"Іскандери" в Криму. Як російський генерал проговорився, що боїться авіаносців США
Те, що Росія продовжує милитаризовать Крим, далеко не секрет. Але, схоже, в секреті Москва намагається тримати деякі подробиці цього процесу. Взяти ось дивну історію, що відбувалася якраз у дні п'ятої річниці анексії півострова. 16 березня голова комітету Ради Федерації з оборони Віктор Бондарєв провів брифінг для військових аташе, на якому серед іншого заявив про розгортання в Криму оперативно-тактичних ракетних комплексів "Іскандер-М", а також про направлення на авіабазу в селищі Гвардійському дальніх бомбардувальників Ту-22М3.
У понеділок провідні новинні агентства РФ поширили цю новину. Днем пізніше її підтвердив і генерал-полковник Володимир Шаманов, який очолював думський комітет з оборони. Однак кілька годин потому пішла хвиля спростувань. Прес-служба ради федерації заявила, що про цих типах озброєнь повідомили помилково. Слідом за нею сам Шаманов заявив, що "про розміщення бомбардувальників ТУ-22М3 і ракетних комплексів "Іскандер-М" говорити не доводиться, так як їх зараз там просто немає", роздратовано зауваживши, що "розміщена раніше інформація не відповідає дійсності".
Загалом, вибачте, мовляв, накладочка вийшла. Але випадкова вона і в чому, власне, був прокол — це питання. Можна припустити, що Бондарєв кілька прикрасив, щоб відлякувати супостата. Однак, враховуючи характер цієї інформації, неважко зрозуміти, що в іноземних дипмісіях саме її повинні були визнати найбільш важливою за підсумками брифінгу. І в Москві, не бажаючи ускладнювати і без того вкрай напружені відносини з Заходом, вирішили не посилювати. Та тільки останнє якраз і змушує засумніватися в такому поясненні: Кремль до останнього часу не відмовляв собі в задоволенні побрязкати зброєю, так з чого б це не робити тепер?
Можливо, мала місце чергова спроба промацати реакцію і пограти на нервах "партнерів"? Знову-таки вкрай малоймовірно: надто мало часу минуло від запуску новини в інформпростір до її спростування. До речі, цікава деталь: до того часу ряд видань встигли поширити новину про реакцію НАТО з посиланням на неназваного чиновника Альянсу. "Ми засуджуємо продовжується і широкомасштабне нарощування військової могутності Росії в Криму і стурбовані зусиллями і заявленими планами Росії по подальшому нарощуванню військової потужності в Чорноморському регіоні", — заявив анонім. Правда, його цитата на перевірку виявилася всього лише витягом з офіційної заяви з приводу ювілею анексії Криму. Однак локальна пошукова операція, спрямована на погладжування его ура-патріотичної аудиторії, безумовно не те, в чому став би брати участь голова комітету Ради Федерації з оборони.
Тут варто сказати пару слів, хто такий генерал-полковник Віктор Бондарєв. Бойовий пілот, ветеран обох чеченських воєн. Людина, пілотували стратегічний бомбардувальник Ту-160 у ході параду 9 травня 2015 р. В 2012– 2017 р. р — головнокомандувач військово-повітряними (з 2015-го повітряно-космічними) силами РФ, особисто курирує авіагрупи в Сирії і прочая, і прочая.
Може він помилився? У самому справі? Швидше просто проговорився раніше часу. І якщо Ту-22М3 з "Іскандерами" — і ті й інші можуть нести ядерні заряди, до речі, — в Криму ще не дислокуються на постійній основі, то приготування, необхідні для такої дислокації, по всій видимості, вже (майже?) закінчені. Тим більше, що про намір зробити це Москва заявляла ще восени 2014 р., по суті, відводячи аннексированному півострову роль одного з ключових форпостів оборони РФ. І як мінімум дублера Калінінграда. Як максимум — його заміною. Не виключено, до речі, що страх перед цим гамбітом був в числі вирішальних факторів захоплення Криму.
Вся історія російської державності у зовнішньополітичному вимірі — це історія експансії не стільки заради ресурсів, скільки заради буферних зон. Їх схлопування і втрату після розвалу СРСР в Москві сприймають як екзистенціальну загрозу. Але якщо на східному напрямку — на Далекому Сході і в Центральній Азії — цей процес відбувається повільно, то на західному — стрімко. За великим рахунком тут у Кремля залишилося, крім жалюгідних залишків буферної зони у вигляді ПМР і ДНР-ЛНР, дві більш або менш залогу фортеці на найбільш загрозливих напрямках — Калінінградська область та Крим. А оскільки Балтійське і Чорне моря за фактом є натовськими озерами, розміщення тут ударних озброєнь — це не "якщо", а "коли". Мораторій 2007 р. на участь у договорі про звичайні озброєння в Європі і нещодавні похорони договору про ракети середньої і меншої дальності цілком дозволяють робити це "по закону".
Так от, навіть "дозволені" квазибаллистические ракети 9М723 комплексу "Іскандер" з Криму цілком впевнено дістають до військово-морських баз на турецькому та румунською чорноморському узбережжі (в зоні ураження також виявляється і авіабаза Міхай Когелнічану, яку використовують, зокрема, ВВС США). Порушує ж РСМД крилата ракета 9М729, за експертними оцінками, цілком здатна вражати цілі на більшій частині Середземного моря, і, відповідно, її дальності з лишком вистачить, щоб накрити базу системи ПРО в румунському Девесэлу. До речі, Бондарєв говорив, що розміщення Ту-22М3 в Криму теж обумовлено необхідністю мати можливість її нейтралізації.
Втім, з тією ж роботою могли б впоратися і Ту-160, взагалі не виходячи з російського повітряного простору. Так що, думається, справа насамперед у прагненні убезпечити це напрям від авіаносних ударних груп, тим більше що 9М729 — сухопутна версія "калібру", а Ту-22М3 — носій протикорабельних ракет Х-22 і новітніх Х-32, створених на їх базі, — загострювався саме під роль вбивці авіаносців. До речі, з 1989 до 2012 р. як раз до цього завдання екіпажі практично не готували: пріоритет віддавався ударів по наземним цілям (це одна з причин їх залучення до ударів по цілях у Сирії). Але вже з 2012-го "бэкфайры" регулярно літали на патрулювання над Баренцовим, Японським і Балтійським морями. З втручанням РФ в сирійський конфлікт регулярними стали і польоти над Чорним морем. До речі, 14 березня міноборони РФ повідомляло про таке парному польоті. Чи немає зв'язку між цим польотом і одкровеннями Бондарєва? Знову ж таки той факт, що американські літаки-розвідники стали частими гостями в Чорноморському регіоні, частково може пояснюватися як раз збором інформації про облаштування баз для бомбардувальників і ОТРК, включаючи питання про наявність в Криму або підготовки до прийому ядерних зарядів. Як би те ні було, це цілком вписується в концепцію "активної оборони", озвученої 2 березня начальником Генштабу і ідеологом гібридної війни генералом Валерієм Герасимовим.
