Як лондонський друг сина російського олігарха допоможе виходу Британії з ЄС
Мер Лондона Борис Джонсон — фактично друга фігура в Консервативній партії і, як показало опитування компанії Ipsos MORI, друга особа в країні, впливає на думку британців щодо членства в Євросоюзі. І цей чоловік, якого багато пророкують в наступники нинішнього прем'єра Девіда Кемерона, обрав різко протилежну позиції глави уряду лінію, заявивши, що буде агітувати за вихід Великобританії з Євросоюзу в рамках підготовки референдуму.
Отже, 19 лютого напружені переговори в Брюсселі Кемерона з європейськими лідерами, які не переривалися ні вдень, ні вночі, завершилися перемогою британської сторони. Прем'єр Великобританії поставив крапку в питанні затвердження ЄС пакету реформ співдружності країн, забезпечує спеціальний статус туманного Альбіону. Кемерон відразу ж заявив, що буде відстоювати подальше перебування країни в складі Євросоюзу. У той же день президент Литви Даля Грібаускайте, коментуючи угоду, написала в Twitter: "Драма закінчена. Угода досягнута". Однак насправді драма поки не закінчена. Кемерон повернувся на батьківщину аж ніяк не тріумфатором: йому та іншим прихильникам членства в ЄС ще чекають місяці активної роботи, щоб схилити на свій бік співвітчизників перед голосуванням на референдумі.
Дата проведення референдуму вже відома: 20 лютого глава уряду Великобританії заявив, що голосування відбудеться 23 червня цього року. Ппро цієї нагоди ппрем'єр провів нараду з урядом. "Кабінет міністрів погодився рекомендувати, щоб Британія залишалася в реформованому Європейському Союзі", — повідомив він, додавши, що у міністрів буде право агітувати за позитивне або негативне голосування на референдумі.
Ця агітація в зародку зіткнулася з низкою складнощів. В першу чергу тінь на брюссельську угоду кинув президент Європарламенту Мартін Шульц. Член Партії європейських соціалістів підкреслив, що Європарламент не погодиться на привілеї для Лондона. "Напевно ніхто в Європарламенті не буде голосувати за особливе ставлення до Великобританії", — сказав він. Шульц чітко позначив два неприйнятних моменту — вимога Лондона щодо єврозони і мораторій на соціальні пільги для мігрантів з інших країн ЄС. (Докладніше про суть пакету реформ можна ознайомитися в матеріалі "ДС" тут). Заява єврочиновника, який входить у партію, очолювану нині вихідцем з Херсона, колишнім головою Болгарської соціалістичної партії і громадянином РФ (до 1995 р.) Сергієм Станішевим, — це перший значущий фактор впливу на думку британців.
Другий фактор — це демарш Бориса Джонсона, про намір якого агітувати за вихід Британії з ЄС ЗМІ повідомляли напередодні. Кемерон, реагуючи на ці повідомлення, 21 лютого застеріг мера Лондона від "братання" з правою Партією незалежності Великобританії (UKIP), до останнього часу ситуативним союзником консерваторів в темі євроскептицизму. "Якщо ви дійсно дбаєте про те, щоб у цьому світі вирішувалися справи, то ЄС є одним із способів їх вирішити... Я хотів би сказати Борису те, що скажу всім іншим, — нам буде безпечніше, ми будемо сильніші, ми будемо кращі всередині ЄС", — заявив Кемерон.
Незважаючи на вмовляння британського прем'єра, Джонсон 21 лютого легитимировал свою майбутню кампанію. "Мені хочеться кращого для народу цієї країни, що дало б йому можливість зберегти свої гроші і повернути ситуацію під контроль", — сказав одіозний лондонський градоначальник, який, між іншим, дружить з сином відомого російського олігарха і підполковника Першого головного управління КДБ Олександра Лебедєва Євгеном. Лебедєв, як пише Forbes, служив у Лондоні під дипприкрытием в економічному відділі аналітичного управління. Відзначається, що в британській столиці він, можна сказати, сформував корисний коло спілкування. Використовуючи отриманий багаж знань і зв'язків, розбагатів. У Джонсона з його сином дуже тісні відносини. Вони навіть рік тому разом ночували на вулиці в рамках акції за підтримки бездомних ветеранів.
А розгойдувати європейську човен і кошмарити одного з найбільш послідовних опонентів Кремля і союзника США — Великобританії — один з векторів дестабілізуючої зовнішньої політики Росії, яка таким чином прагне повернути час назад і припинити економічний тиск.
Вихід британців з Євросоюзу, як неодноразово підкреслювали і сам Кемерон (після прогресу в переговорах щодо реформування ЄС), і керівники європейських країн, і єврочиновники (президент Євроради Дональд Туск і вищезгаданий Мартін Шульц), стане катастрофою для Союзу. Буквально напередодні — 18 лютого — прем'єр Кемерон попередив ЄС, що вихід королівства може викликати ефект доміно і дестабілізувати іншу Європу. Паралельно він розіграв карту тероризму — 100%-але ефективну в світлі паризьких терактів 13 листопада 2015 р. і 7 січня, переконуючи співвітчизників, що Великобританії буде безпечніше у реформованій Європі, тому що вона зможе працювати з європейськими партнерами для боротьби з транскордонною злочинністю і тероризмом.
У той же час, як показали результати опитування YouGov, оголошення Туском 5 лютого плану по збереженню Великобританії не вплинуло на громадську думку британців. Так, кількість прихильників виходу країни з ЄС залишилося колишнім — 45%, залишитися в Євросоюзі хочуть 36%. При цьому лише 22% респондентів позитивно поставилися до пропозиції Туска—Кемерона, а 56% вважають, що зміни не будуть значними. Недовірливість і в деякому роді байдужість британців — це благодатний грунт для Джонсона, який, ймовірно, взяв курс на зміну Кемерона і тому буде рішуче засівати це поле євроскептицизму.
Все більш чітко проглядається тактичний союз з правими з UKIP. Торі, між тим, зможуть розраховувати на шотландських націоналістів і, як не дивно, лейбористів. Лідер Шотландської національної партії і перший міністр Шотландії Нікола Старджен раніше висловилася проти референдуму, назвавши такий крок ознакою "неповаги" до Уельсу, Північної Ірландії та Шотландії. У лейбористів Джеремі Корбіна, що змагаються з консерваторами, також відбувся перегляд позицій по відношенню до континенту. У вересні тіньовий міністр закордонних справ Хіларі Бенн говорив про невигідність для виходу економіки країни з Євросоюзу. В цій ситуації також простежується майбутній розкол в Консервативної партії, що неминуче, коли два великих партійних лідера перетворюються на конкурентів і опонентів. А тому залишилися до референдуму чотири місяці будуть дуже насиченими і обіцяють серйозні внутрибританские потрясіння.
