Як трудоголіки стають психами
Кароса — світова проблема
В процесі багаторічних досліджень учені з різних країн світу прийшли до висновку, що трудоголізм — серйозна патологія, що провокує ряд небезпечних захворювань. Коли роботі приділяють занадто багато часу, організму не вдається впоратися з навантаженням і він виходить з ладу. У Китаї перевтома на роботі стало проблемою, яку обговорюють на державному рівні: з-за цього помирають майже 600 тис. службовців в рік. В Японії трудоголізм теж став справжнім соціальним лихом. У багатьох компаніях звичайним вважається 12-годинний робочий день, а співробітники часто залишаються спати в офісі. Керівництво багатьох фірм вимагає від своїх працівників максимальної продуктивності, і хоча більшість японських службовців мають право на 30-денну відпустку, багато хто, побоюючись звільнення, відпочивають не більше шести днів. У Країні висхідного сонця навіть є спеціальний термін — каросі, що означає смерть від перевтоми.
Напружена робота стає причиною тисяч смертей в рік, включаючи самогубства, і провокує у японських службовців у віці до 60 років близько 5% випадків інсультів та інфарктів. Так, лікарі встановили, що один із співробітників заводу Toyota в Японії помер від того, що занадто багато часу проводив на роботі і сильно нервував. Загальний час, який він провів на заводі понаднормово, за місяць склало 106 годин. Смерть в результаті трудоголізму була підтверджена судом. Інтенсивна робота в буквальному сенсі звалила з ніг і прем'єр-міністра Японії Кэйдзо Обути. Після декількох особливо напружених робочих днів його госпіталізували з тяжким інсультом, він впав у кому, а через місяць помер. Японське уряд серйозно стурбований ситуацією, виділив бюджетні кошти на вивчення проблеми, підтримку трудоголіків і створення національної гарячої лінії. Крім того, співробітників компаній відправляють у відпустку примусово за рахунок збільшення числа офіційних свят.
У США і Великобританії кожен шостий людина працює більше 60 годин на тиждень, а за статистичними даними, Канади, близько третини жителів країни є трудоголіками. У Нідерландах одержимість роботою породила новий недуга, іменований "хворобою від дозвілля", за оцінками експертів, вразив 3% населення. У вихідні дні та у відпустках працівники втрачають спокій і фізично хворіють. Насправді трудоголізм стає однією з найнебезпечніших патологій сучасності, хоча в більшості країн на це не звертають уваги.
Прямий шлях до неврозу
Те, що трудоголізм — це небезпечне розлад, в черговий раз довела в новітньому дослідженні інтернаціональна команда вчених на чолі з фахівцями з норвезького Університету Бергена, опублікувавши результати роботи в журналі PLоS ONE. З'ясувалося, що у любителів засидітися допізна на роботі виникають психічні розлади, їх переслідують лякаючі думки і різні форми неврозів.
Вчені досліджували зв'язок між трудоголізмом і психічними розладами серед 16 426 офісних працівників. Схильність до трудоголізму виявляли на основі спеціального опитувальника. Виявилося, що 32,7 % трудоголіків страждали від синдрому дефіциту уваги і гіперактивності (СДУГ), основними симптомами якого є неможливість сконцентруватися на виконанні завдань і погано керована імпульсивність. У 25,6% трудоголіків виявилося обсесивно-компульсивний розлад, при якому мимоволі виникають нав'язливі і лякаючі думки. Залежні від роботи люди часто відчувають приливи жару і ознобу, відчуття дискомфорту у шлунку, у них паморочиться голова, бринить дихання та мерехтять руки й ноги, виникають проблеми зі сном, у 8,9% трудоголіків була зафіксована депресія. Крім того, респонденти зізналися у надмірній схильності до педантизму: вони постійно перевіряють, чи закриті двері, перуть чистий одяг, безупинно миють руки і т. п.
За словами очолила дослідження Сесіль Андреассен, трудоголіки набагато частіше схильні до різних захворювань, а залежність від роботи така ж небезпечна, як і від нікотину, алкоголю, азартних і комп'ютерних ігор. Андреассен вважає, що трудоголізм треба включити в DSM-5 — керівництво з діагностики і статистики психічних розладів, що розробляється Американської психіатричної асоціацією.
