Привіт від Нетаньягу. Як атака ізраїльских дронів проти Ірану помогла Україні

Коли Біньяміна Нетаньягу усунули від влади в червні 2021 року після 12 років поспіль на посаді прем'єр-міністра, оглядачі називали це кінцем його кар'єри. Але в листопаді минулого року він тріумфально повернувся у прем'єрське крісло внаслідок парламентських виборів, 22 грудня представив новий уряд – і невдовзі йому довелося зайнятись сектором безпеки та оборони, який "Бібі" завжди вважав пріоритетним.

26 січня в Джаніні, що на Західному березі Йордану, Армія оборони Ізраїлю провела рейд з метою ліквідації групи бойовиків палестинського радикального угруповання "Ісламський джихад". У відповідь наступного дня 21-річний палестинець влаштував стрілянину перед синагогою у кварталі Неві Яаків у східній частині Єрусалиму. Під час цієї атаки загинули семеро людей, ще троє отримали поранення. Представник угруповання ХАМАС в інтерв'ю агентству Reuters назвав атаку на синагогу відповіддю на дії ізраїльських військових. Однак річ у тім, що і ХАМАС, і Ісламський Джихад, і ліванську Хезболлу фінансує Іран.

Відтак Нетаньягу відправив полум'яний привіт Тегерану. В суботу… Дрони-камікадзе, вочевидь, запускались з іранської території, більше того – недалеко від цілі. Таким чином, ізраїльські спецслужби знову демонструють свій фірмовий почерк, а Іран надалі демонструє вразливість перед елементарною корупцією. І перше, і друге було підтверджено у 2018 р. операцією МОССАДу з викрадення контейнера з документацією щодо іранської ядерної програми, і, наприклад, під час авіаудару Ізраїля по заводу зі збирання "шахедів" біля Дамаску, що відбувся в жовтні, тобто за тиждень до перемоги Нетаньягу на чергових виборах. 

І, варто зазначити, що в нинішнє прем'єрство Нетаньягу Ізраїль продовжує війну дронів з Іраном, причому в масштабах цілого регіону — включаючи східне Середземномор'я і Перська затока, де обидві сторони завдають ударів по нафтових терміналах і танкерах. Також під атакою іранські військові бази й підприємства в Сирії та Іраку. Так, під час попередньої каденції, у 2020-2021 рр., санкціонував серію ударів по Ірану за допомогою невеликих БПЛА-камікадзе, аналогічних тим, що було використано в суботу, 28 січня. 

Вашингтон в курсі

Певний час адміністрація Джо Байдена прагнула досягти певного компромісу з Іраном в межах "ядерної угоди", що викликало критику та протидію вже з боку Єрусалиму. Однак цей напрям іранської політики Вашингтону довелося згорнути, можливо, тимчасово, через відсутність прогресу у перемовинах і, звісно, через де-факто участь Тегерану у війні проти України. 

Є підстави вважати, що, хоча безпосередньо американські сили не причетні до суботніх "феєрверків" в Ірані, Сполучені Штати були щонайменше поінформовані і, не виключено, допомагали Ізраїлю в підготовці цієї операції. Адже минулого тижня з негласним візитом до Ізраїлю прилітав особисто директор Центрального розвідувального управління Вільям Бернс. В порядку денному візиту було якраз обговорення іранського питання та інших проблем Близького Сходу. А в понеділок до Ізраїлю завітав вже держсекретар США Ентоні Блінкен — очевидно, звірити годинники після ударів по Ірану. 

Також минулого тижня Тегеран отримав ще один спільний меседж від американців та ізраїльтян — наймасштабніші в історії двох країн військові навчання (7,5 тис. бійців загалом). Військовослужбовці відпрацювали знищення систем ППО та дозаправку винищувачів, що може бути натяком на наступну фазу зусиль Ізраїлю зі зниження рівня іранської загрози. 

Таким чином, якщо Іран розглядає російську агресію проти України як проксі-війну з США, то Америка, вочевидь, знайшла спільну мову з Ізраїлем, після чого і сталися вибухи на заводі з виробництва Shahed-131/136 в Ісфахані, а також на авіабазі Носі в Хамадані, об’єктах у місті Хой (Західний Азербайджан), у Кереджі (Альборз) і на нафтохімічному заводі в Азершехрі (Східний Азербайджан).

