Росіяни хедхантери. Як російські алкаші допоможуть боротися з ЛДНР

Епічна історія про те, як в Златоусті на Уралі троє алконавтов спробували вбити героя Новоросії" Олександра Негребецких, щоб отримати винагороду від СБУ — невідомо ким оголошені цілих $2,5 млн, комічна сама по собі. Обставини інциденту надають їй виразний відтінок чорного гумору (один із суворих челябінських хедхантерів виявився сусідом дээнэровца), а те, що поліція пов'язала формально (але не фізично, на жаль) потерпілого разом з нападниками, та ще й впаяла йому штраф за дрібне хуліганство, доводить ситуацію до гротеску.

Однак насправді над цією історією варто було б просто посміятися, але і використовувати на повну котушку. Влаштувати такий собі довгограючий перформанс. З Жиліним-то вже пізно щось затівати. Момент упущений. У Мережі вже стільки припущень, обговорень, версій і просто супутньої інформації, що пропонована ініціатива просто загубиться.

Що за ініціатива? Суть її в тому, щоб кожен подібний інцидент (тобто побиття, пограбування або примірка дерев'яного макінтоша для героїв "русского мира" в будь-яких його проявах) активно розкручувався в інформпросторі з відповідними акцентами.

Не відразу. Почекати кілька днів для імітації бюрократичних процесів, а потім бомбардувати російська мозок плутаниною повідомлень про те, що СБУ (МВС, ЦРУ, Держдеп, потрібне вписати) виплатила солідну суму за ліквідацію якого-небудь "героя". Для більшої достовірності докладати розмиті фотографії церемоній нагороджень і вручень премій. При бажанні і можливості — відео, аудіо, шок... ну, і так далі по лекалах.

А розділ "Розшук" на сайті СБУ доповнити сумами. Ось, наприклад, всім відомо, що лише за інформацію про лідера Ісламської держави аль-Багдаді Сполучені Штати обіцяють $10 млн. Чудова класична стратегія, яку можна з успіхом застосувати і Україні. І вона повинна діяти не кілька днів або тижнів, а місяцями або роками. Поки "русский мир" не залишить окуповані території. Коль скоро у нас немає легальних підстав для створення інституту хедхантерства, чому б його не заснувати на рівні хоча б медійному? "Такса Коломойського" тут все-таки не цілком підходить — віддає махновщиною, так і не вірять "ватники" в приватну ініціативу. Що, однак, анітрохи не заважає пояснювати держструктурам наявність таких фондів спонсорською допомогою.

Так, і ще — потрібно постійно підігрівати інтерес до кожного окремого випадку і всім загалом. Публікуючи, наприклад, повідомлення про те, як якесь обличчя (без ПІБ) отримало українське громадянство за усунення якого-небудь "ихтамнета". Ну, або "громадянин Російської Федерації такий-то, імовірно грохнувшій "ополченця", емігрував з країни".

Навіщо це робити?

Ну, по-перше, росіяни будуть в милі люто спростовувати результати такої DDOS-атаки. Підкинемо роботи російським ЗМІ і чиновникам, так сказати.

Другий момент. Крім здорового (чи нездорового, не суть) єхидства, постійно капати на тім'ячко, що ось, мовляв, синці або наркомани б'ють "героїв", "доблесних новороссов". Благо проблем з информповодами в Росії в цьому плані немає.

Буквально кілька прикладів.

Ще в грудні 2014 р. незаконно утримуваному РФ Кенігсберг (Калінінград) відлупцювали біля під'їзду повернувся з Донбасу Святослава Єрьоміна. А буквально за кілька тижнів до цього дісталося на горіхи активісту місцевої громадської організації "Новоросія". Цінні речі в бойовика не забрали. Побили, найімовірніше, калінінградські радикали. В його адресу надходили погрози за те, що воював за ДНР.

5 травня 2015 р. в Нижньому Новгороді поліцейськими (!) був побитий ще один сепаратист — Олександр Зайцев (Заєць). Як розповів його "колега", командир РДГ "Рязань" Едуард Гилазов (до речі, був убитий в липні того ж року), знову-таки за те, що Заєць засунув свій цікавий ніс на Донбас. Правоохоронці, говорив Гилазов, погрожували здати бойовика ФСБ за найманство.

Йдемо далі. 20 червня 2015 р. кишенькові опозиціонери з КПРФ поскаржилися, що в Москві біля станції метро "Університет" розтрощили намет і побили комуніста, який збирав гроші на благо "Новоросії".

Коротше. Благодатний грунт в Росії для вищезгаданої тактики "інформаційного бою" вже давно зорана. Залишилося засіяти її п'яними мужиками та іншим людом, схильним до екстриму.

До того ж випадок з Негребецких показав, що поняття "батьківщини" в замутненому свідомості прагне пізнати насолоди зеленого змія майже відформатовано.

Є дірка в кишені і є бажання пригубити, решта — дрібниці. Любити батьківщину середньостатистичний патріот "Великоросії" буде лише після того, як заповітна пляшка візьме участь в кухонній геополітиці. Посил про готовність продати батьківщину за алкоголь теж потрібно енергійно мусувати.

У сукупності це призведе до того, що "герою ЛДНР" стане важко дихати у себе вдома. Розвинеться параноя, з'являться нездорові фантазії, зацькований погляд. На кожному кутку, в кожному підворітті буде бачитися чи алкаш з трояндочкою, скляними очима і жадібної усмішкою, то холоднокровний вбивця-месник. Бойовик почне тягати з собою ніж, травмат або взагалі вогнестріл. В один момент нерви здадуть. Достатньо буде якогось дрібницю: кондуктор накричить в тролейбусі або п'яний мужик штовхне десь випадково і всі: "У Путинограде ополченець ДНР (ЛНР) влаштував стрілянину".

Якщо з головою підійти до цього, то напруга на просторах "нєобьятной" буде рости. Особливо за МКАДом. Росія як федерація вельми роздроблена в соціальному, так і економічному плані. Владивосток не розділить экзальтацию Білокам'яної. І в російське суспільство та медіа по суті монтується елемент внутрішньої, ледь не феодальної ворожнечі.

Резервні фонди Росії зараз повні протягу. Податки і тарифи хочуть підвищити. Того й дивись православно-игиловские вовки-одинаки перетворяться в рух федерального рівня. Ватажок який-небудь особливо зубожілій глибинки, зневірившись, створить мало не загін мисливців за головами бійців з нашивками, скопипастенными у американських конфедератів.

Досить просто якогось маргінала біля керма і ще купки таких же безініціативних бовдурів. Ось як мер невеликого угорського містечка Тороцкай Ласло з "Йоббіка", який з "друзями" проводить сафарі на мігрантів і хвалиться в Facebook. Не заради грошей, звичайно. Але деяким первісні інстинкти і тяга до популізму їх замінюють. А в Росії саме гроші можуть стати головним стимулом. І вуаля — одинаки-хедхантери зіллються в загони. Черговий "доброволець" десять разів подумає, чи варто їхати захищати "русский мир", якщо цей "русский мир" потім нажене у будинку під під'їздом.