Гра Кулика. Навіщо "друг Коломойського" викриває НАБУ і Йованович
Журналіст-розслідувач американського видання The Hill (дуже віддаленого аналога телеканалу "Рада") Джон Соломон опублікував нову статтю, изобличающую діяльність видних представників Демократичної партії США в Україні. Таким чином, він продовжив цикл, розпочатий скандальним інтерв'ю генпрокурора Юрія Луценка, в якій прозвучали звинувачення на адресу посла США в Україні Марі Йованович в тиску на правосуддя, обумовленому її заступництвом НАБУ, і про втручання екс-віце-президента США у внутрішні справи України заради особистих інтересів.
Тепер співрозмовником Соломона був заступник голови департаменту міжнародно-правової співпраці ГПУ Костянтин Кулик, суперник Петра Порошенка з недавнім "баттл" в ефірі "1+1". Як випливає зі статті, українські правоохоронці, ймовірно, мають у своєму розпорядженні докази правопорушень демократів і їхніх партнерів у Києві — від втручання в американські президентські вибори 2016 р. до перешкоджання кримінальних розслідувань. Однак спроби представити ці докази міністерству юстиції США неодноразово зривалися.
Так, за твердженням Кулика, він і ряд його співробітників у Генпрокуратурі, мали намір поділитися інформацією з американськими колегами, ще з минулого року безуспішно намагалися отримати дозвіл на в'їзд у Сполучені Штати: хоча прямої відмови у візі не було, посол Йованович, тим не менш, заблокувала їх видачу.
Одне з розслідувань, стверджує прокурор, стосувалося незаконного виведення з України грошей за кордон, у тому числі в США, близькими до Віктора Януковича бізнесменами. Причому вони фінансували лобістські зусилля в американському уряді з відмитих грошей, і до цих платежів була причетна компанія, афільована з видними членами Демократичної партії.
У рамках іншого розслідування вівся збір доказів, які підтверджують, що під час виборчої кампанії 2016 р. в США НАБУ під тиском американських чиновників сокрыло факт отримання грошей якимось представником Демократичної партії.
Передавати відомості агентам ФБР, які працюють в Україні, зазначає Соломон, українці не хочуть, будучи впевненими, що Бюро має тісні зв'язки з НАБУ і посольством США. "В українських політичних колах не секрет, — цитує він Кулика, — що НАБУ створено з американською допомогою і що воно намагалося впливати в ході американських президентських виборів".
Таким чином, Кулик, очевидно, підтверджує і доповнює те, що вже було сказано Юрієм Луценком. Очевидно також, що одкровення обох можуть бути використані якщо не для зриву виборчої кампанії Джо Байдена — найбільш небезпечного суперника Трампа з демократичного табору — ще до початку, то для серйозного її ускладнення. Другим вірогідним наслідком може стати початок розслідування змови демократів з українцями, до якого закликав нинішній президент США після того, як команда спецпрокурора Роберта Мюллера не зуміла знайти доказів змови його штабу з росіянами.
Це цілком може статися в разі, якщо генпрокурор США Вільям Бар визнає надані докази, що заслуговують уваги і, зрозуміло, якщо Республіканська партія визнає таке розслідування політично доцільним. Схоже, Соломон своїми публікаціями і містяться в останньому матеріалі списком фактів, які йдуть або ховаються від уваги американської Феміди, як раз і виступає лобістом такого розслідування.
Як би там не було, Україна знову включилася у внутрішньополітичну гру в США. Тут показовою наведена Соломоном фраза анонімного радника адміністрації Трампа з розвідувальної політиці, в минулому обіймав високу посаду в розвідці: "Схоже, спливають відомості про те, що в ході гонки 2016 року між Росією і Україною була, ймовірно, проксі-війна з-за кращого американського президента".
У той же час важко повірити, що, видаючи на-гора такого роду інформацію, Луценко виходив з державних інтересів. Раніше ми вже висловлювали припущення про те, що Луценко почав власну гру, розповівши про "списку недоторканних" від посла Йованович, а також про те, як Джо Байден, прикриваючи бізнес сина, шантажем змусив Петра Порошенка відправити у відставку генпрокурора Віктора Шокіна. І гра ця була продиктована прагненням убезпечити себе від неприємностей, можливих у разі несприятливого результату нинішнього електорального циклу в Україні. Особливо якщо Йованович, покровительствують НАБУ, і справді зробила ставку на Зеленського–Коломойського в розрахунку, що наявність "свого президента" їй зарахується і запобігає передчасне завершення кар'єри у зв'язку з справами 2016 р.
Втім, якщо це дійсно так, то ця гра цілком відповідає й інтересам нинішнього президента України. Тут слід нагадати про те, що нещодавно стало відомо про розслідування ФБР щодо бізнесу Коломойського в США. Можливість розміну "проблеми Трампа" на "проблему Порошенко" виглядає цілком привабливо, особливо якщо допустити, що НАБУ отримає можливість зайнятися справами найближчого оточення останнього.
І тут ми підходимо до питання про те, навіщо в цю гру вплутався Костянтин Кулик, особливо враховуючи його конфлікт з Петром Порошенком. Причому перепалка в ході "Права на владу" стала лише найбільш театральним його проявом. В ході передвиборної кампанії саме по собі публічне звинувачення президента в тиску на слідство в "справі Курченко" (воно ж справу про мільярди "сім'ї" Януковича), м'яко кажучи, неприємно. Але не менш скандальним було і вручення у зв'язку з цією справою повідомлень про підозру екс-главі НБУ Валерії Гонтарєвої, колишньому главі АП Борису Ложкіну, співвласника інвесткомпанії ICU Костянтину Стеценко і заступник глави АП Олексію Філатову. Згодом ГПУ заявила, що це було зроблено з порушенням процесуальних процедур, а ряд ЗМІ з посиланням на самого Кулика повідомляли про відкриття проти нього кримінального провадження рідним відомством. Тобто в наявності і конфлікт з Луценком. Чи може підтримка його дій на американському напрямку його дозволити? Можливо. Але наскільки великий у ній сенс, враховуючи неясні перспективи самого Луценка, — питання відкрите.
У той же час у Кулика конфлікт і з антикоррупционерами: у 2016 р. НАБУ довело до суду справу про його незаконному збагаченні, будучи прокурором АТО, хоча в кінцевому рахунку програло. Однак не виключено, що по завершенні виборчого марафону питання до Кулику у нього знову виникнуть, особливо в тому випадку, якщо бюро буде стурбоване показовим правосуддям в інтересах зміцнення довіри до президента Зеленському.
Це типове положення між двох вогнів. І фактичний статус свідка для американського мін'юсту цілком може виявитися виходом з нього, якщо припустити, що Кулик теж веде нехай дуже схожу на Луценкову, але все ж таки власну гру. У той же час, якщо у твердженнях, в тому числі і Петра Порошенка, про зв'язки між Куликом і Коломойським є хоча б частка правди, комбінація дещо ускладнюється: цілком можливо, Ігор Валерійович таким чином виступає свого роду гарантом безпеки прокурора, з одного боку, а з іншого — використовує його і його відомості в спробі знятися з гачка ФБР. Така собі многоходовочка — "інформація в обмін на імунітет".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: