Помічниця конкістадорів. Яка зараза з Європи допомогла знищенню цивілізації ацтеків

Юен Каллавей у статті для журналу Nature акцентував увагу на двох дослідженнях 2017 р., автори яких припускають, що кінець цивілізації наблизила завезена з Європи сальмонела.

Причиною однієї з найстрашніших епідемій в історії людства, епідемії XVI ст., що вразила жителів Мексики, згідно з двома дослідженнями, могла бути смертельна форма сальмонели з Європи.

В одному з досліджень вчені повідомляють, що виявили ДНК бактерії в могилах в Мексиці, де ховали жертв епідемії 1540-х рр., яка забрала життя близько 80% корінних жителів країни. Команда вчених повідомила про результати дослідження в препринті, розміщеному на сервері bioRxiv 8 лютого [2017 р.].

За словами Ханнеса Шредера, який вивчає стародавню ДНК в Музеї природної історії Данії в Копенгагені, з великою часткою ймовірності, це перше генетичне підтвердження того, що даний збудник захворювання спровокувало масове скорочення чисельності корінного населення після європейської колонізації. "Це просто суперкласне дослідження", - додав він.

У 1519 р., коли сили іспанського конкістадора Ернандо Кортеса прибули до Мексики, чисельність корінного населення якої, за деякими оцінками, становила приблизно 25 млн осіб. Через століття, після перемоги іспанців і серії епідемій, їх число скоротилося до 1 млн.

Наймасштабніша з епідемій відома як cocoliztli (від слова "мор" на мові ацтеків науатль). Дві найбільші cocoliztli (коколитцтли) з 1545 по 1576 рр. убили, за деякими даними, від 7 до 18 млн осіб, які проживають у гірських районах Мексики.

"У маленьких та великих містах рилися великі рови, а священники з ранку до вечора були зайняті тільки тим, що переносили тіла і кидали їх в ці рови", - писав історик-францисканець і очевидець епідемії 1576 р.

Досі не існувало єдиної думки щодо причини cocoliztli - говорили і про кір, і про віспу, і про тиф. У 2002 р. вчені з Національного автономного університету Мексики (UNAM) в Мехіко припустили, що причиною масового мору була вірусна геморагічна лихоманка, що посилена найсильнішою посухою. Вони порівнювали масштаби епідемії 1545 р. з масштабами "Чорної смерті" в Європі XIV ст.

У спробі знайти відповідь на загадку, команда вчених на чолі з еволюційним генетиком Йоханнесом Краузе з Інституту науки про людську історію ім. Макса Планка в Єні (Німеччина) взяла і секвенувала ДНК із зубів 29 осіб, похованих в горах Оахакана на півдні Мексики. Всі вони, крім п'яти чоловік, ймовірно загинули під час cocoliztli, який, на думку дослідників, тривав з 1545 по 1550 рр.

ДНК давньої бактерії, виявлена у декількох людей, збігалася з ДНК сальмонели, згідно базі даних, яка складається з більш ніж 2,7 тис. геномів сучасних бактерій.

Подальше секвенування коротких, пошкоджених фрагментів ДНК, отриманих з останків, дозволило дослідникам реконструювати два геному штаму Salmonella enterica, відомого як Paratyphi C. Ця бактерія викликає кишкову лихоманку, захворювання, що подібне тифу, яке сьогодні зустрічається головним чином у країнах, що розвиваються. Якщо не лікуватися, воно вбиває 10-15% заражених людей.

"Цілком логічно, що бактерія могла викликати цю епідемію, - вважає Шредер. - Вони вийшли на дійсно відмінні факти". Але Марію Авілі-Аркос, еволюційного генетика з UNAM, це не переконало. За її словами, деякі вважають, що cocoliztli викликав вірус, що методика команди вчених не підтвердила.

Гіпотезу Краузе і його колег підтвердило інше дослідження, опубліковане минулого тижня на bioRxiv, висновки якого свідчать про те, що Salmonella Paratyphi C могла потрапити в Мексику з Європи.

Команда дослідників на чолі з Марком Ахтманом, мікробіологом з Університету Ворика в Ковентрі (Великобританія), зібрала і впорядкувала геном штаму бактерії, отриманий з останків молодої жінки, похованої приблизно в 1200 р. на цвинтарі в Тронхейм (Норвегія). Згідно з дослідженням це найбільш раннє свідчення існування рідкісного нині штаму сальмонели і доказ його поширення в Європі.

"Насправді, ми хотіли б вивчити і порівняти обидва штами", - додав Хендрік Пойнар, еволюційний біолог з Університету Макмастер в Гамільтоні (Канада). І якщо вдасться зібрати більш давні геноми з Європи та Америки, можна буде більш точно визначити, чи потрапили в Новий Світ з Європи такі смертельні патогени, як сальмонела.

За словами Шредера, те, що Salmonella Paratyphi C була в Норвегії за 300 років до її появи в Мексиці, не доводить, що саме європейці заразили кишковою лихоманкою корінних мексиканців, але ця гіпотеза цілком обґрунтована. Невеликий відсоток людей, інфікованих Salmonella Paratyphi C, є переносниками бактерій, при цьому не хворіючи, тому, очевидно, здорові іспанці могли заразити мексиканців, яким не вистачало природної резистентності.

Згідно з дослідженням Краузе і його команди Paratyphi C передається через фекальні маси і руйнування соціуму під час завоювання іспанцями, можливо, зумовило і погані санітарні умови, які допомогли поширенню сальмонели.

За словами Шредера, в дослідженні Краузе прописаний порядок виявлення патогенів, що спричиняють епідемії в минулому. Його власна команда планує зайнятися пошуками давніх патогенів у місцях поховання на Карибах, які, очевидно, також пов'язані з масштабними епідеміями і з'явилися після прибуття європейців. "Припущення, що деякі з них могли бути спричинені сальмонелою, тепер здаються цілком вірогідними", - резюмував він.