ИГИЛ як мережевий маркетинг. Чому Китаю вигідний "Вилайят Хінд" в Індії
Швидше мертва, ніж жива угруповання "Ісламська держава" спробувала переконати світ, що поразка в Іраку і Сирії не остаточне, оскільки екстремісти нібито знайшли собі притулок в іншому місці - в Індії. Ретранслятор ІГ - агентство Amaq - оголосило про створення "Халіфату", що отримав назву "Вилайят Хінд". І де - у спірному для Пакистану та Індії Кашмірі. В районі села Амшипора, як повідомлялося раніше, відбулися зіткнення індійської армії з якимись бойовиками. У Нью-Делі заявили про знищення бойовика, близького до ватажкові місцевої філії ІГ. Групування, в свою чергу, очікувано роздула сутичку до повномасштабного зіткнення, в результаті якого, нібито, індійські військові зазнали втрат. Які? Терористи не спромоглися повідомити.
Цікаво, що "переїзд" стався після гучної заяви угрупованням про себе в сусідній Шрі-Ланці. І заяви на найвищому рівні в ІГ - вустами здебільшого перебуває в тіні Абу Бакра аль-Багдаді. Але бойовики не влаштувалися на острові, а на континенті. Причому цікавий вибір локації.
По-перше, Кашмір - гаряча точка, місце, де не вщухає боротьба між мусульманами і індуїстами. По-друге, є і більш вагомі доводи на користь вибору цієї території для створення "халіфату". Як відомо, вона заперечується Індією і Пакистаном. В даному контексті не можна проігнорувати таку черговість подій у міжнародній політиці: в 2018 році Трамп все частіше і голосніше звинувачує Ісламабад в тому, що той дуже слабенько бореться з терористами на своїй території. Більше того, президент США відкрито називає Пакистан посібником терористів.
Звинувачення супроводжуються згортанням співробітництва, в першу чергу військового. Після чого поліпшується діалог між Вашингтоном і Нью-Делі. На початку 2019 року американці та індійці домовляються спільно ганяти ісламістів по території Пакистану. Паралельно відбувається ескалація у відносинах між пакистанцями і індійцями в Кашмірі. Перші, незважаючи на державні кордони, показово карають лідера сунітського угрупування "Джаиш-е-Мухаммад" ("Армія пророка Мухаммеда"), бойовики якої 14 лютого вчинили теракт в індійському штаті Джаму і Кашмір. Другі відповідають авіаударом по території Пакистану.
Зараз загострення пристрастей вщух, але чому б не приправити міждержавний конфлікт дрібкою гібридної війни? Елементом її як раз і може бути "Ісламська держава" і його "Вилайят Хінд". Чому? Тому що на сьогоднішній день тероризм, а значить і ті, хто його продукують, як концепція і явище живе за принципами, аналогічними принципами функціонування транснаціональних корпорацій. І однією з складових діяльності таких компаній є продаж франшиз по всьому світу. Яскравий приклад - mcdonald's. Свої франшизи продають і транснаціональні терористичні угруповання. Не перший день, до речі, оскільки першими в цьому бізнесі стала ще фактично почила "Аль-Каїда". Після неї естафету підхопила вже ІГ, яка поспіхом бере відповідальність на себе за чи не всі жахи, що відбуваються в світі.
Правда, іноді у "Ісламської держави" франшизу віджимають. У бізнесі це називається рейдерством. Взяти ту ж Росію, де права на бренд ІГ по суті узурпувала ФСБ. Коли співробітники спецслужби затримують в ході гучних спецоперацій "неблагонадійних громадян", наприклад, Центральної Азії, ті автоматично стають емісарами ІГ - або членами "Вилайят Кавказ", або безпосередньо - "Ісламської держави". Присутність игиловцев не просто під боком, а вже вдома у росіян допомагає підтримувати необхідний рівень страху і потреба в захисті "великого брата", нехай він постійно їх пресує і трясе їх гаманці.
До речі, самому Ісламському державі", точніше, того, що залишилося від угруповання, ця недобровільна роздача франшизи на руку, оскільки дозволяє підживлювати ілюзію сили у великих масштабах. І всі задоволені. Спектакль, а тероризм - завжди подання, триває і перформанси чудово "продаються". Це те, що лежить на поверхні. Більш значні боку використання терористичних франшиз лежать дещо глибше. Вони збудовані навколо вирішення певних питань, людьми або групою осіб, що створюють ці угруповання, або їх фінансують і раскручивающих.
Той же принцип, між іншим, проглядається і на Донбасі: фейкові республіки - це по своїй суті теж франшиза. Франшиза "русского мира", а на ділі російського державного тероризму, яка розцвіла" і в Грузії, і в Україні, і в Сирії, і у Венесуелі. Її використання в Україні обумовлено прагненням відновити зону впливу Москви. Що до Сирії. це транзитна країна, через яку пролягає зручний маршрут для експорту вуглеводнів з регіону Затоки до турецького кордону і далі - в Європу. Але там йде війна. Там тероризм. Реальний і рукотворний, але при цьому ефективно виключає можливості будівництва енерготранспортних коридорів із зони Перської затоки в Європу.
До речі, турецькі (а за Саддама Хусейна - і іракські) влади з курдської загрозою, ймовірно, боролися б з куди меншим завзяттям, якщо б на територіях курдів було поменше нафти і газу.
Не сказати, що метод навісити ярлик терориста так вже нов. Або навпаки - борця за свободу. Візьмемо радикальні палестинські угруповання. Палестинські терористи і раніше були терористами, просто європейські лівим було вигідніше вірити в те, що вони просто борються з ізраїльською вояччиною за свободу і свої права. Однак сприйняття змінилося. В першу чергу завдяки адміністрації Джорджа Буша-молодшого, яка після 11 вересня прийшла до правильного висновку - усвідомила, що воювати потрібно не з терористами, а з тероризмом. Що закріпила у військовій доктрині США. Війна з тероризмом не закінчується ніколи на відміну від терористів, які можуть закінчитися, якщо тиснути на гашетку занадто часто. Воювати з тероризмом як явищем - дуже по Сервантесу, але без дурощів, як у головного героя іспанського новелиста. Цю війну можна направляти в потрібне русло, плодити франшизи угруповань і створювати точки ескалації. Тому тероризм як глобальна бізнес-модель приречений на тривалий і "світле" майбутнє.
Повертаючись же до Індії, відзначимо той факт, що поки бойовиків "Ісламського держави" прасували в Сирії та Іраку, головному супернику Делі - Пекін - за великим рахунком, було байдуже, що там діється на Близькому Сході. Але ось ІГ з'являється в Кашмірі, і це обіцяє вигоду не тільки "молодшим товаришам" Китаю в Пакистані, але і самої Піднебесної. З тієї простої причини... насмілимося припустити, що місцеві спецслужби цілком можуть докласти руку до фінансування, так і до озброєння игиловцев. З'являться тренувальні табори де-небудь в Пакистані або навіть Китаї? Навряд чи. Хоча, з іншого боку, Пекін завжди може зв'язати їх з уйгурами, щоб паралельно використовувати і для вирішення проблеми внутрішньої, і насолити Індії.
