Каприз генія чи знамення нової доби? Як конфлікт Маска з профспілками відбиває глобальні процеси
Tesla зіткнулася з хвилею страйків у Швеції: профспілки вимагають підвищення заробітної плати та пільг. Вислухавши вимоги страйкарів, Маск від прикрості пішов на X
Після того, як Маск, у своєму пості, назвав вимоги страйкарів "божевільними", данські докери відмовилися розвантажувати Tesla із солідарності зі шведами. Жебись знав
У чому суть конфлікту
130 механіків, які обслуговуютьTesla у Швеції страйкують з 27 жовтня, вимагаючи укладання колективного договору зі своєю профспілкою IF Metall. Маск намертво вперся, і у Tesla почалися проблеми з усіма організаціями, чиї працівники входять до цієї профспілки: з докерами, продавцями автосалонів, працівниками пошти, виробниками алюмінієвих профілів і т.д. Відмови Tesla в обслуговуванні та поставках із солідарності з страйкарями набули масового характеру. Прокинулися й німецькі профспілки, також зажадавши підписання колективного договору для 11 тис. робітників у Грюнхайді, неподалік Берліна, але там поки що тривають переговори.
Спроби об'їхати впертих шведів на кривій козі через Данію, організувавши вивезення та ввезення машин через неї, зокрема й для обслуговування, призвели до того, що й у Данії Теслу перестали обслуговувати в низці організацій. Найбагатша людина у світі, яка уявила себе майже Богом — а, можливо, і без "майже", і хибної скромності, новим Месією техноери, була грубо спущена з хмар із мільярдів доларів, і вдарилася задом об холодну шведську твердь.
Дзвінок, що попереджає Маска про серйозний конфлікт з його довкіллям, лунає вже не вперше. Перший великий конфлікт із працівниками стався у нього після покупки Twitter, який потім був перетворений на жабу Х. Але тоді Маск зумів розрулити ситуацію і, в основному, виграв протистояння, лише в кількох випадках змирившись із нічиєю. Щоправда, рекламодавці Twitter на Х не пішли, але то таке… Геній не може зациклюватися на подібних дрібницях, для цього є менеджмент.
Але Tesla – не соцмережа. Вона передбачає велику кількість складних кінцевих виробів, які складаються з купи деталей від різних виробників. Ці деталі потрібно звезти в одне місце, зібрати, налагодити, розвезти результати складання по всьому світу, а потім обслуговувати їх, кожен окремо, маючи справу з нехлюями-механіками та з нескінченно винахідливими, у найгіршому розумінні, кінцевими користувачами. Як наслідок, Tesla – неминучий продукт багатьох соціальних компромісів, на які Маск виявився не здатним.
Зараз він позивається до організацій, чиї працівники відмовили йому в обслуговуванні, діючи в рамках профспілкової солідарності. Перспективи – так собі, і, навіть якщо Маск виграє частину суден (а все він точно не виграє), суди триватимуть роками. Тим часом, вироби Маска потрібно продавати та обслуговувати просто зараз.
Фінансова вага конфлікту – досить середня: +16-20% до зарплати в рамках договору та низка пільг. Але тут справа принципу, і шведські профспілки просто не можуть поступитись: для них перемога в цій суперечці — питання виживання. У Швеції практично немає регулювання ринку праці за межами договорів між профспілками та наймачами.
Природно, що наймачі постійно атакують практику колективних угод, прагнучи залишитися віч-на-віч із беззахисними працівниками, щоб безкарно бити їх у хамську морду, а профспілки не можуть дозволити собі програти жодну таку сутичку, оскільки це створить смертельний для них прецедент. При цьому гроші на боротьбу профспілка має. Щоб було зрозуміліше: на підтримку страйкарів зарезервовано мільярд фунтів стерлінгів. І це не гранична сума, буде потрібно – виділять і більше. Іншими словами, або Маск здасться, можливо, домігшись поступок у третьорядних пунктах договору, щоб мати можливість демонстративно не програти, або Tesla виживуть зі Скандинавії, і це буде чистим програшем Маска. Шведські механіки, які стали першопричиною конфлікту, знайдуть собі роботу і поза Tesla, а от Маск ризикує втратити ринок. Адже він не єдиний у світі виробник електромобілів.
Річ не тільки в колективному договорі
Окремий випадок конфлікту відбиває загальний підхід Маска до грошей і до людей. Простеживши його шлях, можна побачити і початок серйозних конфліктів із працівниками та споживачами. Все почалося із покупки Twitter. Можна також зробити деякі висновки щодо подальшої еволюції скандального візіонера. А оскільки Маск значною мірою йде в авангарді технічних і соціальних інновацій, тісно переплетених один з одним, можна висловити і деякі узагальнення.
