Здала з потрохами. Ле Пен має намір ламати ЄС разом з поляками

Керівництво Польщі під керівництвом лідера консервативної партії "Право і Справедливість" Ярослава Качиньського, по всій видимості, вже перейшло до нової стадії бетонування влади допомогою євроскептицизму і формування нових спілок в противагу Брюсселю/Берліну.

Напередодні глава праворадикального французького "Національного фронту" Марін Ле Пен, за даними Rzeczpospolita, заявила журналістам в Парижі, що в разі перемоги на майбутніх президентських виборах готова працювати разом з Качиньським над "демонтажем" Євросоюзу. Навіть окреслила два вектори такої співпраці: суперечка Варшави з Брюсселем про Конституційному суді (Піс, нагадаємо, перетворює її на слухняний інструмент), а другий - відмова від програми ЄС з розподілу біженців та мігрантів у країнах-членах блоку.

Другий пункт ріднить Качиньського і Ко з відомим мигрантофобом Віктором Орбаном, прем'єр-міністром Угорщини. І обидва політики не приховують готовності працювати спільно на терені євроскептицизму.

Заява Ле Пен, яка по вуха в кредитах російських банків, викликало бурю обурення в стані польських єврооптимістів. Головні конкуренти, нинішня опозиція - це "Громадянська платформа", яка співпрацює з Лехом Валенсою. Депутати від ДП ініціювали хвилю критики, серед іншого і в соцмережах. Наприклад, Міхал Щерба відразу ж згадав про слова міністра закордонних справ Польщі Вітольда Ващиковського, який заявив про потребу в різкому зниженні рівня довіри до ЄС.

Качиньському довелося реагувати. Лідер Піс категорично заперечує своє бажання покинути ЄС, а слова Ле Пен назвав "маніпуляцією" і "обманом". "Всякого роду припущення, що ми самі разом з пані Ле Пен, з якою у нас стільки ж спільного, як і з Володимиром Путіним, хочемо вивести Польщу з ЄС, - це просто брехня, маніпуляція і не більше. Кожен, хто висловлює такі твердження, просто бреше, маніпулює і вводить в оману громадську думку", - заявив він.

Але насправді в цьому скандалі немає нічого незвичайного. Якщо оцінювати в загальному останні дії Варшави на політарені, заява Ле Пен лише вказало на потенційних союзників по розвалу ЄС. Не секрет, що з приходом до влади Піс у Польщі зміцнився євроскептицизм і намітився курс на реалізацію наддержавних амбіцій. Варшава фактично є флагманом з функціями буксира для країн Східної Європи. Виконувати цю роль дозволяють внутрішні ресурси як матеріальні (гроші, армія), так і ідеологічні, спрямовані на "склеювання" польського суспільства. Загалом, польський аналог "сил": яскравий приклад - це коронація Ісуса Христа. Ще один - новий держсекретар міноборони Міхал Дворчик (Піс), який, грубо кажучи, є замполітом - формує правильні історичні погляди в армії.

І нагадаємо: був період, коли Піс була на ножах із Брюсселем з-за того, як вона позначалася під себе інститути влади. Та й про мігрантів у перепалках не забували. Сьогодні спостерігається новий раунд поєдинку, але ще більш серйозний, оскільки ЄС очікує рік важливих виборів на тлі сильних антиєвропейських настроїв. І різке неприйняття Варшавою повторного призначення колишнього прем'єра Польщі Дональда Туска (Піс його на дух не переносить) президент Євроради розставило всі крапки над "i" - Качинський протиставив Польщу "центру" ЄС.

Подальше співробітництво з проросійським лобі в Союзі (що б не стверджував лідер Піс) загрожує ризиками - насамперед втратою рейтингу на батьківщині. Аж надто довго поляки були європейцями, які ненавидять Кремль, та й сам Качинський як би теж - з-за смерть брата. Щоб дружити з Москвою проти Брюсселя, треба знайти аргументи, що важко, отже, вірний шлях - перевернути все з ніг на голову і створити (точніше, відродити) для співгромадян нового зовнішнього ворога.

