Схрестити можна все. Кацапстанська винахідливість не знає пощади

Про це повідомляють "Известия" з посиланням на дані у відкритій базі Роспатенту. Заявку на оформлення авторських прав було подано у листопаді минулого року. Ілон Маск, побачивши цей дизайн, з чуток, посивів, не відходячи від монітора. Інших подробиць про проект не повідомляється, невідомо навіть, чи він здатний їздити. Але патент уже видано, а винахід автомобіля та колеса включать до шкільних підручників. Їздити ж Курском і околицями можна і на китайських машинах з наклеєним шильдиком "Москвич". Який також зроблений у Китаї.

Щоправда, схрещування китайського автопрому із символікою "Москвича" не завжди відбувається гладко. Російський автозавод китайського виробника Great Wall відкликає 32 156 автомобілів Haval, локалізованих під маркою "Москвича" через можливі проблеми з електропроводкою під сидінням водія. Проблеми зовсім не фатальні і можуть лише призвести до оплавлення та легкого обвуглювання водія, а також псування сидіння. Що й казати, не кожній машині по плечу, або що там у неї замість плеча, носити на ньому шильник АЗЛК. Комсомол та ще ленінський — винахідливий і непередбачуваний. Втім, в Moscow Tesla Club готові забезпечити всіх бажаючих пікапами Cybertruck всього за 12 млн рублів або трохи більше, а хто не бажає — може бути схожим пішки в очікуванні появи курського клону Cybertruck або повернення допрацьованого "Москвич-Хавальник".

Тим часом, кацапстанські винахідники, дотримуючись давньої традиції цапцарапінга, досягають нових результатів, схрещуючи все поспіль і скріплюючи патріотичними скріпами зовсім несподівані речі. Ця селекція має давні традиції.

Так, схрестивши портрет Леніна з композицією американського художника Таллі Філмуса "Зустріч у рабина" (1908), Володимир Сєров отримав у 1950 році епохальну картину "Ходоки у Леніна" — і, звичайно, Сталінську премію. Прикріпивши німця Гуго Шмайсера до німецького кульмана, розміщеного на території радянського режимного підприємства, Михайло Калашніков отримав автомат свого імені. Прикріпивши собаку Лайку до німецької ракети V-2, яка випадково потрапила в ешелон з німецькими унітазами, який воїни-визволителі везли на Батьківщину, щоб вона розцвітала ще сильніше, отримали в результаті першу людину в космосі.

Траплялися, звичайно, і труднощі — але вони лише гартували природну кацапську допитливість. Так, після того, як спроба схрестити в 20-х роках минулого століття радянських ударників із самками шимпанзе, для виведення ідеального пролетарія: свідомого, непитущого, відданого ідеям партії та ідеалам побудови комунізму у всьому світі, не вдалася через підступи Світової Закуліси, радянські винахідники не здалися, а спробували запліднити жінок пролетарського класу за допомогою шимпанзе.

Кажуть, від охочих не було відбою: перспектива отримати чоловіка, що не п'є, і весь набір пільг за участь у сміливому експерименті надихнула десятки тисяч патріоток, які буквально засипали винахідника листами. І хоча офіційна радянська історіографія говорить про нову невдачу, через русофобську позицію іноагенту-самця, дивлячись на Терешкову, Мізуліну, Матвієнку, Кабаєву, неможливо позбутися думки, що не всі деталі дослідів були розсекречені.

Нарешті, дивлячись на курський винахід, неможливо не згадати і найголовніший досвід зі змішування та схрещування, поставлений кацапами: отримання напою, що нагадує одночасно витриманий віскі, коньяк і ром із суміші цукру та вмісту вигрібної ями. Історія цього відкриття настільки докладно і в таких деталях описана Володимиром Войновичем, що при прочитанні його роману про Чонкіна не виникає навіть найменших сумнівів: це не вигадка. Досвід удався! Мільйони тих, хто ніколи не куштував і не скуштує ні віскі, ні коньяку, ні рому, впізнали їхній запах і смак, після чого ще міцніше полюбили свою Велику та Прекрасну Кацапську Батьківщину.