Історія вікінгів. Через відкриття вчених доведеться переписати підручники

Автор Inverse Сара Уеллс у своїй статті розповідає про вражаюче дослідження вчених, яке докорінно змінює уявлення про вікінгів.

У підручниках з історії вікінгів зазвичай зображують блакитноокими, світловолосими, міцними чоловіками, які плавають вздовж берегів в Північній Атлантиці й учиняють розбій, де б не висадилися. І хоча дещо з цього є правдою, нове генетичне дослідження ДНК вікінгів перевертає уявлення істориків про них з ніг на голову.

В рамках дослідження ДНК вікінгів, наймасштабнішого за всю історію, вчені виявили, що вікінги і їх діаспора насправді значно більш генетично різноманітні, ніж вважалося раніше, і необов'язково їх походження було гомогенним.

Секвенувавши геноми понад 400 чоловіків, жінок і дітей вікінгів зі стародавніх поховань, вчені в ДНК вікінгів виявили докази генетичного впливу Південної Європи і Азії, причому за часів ще до епохи вікінгів (750–1050 рр. н. е.).

За словами авторів, люди, які генетично не є родичами вікінгів, наприклад, пікти з Шотландії та Ірландії, часом також ховали загиблих, як і вікінги, вважаючи, що бути вікінгом — це не стільки питання походження, скільки сприйняття своєї ідентичності.

У статті, опублікованій в журналі Nature, міжнародна група вчених пише про результати свого, що тривав шість років, вивчення 442 людських останків з поховань, датованих періодом від бронзового століття (2400 р. до н. е.) до раннього Нового часу (1600 р н. е.).

За словами провідного автора дослідження і директора Центру геогенетики Фонду Лундбека в Копенгагенському університеті Еске Віллерслева, порівнявши генетичний матеріал, отриманий із стародавніх останків, з генетичним матеріалом 3855 людей, які нині живуть у Великобританії, Данії, Швеції, а також з ДНК 1118 стародавніх людей, вони встановили, що генетичне змішання було значно більшим, ніж вони вважали раніше.

"Ми розуміємо вікінгів, які рідняться один з одним, торгують і здійснюють набіги на інших, а також воюють з королями по всій Європі, тому що такими ми їх бачимо по телевізору або в книгах, однак ми, використовуючи генетику, вперше довели, що світ був зовсім іншим", — зазначив Віллерслев.

"Це дослідження змінює уявлення про те, ким насправді був вікінг. Ніхто не міг навіть уявити такі генетичні перетоки з Південної Європи і Азії до Скандинавії, які відбувалися до і під час епохи вікінгів", — додав він.

Виходячи з отриманих даних, як зазначає Віллерслев, поширене зображення вікінгів світловолосими і блакитноокими (наприклад, Тор у виконанні Кріса Хемсворта) може бути не зовсім вірним, особливо що стосується вікінгів з південноєвропейським корінням. Автори також зазначають, що їхнє дослідження підтвердило ряд давно існуючих теорій і припущень про подорожі вікінгів у ті часи.

То що ж вони з'ясували? Одне з перших припущень, яке вдалося підтвердити завдяки дослідженню, стосувалося кінцевих точок міграції вікінгів з сучасної Скандинавії.

ДНК стародавніх датських вікінгів знайшли в Англії, а ДНК норвезьких — в Ірландії, Ісландії та Гренландії. Дивно, але ДНК, подібну до ДНК сучасних шведів, знайшли на крайньому заході Європи, а ДНК, тотожну ДНК сучасних датчан, — на сході.

На думку вчених, таке несподіване відкриття дає підстави вважати, що велика кількість поселень, торгівля і набіги в ті часи в сукупності зумовили появу суспыльств змішаного походження.

"Більше того, дослідження показало, що такий змішаний родовід утворився ще до так званої епохи вікінгів", — додав Мартін Сікора, провідний автор дослідження і доцент Центру геогенетики Копенгагенського університету.

"Ми виявили, що вікінги за своїм генетичним походженням були не тільки скандинавами, оскільки ми вивчили генетичний вплив ДНК людей з Південної Європи і Азії, який раніше ніколи не вивчали, — сказав Сікора. — У багатьох вікінгів як в Скандинавії, так і за її межами, нескандинавське походження, що дозволяє говорити про тривалий генетичний потік у Європі".

Як з'ясували вчені, вивчивши поховання вікінгів на Оркнейських островах (Шотландія), деякі "вікінги" генетично взагалі не були вікінгами. Незважаючи на те що їх поховали з дотриманням їхніх традицій (разом з мечами та іншими важливими для вікінгів речами), при секвенуванні ДНК цих останків автори роботи виявили, що дві людини, поховані там, насправді були піктами (або корінними ірландцями, корінними шотландцями).

За словами вчених, це відкриття дозволяє припустити, що бути вікінгом не завжди означало те, чи є у вас скандинавські коріння, а радше вибір способу життя.

"Результати змінюють уявлення про те, ким насправді був вікінг, — сказав Віллерслев. — Підручники з історії час оновити".

Це дослідження, крім того, що допомогло краще зрозуміти цей історичний період, також може допомогти вченим краще зрозуміти, які особливості (імунітет, пігментація і метаболізм) превалюють у генетичних відмінних популяцій.