Цифровий диктатор. Коли і навіщо Маск зробить чергову гидоту

Момент обраний точно, оскільки з першого жовтня допомога Україні в американському бюджеті відсутня як стаття видатків. І це вже використовує російська пропаганда.

Щоправда, бюджет тимчасовий, на 45 днів, щоб уникнути шатдауну, і вимушено компромісний у зв'язку із внутрішньоамериканською політичною боротьбою. Білий дім уже запевнив, що допомогу Україні буде продовжено. Але все одно ситуація для України вкрай неприємна, і дуже резонансна.

Вдаривши в потрібний момент за хворим місцем, що опинилося в центрі уваги, Маск організував собі вдалий піар. Адже він не тільки візіонер і інноватор, а й шоумен, який виконує ці ролі публічно. The Show Must Go On – невід'ємна частина бізнесу.

М — мотивація

Про причетність Маска до зриву атаки на Крим стало відомо з книги "Ілон Маск" Уолтера Айзексона, чергових, вже других за рахунком, мемуарів — перші вийшли ще 2015 року. Це був свідомий злив, розрахований саме на скандал, щоб максимально голосно позначити розворот від України до Росії, розпочатий рік тому.

Найпростіше, звісно, сказати, що Маск за півтора роки пройшов шлях від прихильника України до прокремлівського корисного ідіота, але це не так. Маск набагато складніше.

Версія №2 – Маск рветься в американську політику, і ухвалив рішення зіграти на боці Дональда Трампа, підтримуючи його порядок денний, антиукраїнський за формою, але антибайденівський за фактом. Він маскує це під боротьбу за мир у всьому світі – який важливіший, ніж те, як домовляться тубільці на краю цивілізації, хто кого із них більше вб'є і де вони врешті-решт проведуть кордони. Головне, щоб все це закінчилося, і можна було знову make love, not war, не забуваючи, вдаючись до love, купувати і продукти від Ілона Маска. Маск також спонсорує GOP і використовує твіттер для її підтримки. Аудиторія Карсона у твіттері більше, ніж була на Fox News.

Після виборів, незалежно від їх результату, Маск, ймовірно, має намір розпочати політичну кар'єру. Звичайно, президентом чи віце-президентом йому не стати за народженням, хіба що він зможе домогтися внесення поправки до конституції. Але це складно, а, наприклад, губернатором Техасу або сенатором Маск, в принципі, може стати вже на виборах 2026 року. Непогана версія, що й казати, але, при чесному аналізі всіх підряд, а не тільки зручних для її обґрунтування вчинків Маска, теж надто суперечлива. Звичайно, почухати запалене его, якщо складеться, Маск завжди не проти, та й політичний вплив йому не завадить. Але робити перемогу на губернаторських виборах головною метою на найближчі роки – навряд. Амбіції Маска значно більше.

Залежність від Китаю і спроба заслужити закулісне схвалення Пекіна, а на додаток до нього преференції на складному ринку електромобілів та акумуляторів? Не без цього, але також як епізод, а не як стратегія.Можна запропонувати ще штук п'ять версій, і всі вони будуть вірні, як шматочки паззла. Маск маневрує між Москвою, Пекіном та Вашингтоном, у США – між Байденом та Трампом, грає з користувачами свого Х, на який перейменував Твіттер, веде війни з працівниками, продає свій образ читачам мемуарів. Прагне продавати більше Tesla, послуг Starlink та SpaceX, та готує нову хвилю інновацій. Але все це лише кроки до головної мети, за рамками простого примноження особистого багатства і влади. Маску тісно у світі, у будь-якій із можливих у ньому ролей, і він хоче перекроїти світ під себе, за персональною міркою. Чи не новий світ на Марсі — а тут, на Землі. Сверблячка его, величиною з Марс, жене його вперед, а на світ, включаючи Україну, Росію, Китай і США, метушню Трампа і Байдена, і навіть будь-який з його проектів окремо, Маску загалом начхати. Все перераховане лише інструменти.

Маск-Марс-Маркс…

Залишаючи поки що осторонь деталі, подивимося на загальну тактику дій Маска. Типова йому схема дій виглядає так:

- Вивести на ринок унікальний продукт та зайняти всю нішу, ставши монополістом. Або майже всю.

- Створити звичку до цього продукту, що переходить у залежність.

- Почати диктувати умови, прагнучи прогнути світ у своїх інтересах.

- Коли монополія розмилася, спробувати утримати проект на плаву, домігшись хоча б мінімальної рентабельності, і залишити розвиватися, як джерело доходу та можливий фундамент нових інновацій.

