією Bloomberg, адміністрація Байдена має намір посилити моніторинг над транзакціями в криптовалюті, яку вибивають хакери в якості плати за розблокування систем.

Скидається на чергове попередження і напівзаходи. Однак це також і перший крок до складання докладного реєстру російських хакерів і тих, хто за ними стоїть. Плюс, швидше за все, криптовалюта згодом осідає на деяких офшорних рахунках російського керівництва, і в результаті дій американських спецслужб у перспективі може з них пропасти.

У Кремлі не можуть цього не розуміти. І все ж не залишають спроб нав'язати власний порядок денний американцям, користуючись, можливо, надмірною обережністю Байдена.

Мабуть, тому Джон Керрі за всі три дні в Москві так і не удостоївся особистої аудієнції у Путіна. Спецпредставникові Держдепу великодушно передали телефонну трубку, щоб він зміг поговорити про всякі кліматичні справи з російським президентом.

Таким чином, Кремль продовжує наполягати на тому, що заслуговує на більшу повагу і увагу з боку США, а також скасування санкцій заради нормалізації діалогу.

Хоча Байден після кібератак і ескалації на українському кордоні запросив Путіна на саміт до Женеви, де, може, і піддав того остракізму, але також залишив відкритими двері для співпраці в інших сферах.

Одна з них — клімат. І Держдепартамент устами свого спікера Неда Прайса, який коментував візит Керрі, авансом назвав цю поїздку "прикладом того, як Сполучені Штати і Росія спільно працюють над питаннями, однаково важливими для обох країн".

Хід талібами

Але є важливий момент. І навіть кілька.

По-перше, це загроза Байдена перейти до конкретних дій щодо хакерів. І, власне, згадана вище інформація Bloomberg про те, що Сполучені Штати вже готуються провести "перепис" російських кіберзлочинців та іже з ними.

По-друге, поки Вашингтон йде на поступки по "Північному потоку-2" і робить дипломатичні реверанси перед режимом Путіна, він також завершує процес виведення військ з Афганістану.

Може здатися, що це ще одне якщо не послаблення, то принаймні рішення, яке буде вигідно Москві, що прагне посилити свої позиції в Центральній Азії. Неабияк ослаблені як завдяки її власній агресивній політиці, так і впливу тих же Китаю, а з недавніх пір і Туреччини.

Але важливо розуміти, що Байден, завершуючи 20-річну присутність американців в Афганістані, не тільки грає на підвищення свого рейтингу, але також створює джерело проблем, якими є таліби, що стрімко активізувалися.

Вони беруть під контроль все більше районів Афганістану, а також починають заходити на території сусідніх країн (Туркменістану, Таджикистану).

І це викликає занепокоєння у Москви. Директор другого департаменту Азії МЗС Росії Замір Кабулов 14 липня звернувся до "Талібану" і прямо заявив, що РФ відповість на будь-яку спробу нападу на її союзників в ЦА. Це, зазначимо, після того, як представники "Талібану" побували в Москві, щоб запевнити росіян у своєму доброму ставленні до Кремля і пообіцяли ніяк йому не нашкодити.

Тобто проблема є — "Талібан" в дійсності може створити Росії чимало незручностей. Та, в свою чергу, передбачувано відповість введенням військ і, як свого часу СРСР, міцно загрузне або на просторах пострадянського Туркестану, або безпосередньо в Афганістані, звідки в результаті піде, піймавши облизня — витративши час і ресурси.

Крім того, розгойдування ЦА бойовиками "Талібану" в кінцевому рахунку може привести до підриву влади місцевих автократів, на зміну яким прийдуть або більш демократичні лідери, або знову диктатори, але куди менш лояльні Кремлю.

Певні рішення і дії адміністрації Байдена викликають занепокоєння, оскільки, очевидно, від них постраждає і Україна. Однак є і ознаки того, що Білий дім паралельно продумав стратегію дестабілізації Росії.