Італійський прецедент. Як невизначеність щодо України обернулася політичною кризою

Італія стала прикладом того, як недостатня підтримка України може спровокувати політичну кризу. Міністр закордонних справ Луїджі ді Майо (той, який нещодавно презентував утопічний мирний план), розколов Рух 5 Зірок. Друга людина в партії, яка входила в обидва сформовані нею уряди в 2018-2021 роках, зі скандалом її покинула. При цьому пішов ді Майо не сам. Свій Рубікон він перейшов у компанії ще 62 людей, з яких 11 сенаторів (при тому, що для формування групи потрібно 10), і, ймовірно, це ще не остаточне число. Серед ренегатів п'ятеро з одинадцяти найвищих членів уряду, а також троє голів парламентських комітетів – з політики ЄС, культури та сільського господарства. І хоча у штаб-квартирі лідера Р5З та прем'єра в обох згаданих урядах Джузеппе Конте очікували чогось подібного, масштаб катастрофи ці очікування явно перевершив.

Розкол витав у повітрі досить давно – фактично відтоді, як нинішній прем'єр Маріо Драгі, який все рішучіше підбирає лідерство в ЄС, безхозне після відходу Ангели Меркель від справ, заявив у березні про підтримку України та марність переговорів з Москвою. Ді Майо з того часу дуже зблизився з прем'єром, і нещодавня заява останнього про те, що Італія виступає за надання Україні статусу кандидата в ЄС є, так би мовити, результатом їхньої колективної творчості.

Отже, розкол матеріалізувався вчора. Парламентська більшість не змогла погодити резолюцію щодо зовнішньої політики через позицію Р5З, чиї депутати вимагали превентивного голосування щодо подальших постачань зброї Україні. Тоді ж розпочався збір підписів за формування нових парламентських груп. При цьому і Драгі, і ді Майо були в залі засідань, що означало одне: ця вистава була зрежисована прем'єром. Відмовся Конте голосувати – і він підтвердив би, що Ді Майо має рацію, звинувачуючи його в симпатіях до Путіна та проросійської позиції. У результаті документ було погоджено. Більше того, увечері Р5З довелося вийти з комюніке, в якому партія стверджувала, що не збирається виходити з уряду. Проте тоді ж Ді Майо зібрав прес-конференцію, на якій заявив про свій вихід із партії та намір створити власну фракцію. Соцмережі відреагували хештегом "зрадник" та п'ятирічної давності записом його виступу, в якому він гнівно таврує парламентських "тушок", які використовували партійний локомотив лише для того, щоб отримати мандат.

Найближчі дні, безумовно, принесуть поглиблення кризи. Організований ді Майо розкол політично віддаляє Р5З від порядку денного Драги та його зовнішньополітичного курсу. Тим часом, у парламенті настає пора низки ризикованих голосувань – від проекту про соціальну допомогу до будівництва сміттєпереробного підприємства у Римі. Причому жертвувати ді Майо і дозволяти відкликати його з уряду Драггі не збирається. Тим більше що той дуже чітко пояснив причини свого вчинку: "Ми — країна Великої Сімки, і ми не можемо дозволити собі двозначності перед жахами війни в Україні та злочинами Путіна: у нас немає сумнівів у тому, що ми на правильному боці історії".

При цьому ді Майо заявив про створення нового партійного проекту: "Нам потрібно об'єднати найкращі навички цієї країни, бо один не варто, і говорити з італійцями мовою правди, а не популізму". Це чергова шпилька на адресу "П'яти Зірок": створені коміком Беппе Грілло та бізнесменом Джанроберто Казаледжо, вони були першим успішним популістським рухом у Європі. "Зірки", як водиться, виступали за все хороше, включаючи загальнодоступний інтернет, і проти всього поганого, включаючи корупцію. Їхні електоральні успіхи були зумовлені втомою від інституалізованих партій, і цей тренд потім поширився по ЄС. Німецька "Альтернатива для Німеччини" або французьке NUPES Жан-Люка Меланшона – виростають із того ж кореня. І, що характерно, обидва ці рухи "з розумінням" звикли ставитися до Росії. Тож італійський прецедент тим паче важливий.