Цим пояснюється спостерігається у Польщі вже декілька років алергія на Бандеру і ОУН, спорадично переходить у напади астми. Тобто підігрівається ненависть до українських націоналістів, історії про звірства і т. п. Останній приклад - це рішення Інституту національної пам'яті Польщі (IPN) звернутися до Вашингтона з проханням про екстрадицію 98-річного громадянина США українського походження Михайла Коркоця. Його підозрюють у скоєнні злочину проти людяності - нібито в липні 1944 р. він як командир Українського легіону самооборони" наказав убити жителів сіл Хланюв, Колонія Хланюв і Колонія Владиславин - загинули 44 людини. Також на нього вішають участь у придушенні Варшавського повстання влітку того ж року. І в цій ситуації важливий сам факт витягування на світ його персони. При належній старанності Піс процес над літнім україно-американцем може стати "фантастичним шоу".

Це вписується в загальну стратегію плекання ненависті до всього українського в Польщі. В опалі виявився і Кобзар, до якого "кресовьяне" відчувають сильну неприязнь. Це вилилося в спробу зірвати читання віршів поета в люблінському сквері його імені 9 березня. Вони заявилися туди з цитатою на банері: "Шануйтеся ж, вражі ляхи, скажені собаки: йде Залізняк чорним шляхом, за ним гайдамаки". Ось чому, на їхню думку, Шевченко був "натхненником вбивств поляків".

Також з пам'яті сусідів будуть активніше витравлювати власні гріхи, наприклад операцію "Вісла". У цьому році міністерство внутрішніх справ і адміністрації, виділяє кошти для нацменшин, відмовила у фінансуванні трьом українським організаціям, які хотіли вшанувати пам'ять жертв депортації.

А в додаток до всіх цих дій чудово спрацьовує "Війна пам'ятників" - вандали руйнують українські пам'ятки у Польщі, польські - в Україні. Київ і багато поляків вважають, що за цим стоїть Кремль. Чому є підтвердження.

9 березня в Мережі завдяки хакерам з Inform Napalm з'явилася електронна переписка білоруса і адепта "руського миру" в Східній Європі Олександра Усівського. З неї стало відомо, що 63-річний Войцех Войтулевич (є, до речі, на сайті "Миротворця") отримував гроші ($2431 і 430 євро) на реалізацію різних провокацій. Войтулевич пов'язаний з "Самообороною", проросійською партією "Зміна" і "Табором великої Польщі". А гроші пересилав російський олігарх Костянтин Малофєєв. Члени цих організацій симпатизують РФ, що зрозуміло, і бойовикам на Донбасі. Вони відпрацьовують осквернення пам'ятників УПА в Польщі.

Є ще два "до речі". Перше: у той час як пам'ятники оскверняються по обидві сторони кордону, польський МЗС дозволив сотні проросійських діячів у рамках автопробігу "Дороги пам'яті" відвідати ряд радянських пам'ятників у Польщі.

"До речі" номер два. 3 березня президент Анджей Дуда нагородив Хрестом свободи і солідарності, який видається за антикомуністичну діяльність у період Польської Народної Республіки, відомого українофоба, колишнього євродепутата Анджея Запаловського, який співпрацює зі "Зміною" і місцевими російськими ЗМІ. Він просуває тезу про відмову співробітництва Варшави з Києвом.

Загальна тенденція розвитку відносин Києва і Варшави дає підстави вважати, що проект "Міжмор'я", який вже давно "мусолять" у Польщі, Україні та Балтії, реалізований не буде. Його актуалізацію намагалися викликати в минулому місяці на сторінках Rzeczpospolita депутати Ганна Гопко і Віктор Романюк, але радник оборонного сектора експерт Warsaw Enterprise Institute Анджей Таляга відповідної статті в тому ж виданні відповів, що це "готовий рецепт катастрофи", "божевільна ідея", яка можлива лише через 15 років, коли країни "дозріють".

Підіб'ємо підсумки: польські ультраправі отримують допомогу від Кремля, але сама влада не готова поки прямо оголосити Київ і Брюссель ворогами, т. к. не готова насамперед сама Польща, яка так довго була "адвокатом" України в ЄС.