Маск болісно пихатий, йому вкрай важливі публічні знаки визнання, чи хоча б уваги, у всіх можливих формах. Якщо він захопить світ, то вставить його своїми статуями і храмами святого і, як мінімум, рівноапостольного Ілона. Його підліткові комплекси будуть сакралізовані, а сам стане всюдисущим, всемогутнім і всеблагим, реальним і віртуальним. Він перемагатиме у всіх видах спорту, влазитиме в життя мільйонів людей з будь-якого приводу, або просто так і приходитиме у снах до всіх жінок — Neuralink йому на допомогу! Він серйозно побоюється штучного інтелекту, але не як потенційного джерела бунту машин, а як технології, здатної обмежити його особисту владу. На тлі Маска навіть асоціальний психопат Трамп виглядає як альтруїст, і емпат, що тонко відчуває.

Ні Маск, ні Трамп не є унікальними. Такими є всі стартапери-візіонери, які досягли глобального та публічного успіху на хвилях двох останніх НТР. Включно з Путіним – ну, так, а що не так? Хто скаже, що карикатурний, але живучий гібрид нео-СРСР та нео-Рейха-ІІІ – не успішний стартап? І що цей стартап не відбувся на хвилі двох останніх НТР?

Ступінь патології такого інноватора; умови, у яких він ріс, навчаючись маніпулювати оточенням; рівень освіти і доступність соціальних ніш, де він зміг розвернутися, можуть, зрозуміло, варіювати від випадку до випадку. У цьому плані мемуари Маска цікаві як клінічний матеріал.

Не все, зроблене такими візіонерами, реалізується як чисте зло. Крайні випадки, коли зло виступає в чистому вигляді, на зразок Путіна чи Леніна, відносно рідкісні і чомусь завжди пов'язані з Росією — але це вже інша тема. В іншому ж, багато з таких самородків привносять у світ чимало цікавого, вдало компілюючи чужі ідеї, які без їхнього втручання залишилися б у тіні, або щонайменше не зіграли б так голосно. Питання лише в тому, щоб обмежити наслідки їхньої діяльності, та їх амбіції, ввівши їх у безпечні для оточуючих рамки. Маркс, згаданий у підзаголовку за співзвуччю з Маском та його Марсом, був інноватором такого самого роду, хоча, в силу ситуації, діяв більше в ідейному, ніж у технічному плані. Останні ж НТР, до яких Маркс не дожив, можливо, на щастя для людства, сформували іншу реальність. Тепер найсміливіші інтелектуальні конструкції, включаючи помилки та явні патології, можуть бути в короткі терміни реалізовані в металі та живій плоті, з прямими соціальними наслідками. Ми отримали новий, більш небезпечний тип психопата — візіонера, Маска замість Маркса, з можливостями, що кратно зросли.

Чи може успішний візіонер і підприємець-інноватор не бути психопатом ? Відповідь можна пошукати, дослідивши оточення успішних інноваторів на розгоні перед злетом і, побачивши, кого вони затоптали, розбігаючись – і ця відповідь буде, швидше, негативною. Охочі можуть перечитати "Гіперболоїд інженера Гаріна", звернувши увагу на те, як Гарін синтезував чужі ідеї, збираючи їх у власний план підкорення світу. "Червоний граф", сам цілком аморальний, добре відчував темний бік людської натури, і вхопив суть гаринського типажу, як і те, що влаштування людського соціуму штовхає психопатів у лідери. Останнє підтвердили і численні психологічні експерименти.

Маск у дії

Зрозумівши, що є Маск, легко побачити і реальні мотиви його вчинків. 24.02.22 — гучна подія, велика війна в Європі — і можливість просунути Starlink. Маршрутизатори американської Viasat, яка забезпечувала в Україні зв'язок та Інтернет, були обвалені російськими хакерами за годину до атаки, і віце-прем'єр Федоров попросив Маска через Twitter надати станції Starlink. Хто підказав йому ідею звернутися до Маска з публічним проханням, залишилося, природно, у тіні. Маск широким жестом погоджується, п'ятсот терміналів вже другого дня прибувають в Україну, потім ще дві тисячі, з ними комплекти для автономного електроживлення. Інженери Starlink знаходять захист від російських перешкод, до липня в Україні працює п'ятнадцять тисяч терміналів. Загальний внесок Маска становив близько $80 млн, Starlink показав себе з найкращого боку до нього і до того, що "Маск за Україну" всі звикли. Настав час диктувати умови, монетизувати іміджеві досягнення та скидати затратні активи. Україна вже нікуди не подінеться, але є Росія, на яку, в перспективі, також треба натягнути Starlink. Неможливо? Та ви просто не вмієте знайти підхід!

