Справа "Привату". Як позов Мін'юсту США до Коломойського вдарить по Зеленському та Україні
Дональд Трамп отримав потужний інструмент для тиску на українського президента
Співробітники Федерального бюро розслідувань США 4 серпня провели обшуки в розташованих у Клівленді (штат Огайо) та Майямі (штат Флорида) офісах компанії Optima Management Group, яку, за даними слідства, контролює група "Приват" Ігоря Коломойського й Геннадія Боголюбова.
Олігархів американські правоохоронці, зокрема, підозрюють у відмиванні сотень мільйонів доларів кредитів, отриманих безліччю фірм-прокладок у Приватбанку в період з 2008 по 2016 рр. – через купівлю нерухомості та різного роду промислових об'єктів на території Сполучених Штатів.
У проведенні такого роду операцій, за даними Мінюсту США, Коломойському й Боголюбому допомагали партнери з Майямі – Мордехай ("Мотті") Корф і Уріель Лабер, що створили мережу компаній, назви яких так чи інакше містять слово Optima.
Серед них, зокрема, є і готель The Westin на 484 номери, розташований у центрі Клівленда. Він, а також офісні центри Penton Media One Cleveland Center, були придбані компанією Optima International LLC. Як і ряд інших об'єктів, контроль над якими зробив Optima найбільшим власником нерухомості в цьому місті.
Розслідування щодо українських олігархів ФБР, про що першим повідомило видання The Daily Beast, почалося навесні минулого року. Через рік стало відомо, що Коломойським зайнялося Федеральне велике журі США.
Вже тоді стало зрозуміло, що українським олігархам справа завдасть великого клопоту. Останні сумніви зникли після обшуків 4 серпня, а ще через два дні Мін'юст США повідомив, що подав два цивільні позови до окружного суду Південного округу Флориди про конфіскацію майна, придбаного на вкрадені в Приватбанку гроші через Корфа і Лабера.
Між тим, Коломойський, коментуючи позови, в інтерв'ю "Громадському" стверджує, що "всі інвестиції в США були зроблені з власних коштів, отриманих у 2007-2008 рр. за угодою з Evraz і з доходів інших бізнесів, які зберігалися в Приватбанку. Все інше категорично відкидається".
Однак мова йде не про Клівленд. Можливо, правоохоронці ще до нього доберуться.
70 млн за дві будівлі
У позовах згадуються два об'єкти нерухомості в Луїсвіллі (штат Кентуккі) і Далласі (Техас), за які Коломойський і Боголюбов виклали $70 млн.
CompuCom Campus олігархи купили в 2010 р. Для цього в Приватбанку були взяті вже чотири кредити. Ці кошти в американському Мінюсті також називають "доходами, отриманими в результаті розкрадань, незаконного привласнення і шахрайства".
PNC Plaza – це 500 тис. кв. футів (46,5 тис. м2) офісних приміщень, згідно з повідомленням на сайті Optima.
Хмарочос Коломойський і Боголюбов придбали в 2011 р. Згідно з першим позовом — взявши два кредити в своєму банку.
Було проведено реструктуризацію, після якої PNC Plaza стала належати компанії PNC Corporate Plaza Holdings LLC. 95% останньої володіє Optima CBD Investments LLC через CBD 500 LLC (пов'язана із Запорізьким і Нікопольським феросплавними заводами).
У Мін'юсті також повідомляють, що після Корф і Лабер "вирішили конвертувати нерухомість в гроші".
Так, в 2019 р. вони отримали пропозицію про продаж PNC Plaza, а 23 липня 2020 р., тобто менш ніж за два тижні до обшуків в Клівленді, погодилися на суму в $22,25 млн.
До речі, не стане сюрпризом, якщо клони "Оптіми" в найкоротші терміни почнуть "скидати" й інші активи.
Позови Мін'юсту США виразно доповнюють та продовжують позов, поданий проти Коломойського і Боголюбова безпосередньо Приватбанком торік до Канцлерського суду штату Делавер, який наробив чимало шуму як в американському, так і українському інформпросторі.
І зрозуміло чому. Адже банк, підкріплюючи свої аргументи і претензії "картою" схем олігархів, заявив, що в період з січня 2006 р. по грудень 2016-го загальний рух грошових коштів (кредитів) на відмивальні рахунки кінцевих бенефіціарів у відділенні Приватбанку на Кіпрі склав $470 млрд.
Коментуючи наведені дані, старший науковий співробітник Atlantic Council Андерс Ослунд зазначив: "Якщо це правда, то це найбільший випадок відмивання грошей в історії, і він був здійснений однією групою".
Крім того, як писала "ДС", в позові міститься вимога "оголосити, що відповідачі брали участь у незаконному збагаченні, порушенні законодавства про RICO (Racketeer Influenced and Corrupt Organizations) штату Огайо, цивільній змові та інших неправомірних діях".
Іншими словами, Приватбанк хоче, щоб олігархів судили в Штатах як ватажків мафії, а це означає більш суворе покарання, ніж для окремих осіб, які займаються такими ж махінаціями.
Ризики для Зеленського
За обома позовами Мін'юсту США добре видно, що американські правоохоронці прекрасно обізнані про всі схеми групи "Приват", її партнерів з Майямі, про рух коштів за рахунками, про кредити; про те, що банк був повністю на ручному управлінні Коломойським та Боголюбовим, які призначали своїх людей у керівництво – "Менеджер 1", як говориться у позовах, і "Менеджер 2" ("скарбник Коломойського" або "його правої руки").
І хоче президент України Володимир Зеленський того чи ні, він теж виявився втягнутим в цей гучний скандал. І втягнутим глибоко.
По-перше, медійно. Бо мало яке видання в США не згадало (і не раз) у своїх вчорашніх і сьогоднішніх матеріалах про близькі зв'язки президента з олігархом, про їхній спільний бізнес, про підтримку президентської кампанії Зеленського Коломойським і його медіаресурсами.
По-друге, не варто виключати, що Зеленський може навіть фігурувати в розслідуваннях ФБР, оскільки в його компаній і компаній "співкварталівців" були рахунки в Приватбанку, через які також могли виводитися сумнівні кошти.
Поки в своїх позовах Мін'юст про це не повідомляє. Там можна знайти номери кредитів, наданих Приватбанком тим чи іншим компаніям.
Ось приклад:
З одного боку, ті ж "кварталівці" можуть сказати, що транзакції проводилися без їхнього відома.
З іншого боку, як зазначає американський Мін'юст, "схеми були складними": "Коломойський і Боголюбов використовували величезну кількість компаній, якими вони володіли або контролювали, щоб брати кредити в Приватбанку". Заявки розглядала "особлива" кредитна комісія банку", яка їх схвалювала, "попри спотворення даних в заявках".
Потім ці кредитні кошти дробилися і вирушали кочувати, найчастіше, кіпрським рахунками банку. А вже після "розходилися по всьому світу".
І тут варто згадати про те, що писав у Facebook 1 березня нардеп від "Європейської солідарності" Володимир Ар'єв: з банку, коли на його чолі стояли Коломойський і Боголюбов, на рахунки студії "Квартал 95" були виведені $41 млн коштів вкладників. Свої джерела Ар'єв не назвав, але надав і дати банківських трансферів, і номери контрактів.
За його словами, в 2012 р. через компанії "Привату", "Укртранснафту", кілька офшорних фірм пройшли $38,2 млн кредитних коштів, і "дійшли до кінцевого призначення компаній, зареєстрованих на учасників студії "Квартал 95", а саме: Андрія Яковлєва, Бориса і Сергія Шефірів, Сергія Трофимова та Володимира Зеленського".
В період з 2012 по 2016 р. всі ці кошти виводилися на рахунки низки фірм або фізичних осіб, серед яких були дві офшорні компанії Зеленського — Aldorante Limited (Кіпр) і Film Heritage Inc (Беліз), зазначених у декларації гаранта.
Послуга чи шантаж?
Що з цього випливає? Навіть якщо Зеленський та інші учасники студії слугували лише прикриттям, що дуже навіть може бути, то легше президенту від цього не стане.
Як мінімум, з однієї очевидної причини: це не має значення для його американського колеги Дональда Трампа.
Тепер президент США зможе, наприклад, дуже просто виправдовуватися перед електоратом, спраглим покарання для "корумпованого" екс-віце-президента Джо Байдена: мовляв, Україна наскрізь корумпована. Була надія на нового президента, але виявилося, що guy не такий вже й good.
Мало того, позови Мін'юсту самі по собі є потужним важелем для шантажу Зеленського, щоб змусити його вже нарешті втрутитися в американські вибори і розпрощатися з двопартійною підтримкою України, а в разі перемоги Байдена – і зі значним охолодженням у відносинах.
Тепер Сполучені Штати, по суті, офіційно можуть вимагати від Києва повномасштабного співробітництва. В іншому випадку – санкції. І — цілком імовірно — загроза (погроза?) обмеження допомоги у відбитті російської агресії. Причому цього разу — на відміну від історії річної давнини, яка обернулася спробою імпічменту — Трампу навіть не доведеться особливо виправдовуватися за цей шантаж.
Але при всьому цьому Вашингтон через позови відомства вірного Трампу Вільяма Барра надає Зеленському чудовий шанс розірвати, нарешті, всі зв'язки з Коломойським під приводом необхідності уникнути санкцій.
Питання в тому, чи захоче український президент.
Є підстави вважати, що так. Враховуючи, що заради кредиту МВФ Банкова і "слуги" все ж прийняли "банківський закон", покликаний перешкодити Коломойському повернути Приватбанк.
Два: 31 січня Зеленський вніс у Раду закон №0033 "Про приєднання України до Міжамериканської конвенції про виконання кримінальних покарань за кордоном". 13 травня Рада його ухвалила. 19 травня, тобто того дня, коли BuzzFeed News повідомило про розслідування Великого журі, і через два тижні після того, як Вашингтон, нарешті, визначився з кандидатурою посла в Києві, Зеленський цей закон підписав.
У певному сенсі це – альтернатива екстрадиції, угоди про яку Сполучені Штати і Україна так і не підписали.
Будучи членом Міжамериканської конвенції про виконання кримінальних покарань за кордоном, Київ може передати засудженого в США (якщо у нього є громадянство США). Або ж (якщо немає) покарання, прийняте в Штатах, умовний Коломойський може відбути в Україні.
Таким чином, це вже більшою мірою питання політичне, ніж фінансове.
Не виключено, втім, що з подачі президента (і від гріха подалі) буде запущений процес позбавлення Коломойського громадянства на підставі того, що у нього їх взагалі три. Щоправда, все це займе чимало часу, якого цілком вистачить, щоб надійно сховатись — приміром, в Ізраїлі; і невідомо, чим закінчиться. Можливо, навіть тим, що олігархи підуть на угоду зі слідством. Питання, правда, з чиїм. Адже маючи дуже розвинений інстинкт виживання і легко змінюючи союзників, Коломойський цілком може спробувати порозумітися з Москвою заради захисту від Вашингтона. При цьому, втім, він все одно залишиться вірний тільки і виключно власним інтересам.
