Трампові соцмережі. Як заповідник реднеків привів до штурму Капітолію і до чого тут Росія

Коли президента США Дональда Трампа вигнали з Twitter і Facebook, сформувалися два табори: в одному говорять, що це надмірна цензура; в іншому вважають рішення компаній обґрунтованими і справедливими.

Але більш-менш всі згодні з тим, що соцмережі зіграли одну з ключових ролей в тому, що трапилося в Вашингтоні 6 січня.

Штурм Капітолію називають спробою перевороту, а його учасників — терористами. І без Трампа, який разом з Руді Джуліані накачував своїх прихильників в центрі столиці США, він не міг трапитися.

За що, власне, демократи і покарали його запуском процедури імпічменту.

Республіканці ж в черговий раз вирішили пробачити свого президента, паралельно активно критикуючи соцмережі за цензуру щодо президента.

Хоча, варто зауважити, ще три роки тому, після масштабної кампанії Росії по втручанню в американські вибори, члени Республіканської партії разом з демократами примушували соцмережі перестати бути фронтиром цифрового світу.

Тоді, на слуханнях у Сенаті, в яких брали участь представники Twitter, Facebook, Google, законодавці закликали їх "подорослішати", грати за правилами і стати більш політично і соціально відповідальними компаніями.

Минуло три роки, протягом яких розкол в американському суспільстві ще більше посилився, і Twitter з Facebook нарешті, виходить, свою зрілість і відповідальність продемонстрували.

Їх метод може здаватися грубим, але, мабуть, тому, що під ніж потрапив президент. Коли з соцмереж видалились акаунти російських тролів і паблік, які .в не меншому ступені працювали на розкол США, обурювалися лише в Росії. Подвійні стандарти? Патерналізм?

З іншого боку, офіційна влада, як і в 2016 р., недооцінила "ворога", який використовував і використовує соцмережі для дестабілізації Сполучених Штатів.

Можливо, низька активність російських тролів під час проміжних виборів 2018 р. декілька послабила їх пильність.

Не в повній мірі, звичайно, але загрозу з правого флангу на Капітолії, занурившись з головою в передвиборчу кампанію, в принципі проігнорували. Хоча тривожних ознак нової цифрової інтервенції вистачало.

Здебільшого увагу правоохоронці приділяли "традиційним" платформам на зразок Twitter і Facebook, де блокувалися або видалялися пости, повідомлення, акаунти і групи.

Зважаючи на це, росіяни пішли альтернативним шляхом, керуючись думкою: якщо не можеш з колишньою ефективністю застосувати зброю, вдоскональ її.

І такою модернізованою зброєю стали заповідники для ультраконсервативних прихильників Трампа, конспірологів, різномастих радикалів правого спрямування — Gab і Parler.

Інкубатори для реднеків

Gab — соціальна мережа, заснована в 2016 р. вихідцем з Скрентона (Пенсильванія) Ендрю Торбою, за даними деяких ЗМІ, який має українське походження.

У 2015 р. він влаштувався в Кремнієвій долині, де і задумав створення альтернативної Twitter і Facebook соціальної платформи, де не було б цензури.

Торба став затятим трампістом під час виборів 2016 р. і хотів таким чином внести свій вклад в загальну справу.

Для запуску свого стартапу Торба використовував бізнес-інкубатор Долини — Y Combinator. Однак з інкубатора його вигнали через антимігрантські і нецензурні висловлювання. Що ще більше підігріло його рішучість і образу.

Гроші для стартапу він знайшов в Остіні, Техас, куди переїхав з Каліфорнії. Одним з донорів, наприклад, став сенатор-республіканець Ден Бішоп (Північна Кароліна).

Бішоп свого часу підтримував фантазії Трампа про втручання України в американські вибори, брав участь в його антибайденівській кампанії, а також в полюванні на інформатора під час Україногейта. Він, навіть попри те, що це було заборонено через розслідування, яке тривало, в Twitter назвав його ім'я.

Сенатор також входить в число законодавців, які виступили проти підтвердження голосів вибірників, які віддали перемогу Байдену.

На мітингу 6 січня він вимагав, щоб віце-президент Майк Пенс перешкодив цьому, а після учасники зборів взяли приступом Капітолій.

Це явно не була спонтанна акція. Трамп був лише мотиватором, а от планування якраз і велося через ту ж Gab.

Як говориться в листі "Антидифамаційної ліги" (ADL; організація, яка бореться з антисемітизмом і нетерпимістю) до Мін'юсту США з вимогою почати розслідування відносно Gab і Торби, користувачі координували свої дії через повідомлення в цій соцмережі.

Наприклад, обговорювали вулиці, де можна не зіткнутися з поліцією, які інструменти взяти, щоб зламати двері; деякі писали, що візьмуть зброю.

Та й сам Торба, відзначають в ADL, 6 січня написав, що "у зв'язку з фальсифікацією виборів дієвих політичних рішень більш немає".

Таке формулювання, як пояснили в організації, білі расисти використовують, коли говорять про неспроможність державної системи США, яку потрібно знищити.

Тепер поглянемо на Parler. Цю соцмережу в 2018 р. заснував випускник Денверського університету Джон Матце-молодший.

Мотиви, аналогічні мотивам Торби — створити платформу без цензури для ультраконсервативних американців.

Що до Parler, то історія її створення ще більш забавна, ніж у Gab.