Нетаньягу підтвердив ураження об’єктів в Ірані, пов’язаних із терористичними організаціями, до яких, варто зазначити, Єрусалим також відносить і Корпус вартових ісламської революції (КВІР). Той самий, який відправляв на допомогу росіянам на окуповані території України інструкторів для навчання ЗС РФ використанню дронів-камікадзе. І той самий, топового представника якого — командувача спецпідрозділу "Аль-Кудс" Касема Сулеймані американський дрон дістав у Багдаді три роки тому. До речі, база КВІР у Махабаді та автоколона поблизу міста Абу-Камаль пд сирійсько-іракським кордоном теж зазнали ударів в ніч проти понеділка. 

Користь для України

І 28, і 30 січня КВІР, попри твердження офіційного Тегерану про незначну шкоду і збиття одного з трьох БПЛА в Ісфахані (решта два, буцімто, вибухнули над складом і завдали лише незначних пошкоджень будівлі) продемонстрував свою вразливість, до того ж на своїй території — зазнав нищівного удару як по важливих об’єктах, так і по власній репутації. Іронічно, що з цією метою проти Ірану було використано саме дрони-камікадзе, подібні до яких Тегеран постачає Росії для враження цивільної інфраструктури в Україні. 

Це, поза сумнівом, великий плюс вже для нас. Оскільки в разі припинення або навіть суттєвого зменшення поставок БПЛА Росії це позначиться на потенціал російських окупаційних військ, які використовують "шахеди" переважно із метою виявлення українських систем ППО. Враховуючи, що із збільшенням кількості таких систем завдяки допомозі союзників (нагадаємо, останній "Рамштайн" приніс нам три батареї ЗРК Patriot, батарею SAMP/T і ще шість батарей NASAMS, а отже і зростанням ефективності ППО/ПРО України водночас зменшуватиме можливості російського ракетного тероризму. 

У поєднанні ж з танковою допомогою а згодом, цілком ймовірно, і наданням F-16, позиції російських військ будуть слабшими. 

Тому нехай Ізраїль і вирішує передусім свої проблеми — нівелює загрозу з боку Ірану, яку було підвищено рішенням РФ передати Тегерану багатоцільові винищувачі Су-35 та ЗРК С-400, він також бере участь у анонсованій Штатами кампанії зі зменшення збройного потенціалу Ірану після ударів по Україні з використанням БПЛА. Тож є натяк на усунення Ірану з кола дійсно корисних для Москви союзників.

Росія ж тим часом помітно пожвавилася, адже ризики для неї очевидні. Тому одразу після суботніх подій в Ірані російський агітпроп активізувався, намагаючись спричинити максимум хаосу та спрямувати його не тільки проти США або Ізраїлю, але й проти інших візаві в регіоні. 

Просто блискавично після вибухів в Ірані російські пропагандисти, зокрема, "воєнкор" Сємьон Пєгов почали качати тему причетності до атаки дронів Азербайджану, союзника Туреччини, з якою разом виштовхує Росію з Кавказу і поволі — Центральної Азії. Напередодні, 26 січня, зазначимо, стався збройний напад на посольство Азербайджану в Тегерані, внаслідок якого загинув охоронець. Мотив нападника, за його ж словами, — особистого характеру, адже він впевнений, що його дружину утримують в Азербайджані. Менше з тим, цей інцидент ілюструє багаторічну кризу у відносинах двох країн і між владою Ірану та азербайджанською меншістю, яка не вирізняється лояльністю до режиму аятол та регулярно бере участь у масових акціях протесту. Наскільки це небажано для Тегерану, можна уявити, якщо згадати, що азербайджанці складають третину населення Ірану. 

Тому вкид Пєгова насамперед було направлено на поглиблення кризи. І, окрім того, його можна розцінювати і за спробу втримати режим аятол на поточному курсі ескалації із США через інтенсивну військову співпрацю з Росією. Така інформаційна лінія безпечніша для Росії з точки зору геополітики, тому що попри порушення негласних домовленостей із Ізраїлем щодо Сирії, Кремль прагне зберегти принаймні імітацію консенсусу і точно не бажає погіршення відносин з Нетаньягу. Особливо, коли в росіян бракує ресурсів на Сирію і Близький Схід.