Хвороби перфекціоністів
Термін "трудоголізм" придумав ще в 1968 році американський психолог Уейн Уотс, склавши його з двох слів —"праця" і "алкоголізм". Цю патологію він описав у своєму бестселері "Визнання трудоголіка", присвяченому звільненню від залежностей, до яких нарівні з наркоманією і пияцтвом автор порівняв і трудоголізм. Згідно з даними психологічних досліджень основи надмірного трудового завзяття часто закладаються ще в дитинстві. Для вихідців з неблагополучних сімей одержимість роботою — це спроба контролювати неконтрольовану ситуацію. А діти батьків-перфекціоністів впевнені, що роблять все недостатньо добре, тому намагаються з усіх сил перевершити самих себе. А багато за рахунок роботи намагаються компенсувати невдачі в інших сферах життя.
Фізіологічні і психологічні проблеми, що спіткають трудоголіків, засновані на нездоровий спосіб життя. Такі люди ігнорують вихідні і до безкінечності відкладають відпустку, нехтуючи сном, а інколи й особистою гігієною. Вони неправильно харчуються, причому їжу часто замінюють кави з цигаркою. Серед найбільш поширених проблем трудоголіків — хвороби серця і шлунка, на які скаржаться не менше третини керівників великих компаній. Психологи вказують на ймовірність появи синдрому емоційного згорання, коли людина повністю втрачає інтерес до життя і впадає в глибоку депресію.
А жінки, які більшу частину життя присвячують роботі, частіше за інших своїх ровесниць стикається зі складним перебігом вагітності та пологів. У них набагато частіше наступають післяпологова депресія і запалення внутрішніх органів. Це пов'язано в першу чергу з постійним стресом, а також ендокринними порушеннями, до яких призводить затяжне нервове напруження і дефіцит повноцінного відпочинку. Виявлена закономірність: чим успішніше жінка в соціальному плані, тим вище ризики гормонального дисбалансу, що призводить до втрати зовнішньої привабливості (нездоровий колір обличчя, тьмяне волосся, ламкі нігті), збільшення ваги, розвитку психічних порушень, включаючи безсоння. А коли в жіночому організмі трапляється гормональний дисбаланс, зачати дитини дуже складно.
Международный колектив вчених на чолі з фахівцями з Університету Гельсінкі провів найбільше в історії дослідження про зв'язок трудоголізму і зловживання алкоголем. Вчені узагальнили дані 61 дослідження службовців з 14 країн світу, в тому числі США, Великобританії, Австралії, Данії, Швеції та Німеччини. Стандартна норма робочого часу в ЄС становить 40 годин на тиждень, але якщо кількість годин збільшується до 48, ймовірність зловживання спиртним підвищується на 11%. А у разі тривалості робочого часу 49-54 годин ризик розвитку важкої залежності від алкоголю збільшується на 13%.
За словами професора Університету Гельсінкі Маркуса Джокелы, це пояснюється тим, що перевтома призводить до депресії, стресу і проблем зі сном. З допомогою алкоголю люди намагаються уникнути таких ефектів. Крім того, багато хто з допомогою спиртного знімають накопичене напруга, а трудоголіки страждають депресією намагаються міцними напоями підняти собі настрій. Дані вчених будуть використані в ЄС для складання правил організації праці.
Велика кількість робочих годин, крім зловживання спиртним і стресу, часто призводить до нестачі сну. А якщо людина недостатньо багато спить, у нього виникають проблеми з виробленням інсуліну, що призводить до розвитку діабету. За прогнозами Міжнародної федерації цукрового діабету, у 2030 р. кожен десятий дорослий людина буде хворіти на діабет. Медики встановили, що у людей, які працювали ночами від року до двох, ризик діабету зріс до 7%. Нічна робота протягом 10-19 років збільшила його на 40%, а понад 20 років — на 60%. Справа в тому, що по ночах обмін речовин сповільнюється, а працюючі люди продовжують вживати їжу. Це призводить до збільшення відкладення жирів, провоцирующему розвиток діабету.
Небезпека полягає в тому, що в більшості розвинених країн трудоголізм вважається запорукою багатства і процвітання, всіляко заохочується і стає нормою. Однак, як показує практика, успіху можна досягти і без шкоди для здоров'я, не переробляючи, а раціонально плануючи час. Наприклад, в одного з найбагатших людей у світі, Уоррена Баффета, маленький офіс зі штатом лише кілька людей. Сам він приділяє роботі всього близько трьох годин в день, не нехтуючи вихідними.