До Twitter Маск пропонував на ринок продукти, або засновані здебільшого на програмному забезпеченні, з мінімальною матеріальною складовою, або корпоративні. В обох випадках ішлося про невеликі виробничі колективи, які могли бути підібрані практично штучно, так, щоб терпіти будь-яке самодурство боса. Навіть Tesla на ранній стадії була відносно невеликим виробництвом – проте конфлікти з робітниками на першому ж її заводі почалися буквально з першого дня.
У Twitter же Маску довелося зіткнутися із грубою частиною людства, не відсіяною від спілкування з ним агентством з персоналу. Раптом йому відкрилася неприємна істина: ніяке багатство не забезпечує любові загалу. Думки мільйонів людей з цілої низки питань категорично розійшлися з його власним. Нарцис і крайній егоцентрик, дуже розпещений популярністю і славою "зухвалого інноватора", Маск важко пережив це зіткнення з реальністю. Принагідно з'ясувалося, що будучи обізнаним у техніці – чи, точніше, вміючи підібрати обізнаних у ній людей, правильно поставивши завдання перед кадровиками, Маск настільки асоціальний, що, зіткнувшись із черговим конфліктом, не в змозі навіть сформулювати його суть. Річ тут зовсім не в низькому інтелекті, а у спрацьовуванні захисних механізмів. Чесно сформулювавши проблему, Маску довелося б визнати, як мінімум, наявність двох, конкуруючих і аргументованих точок зору, і відстоювати свою в боротьбі ідей та аргументів, не підкріплених прямим втручанням адвокатів та мільярдів доларів. До такої боротьби він виявився не готовим, і ховається за вигаданою ним картиною світу. Так, викладаючи свою позицію в профспілковому конфлікті, Маск дав довге і безладне інтерв'ю, в якому, серед іншого, заявив, що виступає проти самої ідеї профспілок, оскільки йому "просто не подобається все, що створює щось на зразок панів і селян". Але поділити свій стан порівну між усіма своїми працівниками, досягши таким чином повної рівності, не запропонував.
Втім, Маск сказав правду – тільки не всю. Відносини пана та селян не влаштовують його не тому, що він прихильник рівності, а тому, що бути паном для нього – надто клопітно та надто дрібно. Пан зв'язаний правилами гри, Маск ж хоче обходити і закони фізики, як технічний інноватор, і соціальні закони. А оскільки він, як уже було сказано, напрочуд асоціальний – таким вже його виховали в дитинстві, проґавивши деякі важливі моменти, то єдиний альтернативний варіант, окрім "пана і селян", який для Маска прийнятний — це Бог. Або щось максимально близьке до Бога – скажімо, диктатор, який не пов'язаний жодними законами. Недарма симпатія між Маском і Путіним міцніє на очах, а хитрий Ердоган, який вміє отримувати висновки з властивих диктаторам слабкостей, уже запропонував йому відкрити ще один завод Tesla у Туреччині, де немає і не буде богопротивних шведських профспілок.
Щоправда, там у Маска можуть виникнути інші проблеми, але ж китайці росіяни турки диктатори своїх не кидають?
У принципі — так, як правило, не кидають, трохи кидають іноді, але не більше. Оскільки, борючись із гнилою ліберальною демократією, яка припускає, щоб усякі злидні збиралися в купи і ображали солідних панів, диктатори повинні триматися разом. А Маск як інноватор, здатний дати доступ до заборонених технологій, у їхній компанії дуже бажаний гість.
Але Маск вважав би за краще залишити в силі деякі правила гри, не для всіх поспіль, звичайно, а починаючи, скажімо, з порогу в мільярд доларів. І в запрошеннях з Пекіна та Анкари він інстинктивно відчуває каверзу. Маску не хотілося б, наприклад, бути викликаним на опрацювання в ЦК КПК за погане засвоєння ідей з останньої доповіді товариша Сі. Як прийнятний компроміс Маск бачить Трампа в Білому домі (а в резерві, ймовірно, вважає Рамасвамі), у зв'язку з чим не втомлюється спонсорувати Республіканську партію і підкреслювати свою лояльність США. Щоправда, у США поки що теж є профспілки: ось, United Auto Workers щойно досяг підвищення заробітної плати на 25%, нахиливши найбільших автовиробників, включаючи Ford і GM в ході серії страйків — і теж, до речі, поклав око на Tesla. Але Маск сподівається, що Трамп, прийшовши до Білого дому, все виправить.
Можливо, і виправить, хто сперечатися? Але є нюанс: верховний Бог може бути лише один. Того, хто програв, скинуть, а заповіді переможця все одно доведеться вчити напам'ять. Як зараз у Китаї вчать доповіді товариша Сі.
На це випадок у резерві у Маска, ймовірно, числиться Марс. Там уже точно не буде жодних шведських профспілок.