Ще в листопаді минулого року фахівець з дезінформації Девід Трой, який, за його словами, півроку займався Parler, повідомив, що свою соцмережу Матце вирішив запустити після того, як в Лас-Вегасі зустрів громадянку Росії — уродженку Казані Аліну Мухутдінову.

Рік по тому вони одружилися. Причому в Казані — в РАГСі, де працювала її мати Гульнара Мухутдінова. А ще через рік — у серпні 2018 р. — Матце раптом запускає нову платформу.

Перший час Parler особливою популярністю не користувалася. До 2019 р. кількість користувачів зросла лише до 100 тис.

І половину аудиторії, якщо не більше, Матце забезпечили такі відомі трампістки, як Кендіс Оуенс і журналістка російського пропагандистського ресурсу Sputnik Кассандра Фербенкс, розрекламувавши соцмережу в своєму Twitter.

Різкий стрибок популярності у Parler почався в другій половині 2020 р., коли Twitter почав маркувати повідомлення Трампа про підтасовування результатів виборів як такі, що "потенційно вводять в оману". За тиждень після виборів, що відбулися 3 листопада, Parler завантажили 1 млн разів.

Як і Gab, соцмережа Матце використовувалася для координації дій і поширення дезінформації, образливих висловлювань і т.п.

Коли Трампа видалили з Twitter, він разом з сім'єю перебрався в Parler. Але після подій 6 січня Google і Apple видалили цей додаток, а Amazon позбавив Parler хостингу. Доступу до соцмережі на даний момент немає.

Консервативні мухи

Ці платформи — Gab і Parler — з'явилися не вчора. І на їх зростаючу популярність теж вже звертали увагу. І саме в контексті того, як їх використовують в Росії.

Вперше — ще 1 жовтня. З подачі ФБР Reuters повідомило про існування в Parler і Gab групи користувачів — нібито журналістів з нібито європейського консервативного інформагентства з ну дуже російською назвою — NAEBC (Newsroom for American and European Based Citizens).

Це агентство, а також фейкова організація Peace Data, за даними Reuters, афілійована з "Агентством інтернет-досліджень" путінського олігарха Євгена Пригожина, який також є куратором найманців ПВК "Вагнер"; тобто з тими ж людьми, які стояли за втручанням в американські вибори 2016 р.

В один день з публікацією Reuters з'явилася і доповідь нью-йоркської компанії Graphika, яка спеціалізується на аналізі процесів в соцмережах і тісно співпрацює з багатьма з них (наприклад, з Facebook).

Доповідь вийшла із заголовком Step into My Parler. Це відсилання і до повісті Теодора Драйзера "Чи не хочете пройти в мою вітальню?" (В традиційному перекладі — "Пастка"), і вірша Мері Хауітт "Павук і Муха", який починається з рядка: "Will you walk into my parlour?" said a spider to a fly".

В даному випадку мухами Graphika назвала користувачів Parler і Gab, а павуком зрозуміло кого — Кремль.

І дійсно, згадані вище NAEBC і Peace Data організували щільну кампанію з дезінформації, спрямовану відразу на обидва табори — на лівих і правих.

Мета, на думку аналітиків Graphika, зрозуміла — зіштовхнути їх лобами і ще більше роз'єднати.

Правда, в Twitter і Facebook ці структури не досягли особливого успіху, на відміну від Parler і Gab. Тому 6 січня ми спостерігаємо не зіткнення між прихильниками Трампа і демократами, а акт насильства з боку лише перших.

Якщо порівнювати з рівнем втручання російських ботів в вибори 2016 р., то їх присутність в соцмедіа в 2020 р. було більш ніж скромним.

Це пояснюється якраз успіхом, досягнутим Кремлем чотири роки тому — американське суспільство було розколоте. До чого також доклав руку і Трамп, і його прихильники в Республіканській партії.

Російським інтернет-воякам більше не було потреби вливати масу ресурсів в розкачку США. Як ще в вересні відзначало видання Politico, американці самі охоче поширювали різні теорії змови на кшталт QAnon.

Росіянам в абсолютно комфортному середовищі Parler і Gab лише залишалося направляти "паству Трампа" в потрібному напрямку і підтримувати загострення пристрастей.

Старий добрий фронтир повернувся

Зак Дорфман з Інституту Аспена в своїй публікації на сайті Axios (ЗМІ, створене засновниками Politico) 7 жовтня попереджав, що використання Росією нішевого сегменту соцмереж може допомогти їй і іншим противникам США радикалізувати американський електорат. І що в цілому це схоже на зміну підходів Кремля до дезінформації. Він сконцентрувався на загостренні внутрішньої напруженості в Штатах, підсумовує Дорфман.

Як бачимо, Дорфман мав рацію. Мали рацію автори Politico, Reuters, Graphika. Мали рацію в ФБР.

Але чомусь на офіційному рівні (чому?), зокрема в адміністрації Трампа, боротися з новими методами втручання Росії ніхто так і не почав.

Прокинулися в Вашингтоні і Кремнієвій долині лише після штурму Капітолію: Трампа заблокували, Parler і Gab почали видаляти з мережі, побоюючись нових заворушень в день інавгурації, 20 січня.

Тільки заходи вживаються вже постфактум, коли по Капітолію гуляли люди в шапці з рогами бізона.

Їхньою жертвою став Конгрес, який не довів до кінця справу щодо введення зводу правил в цифровий фронтир, в результаті чого порядки останнього просочилися в світ неонлайновий.