Караван з Гондурасу. Скільки тисяч біженців прийде до Трампу 6 листопада
Бомбагейт, про який писала "ДС", на деякий час відвернув увагу американців від "каравану мігрантів", який наближається до південних кордонів США. Однак багато припускають, що скоро він знову займе місце на перших сторінках і на засадах випусків новин. Особливо в консервативних ЗМІ і ближче до проміжних виборів у Конгрес. Адже з Сальвадору на вихідних висунувся новий караван, а всі спроби зупинити колони шукачів кращого життя поки закінчувалися лише незначним уповільненням їх просування.
Коли Гондурас — та країна
Поки що близько 10 тис. мігрантів з першого каравану намагаються перетнути Мексику, стверджуючи, що рятуються від насильства і бідності у своїх рідних країнах. На вихідних надходила суперечлива інформація про те, що мексиканської поліції нарешті вдалося заблокувати його рух, а влада цієї країни запропонували мігрантам притулок у себе з умовою, що вони залишаться в південних провінціях (мабуть, для того, щоб ускладнити їм подальші спроби прориву в США, з якими Мексика межує на півночі). І нібито 1700 учасників акції вже погодилися на пропозицію Мехіко (що в принципі не дивно, адже і в попередні роки значна частина учасників "Маршів мігрантів", як називають їх учасники акції, осідали на мексиканській території). Але частина з них, можливо, набагато більша, поки відмовляється припиняти рух на північ.
Тому не дивно, що акція вже стала як мінімум предметом запеклих політичних дискусій у США. Дональд Трамп і його прихильники вже назвали караван "надзвичайною ситуацією національного масштабу" і звинуватили попередню адміністрацію у створенні умов для неї. Адже, на їх думку, саме Барак Обама і Демократична партія понаприймали "небезпечних" для США законів, з-за яких "злочинці", якими Трамп вважає всіх нелегальних мігрантів, які заполонили Сполучені Штати.
Але збираються знаходяться при владі консерватори робити дієві кроки, щоб надзвичайна ситуація не переросла в гуманітарну катастрофу поблизу від американського кордону, незрозуміло. Трамп півтора тижня тому пригрозив Гондурасу скасувати фінансову допомогу цій країні якщо "Марш мігрантів" не зупиниться.
Не зупинився, обріс новими учасниками перехрещуваної Гватемалі (ще раніше до нього приєдналися жителі Сальвадор і Нікарагуа) і продовжив рух по Мексиці. Правоохоронні органи цієї країни як би і намагалися не допустити марш на свою територію, але не дуже активно. Тим, у кого не було проблем з документами (паспортами та візами), взагалі не чинили перешкод. А на те, що інші прорвалися через кордон (або перепливли прикордонну річку), не особливо звернули увагу (деякі ЗМІ повідомляли навіть про співчутливому відношенні мексиканських поліцейських до учасників маршу).
Трамп фінансову допомогу Гондурасу поки не скасував, але, цілком можливо, виконає цю свою обіцянку вкупі з іншим: дасть остаточне розпорядження висунути армію в цілях закриття південної межі США (на вихідних стало відомо про готовність Пентагону це зробити, але подробиць про чисельність військовослужбовців і терміни їх переміщення не повідомлялося). І зробить це ближче до 6 листопада — дату проміжних виборів, які вже назвали "найбільш важливими в історії Америки".
Були, звичайно ж, версії про те, що все це організував Джордж Сорос, щоб підставити Трампа. Мовляв, 45-му доведеться віддавати наказ на мало не розстріл каравану, щоб не пропустити його в США. Або як мінімум на жорстку протидію йому прикордонними силами, серед яких вже є 2 тис. нацгвардейцев, а до моменту підходу каравану цілком можуть виявитися і армійці (поки говорять про 800). Адже якщо Трамп допустить проникнення мігрантів на американську територію, то втратить голоси виборців на проміжних виборах. А якщо дасть санкцію на жорстке недопущення каравану на землю, то отримає картинку побиття американськими силовиками жінок і, що найголовніше, дітей, яких в "Марші мігрантів" близько чверті від загального числа учасників. До речі, саме таку версію розвитку подій посилено розкручують російські ЗМІ. Досі вірять в "трампнаш", то відпрацьовують варіант темника, придатного для поширення американськими консервативними медіа.