І, третього жовтня минулого року Маск запускає в Twitter опитування, пропонуючи підтримати його план перемир'я між Україною та Росією: повторити вибори в анексованих Росією регіонах, окрім Криму, під наглядом ООН, та передати їх Росії чи Україні залежно від результатів голосування; визнати Крим російським, оскільки він був "з 1783 року і до помилки Хрущова", забезпечити водопостачання Криму з боку України (Каховська ГЕС ще ціла) і залишити Україну нейтральною.

Пропозиції прозвучали в точно прорахований момент, і викликали резонансний скандал. З прихильника України Маск перетворився на прихильника всього хорошого — аби росіяни не стріляли і не кидалися атомними бомбами. З цією категорією осіб Кремль любить та вміє працювати. Втім, історія 13 вересня 2022 року, коли Маск, попри прохання українських військових, чи відключив, чи не включив Starlink у Криму, залишилася тоді непублічною. Час для неї ще не настав.

Історія ця, до речі, навмисно заплутана. Біограф каже одне, Маск – трохи інше, до того ж змінює версії: то він не включив Starlink у Криму через санкції, але включив би, якби Байден віддав такий наказ, то, дізнавшись, що супутники Starlink використовують для керування дронами, поговорив з послом Росії в США, і той переконав його, що напад на Севастополь призведе до ядерного удару у відповідь. Чи означає це, що Маск злив деталі української операції, що готується? Наскільки зв'язок через Starlink захищений від прослуховування його ж службами, і, якщо це можливо, як широко Starlink цим користується? Адже це лише початок довгого списку цікавих питань, що виникають навколо цієї історії.

Але це почне спливати лише за рік. А тоді, восени 2022 року, Маск спритно зняв із себе зміст подарованих Україні терміналів Starlink, почавши стягувати плату за їх обслуговування, і спонукав НАТО прикупити ще. Благодійність зійшла нанівець, а те, що куплено – свято, і ніхто, крім власника, оплачену послугу не виключить. А хто власники, окрім НАТО? Про Росію говорити поки що зарано. А що Китай — купить їх, чи волітиме робити свій аналог? Тут, знову ж таки, можливі цікаві компромісні рішення, пов'язані з продажем прав управління частиною мережі. А ще потрібно вирішувати проблеми з ринком акумуляторів, який тримає Китай, проблеми продажу транспортних послуг SpaceX, у тому числі і на МКС, де як і раніше бере участь Росія — і ціла купа інших проблем, тісно пов'язаних один з одним. Світ складний і виступати тільки на боці добра і світла нерентабельно. Набагато вигідніше зайняти позицію, що дозволяє самому визначати, хто добро, і де світло.

Маск як пророк посткапіталізму

За свідченнями людей, які його знають, Маск більшу частину життя позиціонував себе центристом і лібералом. Він, зовсім як огірочок жертвував на президентську кампанію Хілларі Клінтон, голосував за Байдена і з мухами дружив, але останніми роками його погляди змінилися. Зрозуміло, і чому: тільки сліпий не побачить сьогодні кризи ліберально-ринкової моделі, а становище Маска, найбагатшої людини світу, чиї статки оцінюються в $247 млрд., сильно впливає на бачення як причин цієї кризи, так і шляхів виходу з неї. Ті, хто цікавиться, можуть почитати розповідь Пєлєвіна "Простір Фрідмана" де з фантастичного — тільки антураж.

Однією з причин кризи ліберальної моделі – не єдиною, але добре помітною саме з позиції Маска, є конфлікт між транснаціональними корпораціями та державами, чиї фінансові можливості виявляються порівнянними. Звичайно, порівняно зі США, Маск з його 247 мільярдами – все одно пігмей, але дуже рухливий та гнучкий. Величезна частина витрат Сполучених Штатів, як і будь-якої держави, йде на зміст марних, з корпоративної точки зору, натовпів, що підлягають якщо не утилізації, то щонайменше раціональної реорганізації. Це явно не передбачає підтримки демократій, які спираються, з чим важко сперечатися, на маніпуляцію мільйонами голосів малограмотних дегенератів. Маск, що глибоко зневажає, як будь-який мільярдер, злиденних плебеїв, що плутаються під ногами, вважав за краще б зайнятися посередництвом, наприклад, між Путіним і Трампом, або Трампом і Сі, мінімізувавши плебейський вплив. Тим більше, що тільки на цьому шляху він має шанс перекроїти під себе світ – і він йде до поставленої мети.

До тих пір, поки на кожного плебея не вдягнений, за його ж рахунок, нашийник від Neuralink з централізованим управлінням, Маску доводиться діяти по-старому — ось, наприклад, мімчик в Мережу закинути. Але це тимчасово. Інженери вже опрацьовують питання, і незабаром закриють його. Зрозуміло, якщо невгамовного інноватора вчасно не зупинять.