Скоротити Бундестаг. Німеччина робить обрізання депутатського корпусу

Президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр схвалив виборчу реформу, прийняту Бундестагом у середині березня, 400 голосами проти 261 при 23 утриманих. Закон підтримала правляча "світлофорна" коаліція у складі червоних Соціал-демократів (СДПН), жовтих Вільних демократів (СвДП) та Зелених, а також окремі депутати від "Альтернативи для Німеччини" (АдГ). Потім була звичайна процедура: у травні закон ухвалив Бундесрат — верхня палата парламенту з 69 представників 16 федеральних земель Німеччини, він пройшов юридичну експертизу в канцелярії Федерального президента, і, нарешті, був підписаний Штайнмаєром. Щодо відсутності загальної підтримки закону Штайнмаєр висловив протокольне співчуття, але це нічого не змінює.

Бюрокартія über alles

Згідно з федеральною Конституцією, Бундестаг налічує мінімум 598 місць. За фактом у Бундестазі 20 скликання – 736 депутатів. Це найбільший парламент, що демократично обирається у світі. І він росте від скликання до скликання. У19-му Бундестазі було лише 706 депутатів.

Це розростання знижує ефективність Бундестагу та вагу голосу окремого депутата. Навіть 598 депутатів – чимало. А зростання на 138 місць, на 23% від первісної кількості – це вочевидь ненормально. І з цим у принципі всі згодні.

За рахунок чого відбувається це зростання? Справа в тому, що голосування – подвійне, на два бюлетені. ФРН розділена на 299 мажоритарних округів, і ще 299 місць розподіляються за федеральними партійними списками. Прохідний бар'єр для партії – 5%. Здавалося б, все враховано, але що робити, якщо партія не пройшла 5% бар'єр за партійними списками, а її представники, які виступали в мажоритарних округах від її імені, перемогли? Найлогічніше – розподілити 299 голосів за партійними списками між переможцями, які набрали 5% і більше, приплюсувати до них 299 переможців у федеральних округах, і надати їм усім разом уже в Бундестазі розбиратися з формуванням партійних фракцій. Виходить 598 мандатів та ніякого розростання.

Але якщо ви так думаєте, то ви не знаєте німецьку бюрократію, яка ходить тільки в обхід і найскладнішим шляхом. І тому головним приймається відсоток за партійними списками, під який підганяють результати у мажоритарних округах. Але якщо партія отримує більше місць у результаті мажоритарного голосування, ніж вона отримує під час голосування за партійними списками, вона може зберегти ці місця. Однак тоді інші партії одержують додаткові місця за партійними списками, щоб забезпечити точне відображення пропорційного голосування. Це рекомендується перечитати 5-10 разів, щоб перейнятися.

Не дивно, що за такого підходу парламент почав розбухати. Дивно, що він розбухнув лише до 736 депутатів, а не, наприклад, до 1736. Втім, якщо не зупинити це зростання, може бути досягнуто будь-якої цифри.

І що ж, новий закон це припиняє? Ні! Він лише встановлює компроміс, обмежуючи кількість місць 630-ма. Прямі мандати розподіляються лише тоді, коли покриваються відповідною часткою партійно-облікових голосів. На додаткові 16 місць можуть претендувати лише ті, хто показав у мажоритарних округах найпереконливіші результати — і це врівноважується 16 мандатами до партійних списків більш успішних конкурентів. Коли ліміт у 32 голоси вичерпано – інші вільні.

Крім того, скасовується і норма, згідно з якою партія, яка не набрала 5%, але отримала за партійними списками три і більше мандатів, могла пройти до Бундестагу з правом утворення там своєї фракції. Проте це не стосується партій національних меншин. Звичайно, позапартійних депутатів, які йдуть на вибори індивідуально, лише по одному з мажоритарних округів, це теж не стосується.

Ще одна поправка

Крім того, у стадії обговорення є ще одна поправка до закону про вибори: зниження порога виборчого віку до 16 років. Згідно з недавнім опитуванням, проведеним соціологічним центром INSA, 62% респондентів відкинули цю ідею, але в аналогічному опитуванні семирічної давності проти було 80%. Іншими словами, ідея потроху пробиває собі дорогу. У Бундестазі ідею підтримують правляча коаліція і Die Linke (Ліві), проти Християнсько-демократичний союз (ХДС) та Християнсько-соціальний союз (ХСС), а також АдГ.

За рахунок зниження вікового цензу кількість виборців на наступних виборах могла б зрости на 1,5 млн осіб. Але зниження порога виборчого віку потребує зміни Конституції – а це дві третини голосів Бундестагу (491 голос) та Бундесрату (46). У правлячої коаліції голосів у Бундестазі лише 416, а якщо підтягнути голоси Die Linke, 455. Тож поки що — відбій. Зниження числа депутатів створить нову ситуацію, вигідну для нинішнього "світлофора". І в Бундестазі 21 скликання у нього вже може бути дві третини голосів, а отже, вибори до Бундестагу 22 скликання можуть пройти за участю 16-річних… що ще сильніше зміцнить "світлофорні" позиції. Це ще одна причина, через яку противники обмеження місць у Бундестазі битимуться до кінця. Кінець, втім, близький – залишилася лише апеляція у Федеральному Конституційному суді.

Хто проти?

Проти, природно, ті, хто показує хороші результати у мажоритарних округах та посередні за партійними списками. Die Linke на федеральних виборах 2021 року набрали лише 4,9% за партійними списками, але отримали 39 мажоритарних мандатів. ХСС, вигравши у 2021 році 45 із 46 округів Баварії, набрала лише 5,2% голосів по всій країні. А оскільки ХСС традиційно йде в блоці з ХДС, то і ХДС проти. В АДГ єдиної думки немає, але судитися вони не будуть. До Конституційного суду звернеться ХСС. Але Конституція не порушена, тож шанси ХСС виграти справу близькі до нуля.

Хто тут за кого?

По суті, новий закон цілком раціональний щодо забезпечення роботи Бундестагу. А ще він антипопулістський, оскільки обрізає можливість грати на мажоритарному окрузі місцевими гаслами без особливої оглядки на загальнопартійну програму. З іншого боку, багаторічне існування системи додаткових мандатів прогнуло під її специфіку партійних структур. Яку тепер доведеться міняти.

Прогноз виглядає так: закон буде ухвалено, і це зміцнить позиції "Світлофора" на виборах до 21-го Бундестагу, влітку-восени 2025 року. АдГ, швидше за все, трохи зміцнить свої позиції, за рахунок просідання ХСС – чи щонайменше не програє від нового закону. А ось Die Linke має шанс не потрапити до парламенту. Втім, до 2025 року ще є час, і можна скоригувати і партійні програми, і роботу з виборцями.