Як заробити голоси на мігрантах
Але вистачає і протилежних версій про те, що виникнення каравану мігрантів у жовтні вигідно самому Трампу, дуже бажає отримати перемогу на проміжних виборах в Конгрес. Нинішній караван і справді може виявитися політтехнологією, авторство якої приписують колишнього радника американського президента Стівену Бэннону. Адже цей політик, хоч і звільнений з трамповской адміністрації більше року тому, але продовжує як мінімум робити кроки в кільватері її стратегії (якщо в таємниці не формує її або її основні пункти).
Це не позбавлене сенсу. Насамперед тому, що постійна телекартинка з "Маршем мігрантів" мобілізує консервативний електорат. А республіканцям змусити свого виборця прийти на дільниці дуже важливо. Адже екстравагантність нинішнього президента стає все більшою проблемою для помірного республіканського електорату. Він дуже відрізняється навіть від обох Джорджей Бушів — його попередників - республіканців і не самих інтелектуальних мешканців Білого дому (тому консерватори так часто зводять в "ікону" Рональда Рейгана — "переможця комунізму", адже перед ним був майже импечнутый Річард Ніксон, а ще далі — Дуайт Ейзенхауер, практично бездоганний, але дуже давній).
Виборці також бачать, що успіхи трамповской політики виглядають то зыбковато, як, наприклад, торгові війни, обозлившие і китайських супротивників, і європейсько-канадсько-японських (та інших) союзників, то, взагалі пиррово, як продавлювання у Верховний суд Бреда Кавано, публічно звинуваченого в сексуальних домаганнях тридцятирічної давності. У цьому плані "зовнішня загроза", нехай навіть і у вигляді беззбройних (не зовсім, але про це нижче) мігрантів, вигідна Трампу і його команді. Адже вона вказує на "створену Обамою і Хілларі міграційну загрозу" корінним американцям.
І цей пропагандистський крок принесе важливі електоральні дивіденди республіканцям. Адже серед тих, хто має право голосу, чимало натуралізованих і дітей мігрантів, які не з чуток знайомі з процедурами отримання громадянства. Тому навіть співчуває учасникам каравану негативно ставляться до їх спробам "нахрапом" отримати американський паспорт, обійшовши законні процедури, через які проходили самі виборці або їх предки. Ну а вже цей "стрижень" нанизуються й інші аргументи протрамповской пропаганди. Наприклад, те, що мігранти відбирають робочі місця в американців.
Другим аргументом, що вказує на вигідність Овального кабінету нинішнього каравану мігрантів, є його виникнення саме в цей час. Адже в попередні роки "Марші мігрантів" проходили навесні і рідко бували такими масовими. Тут же чомусь стався "дубль" і саме після того, як Дональд Трамп обрушився з критикою на вже як би традиційний квітневий караван.
Наступним аргументом на користь інспірації трамповской командою походу гондурасских шукачів кращого життя в США саме напередодні проміжних виборів у Конгрес є скандування ними обамовского виборчого гасла "Так, ми можемо!", але тільки на іспанською мовою "Si se pudo!". Тобто тим, хто ще сумнівався у вини колишнього президента, дають додатковий привід від цих сумнівів позбутися.
Організованість процесу, зафіксована телеканалами у вигляді скоординованих дій одягнених однаково чоловіків, роздають учасникам маршу готівку, також навіває нехороші думки.
Ну і нарешті, про "електорально-мобілізаційний сценарій" говорить то кількість фейків про каравані, яке не тільки було поширено протрамповскими ЗМІ, але вже і викрито. Тут і висловлювання самого Трампа про участь у каравані небезпечних (це в плані вищезгаданої можливості озброєності караванників) вихідців з Близького Сходу, які не знайшли підтвердження. І повідомлення про напади учасників каравану на мексиканську поліцію, проілюстровані фотографією закривавленого поліцейського, зробленої в жовтні 2012-го під час не мають ніякого відношення до мігрантів бійок поліції зі школярами та студентами, які влаштували протести. І також не знаходять підтвердження чутки про фінансування каравану "Соросом і демократами".
Так що з наближенням 6 листопада, мабуть, тема каравану буде тільки посилюватися. У ЗМІ будуть з'являтися нові повідомлення про небезпеки, які несе "Марш мігрантів", і про героїчні зусилля адміністрації Трампа щодо їх подолання. І те, що на дату проміжних виборів учасники акції на американському кордоні не з'являться (пройти за тиждень близько 1,5 тис. км нереально), буде виставлятися як результат цих зусиль. Наприклад, тиску на Мексику або висунення додаткового контингенту силовиків, якому до того моменту буде просто нічого робити. Так що додаткові голоси республіканцям ця історія може і принести.
