1. На жаль, все те, що зараз відбувається в США — це велика політтехнологія. Аналітики Трампа запропонували зробити передвиборчий ривок за наш рахунок. У Штатах зараз іде боротьба за 8% тих, хто може змінити свою точку зору. І основна гра республіканців звелася до двох речей:
- Перебити тему "Росія втручається в вибори на боці Трампа" (нагадую про скандал з розслідуванням фінансування правих блогерів через Russia today). Зараз головний наратив республіканців: демократи виписали Зеленського, щоб воювати проти Трампа на боці Камали Гарріс;
- Все це відбувається на тлі ядерного загострення Путіна, який дуже вчасно виліз зі своїми ядерними погрозами. І тут маємо другий наратив Трампа: "За мене такого б не було і тільки я зупиню ядерну війну Путіна".
Я далекий від того, щоб просувати конспірологічні теорію "Путін підігрує Трампу" або навпаки "Трамп підігрує Путіну". Але ми маємо співпадіння в часі двох посилів по два боки Атлантики. І це породжує дуже сильну позицію Трампа: "Виберіть мене і ядерної війни не буде". Ця теза буде однією з важливих тем останніх тижнів виборів. До цього варто додати ще одну тезу трампістів, яка зводиться до того, що при демократах Ізраїль перестане існувати.
2. Україна опинилася в надскладній ситуації, коли не можна скотитися в підтримку однієї з партій за умови, що демократам складно зараз грати з Україною, а серед республіканців немає бодай кістяка впливових гравців, які б готові були зараз просто нас чути. Вся ця історія матиме колосальні наслідки в майбутньому,. Навіть за умови перемоги Гарріс,, ми матимемо справу з республіканським Конгресом. Ситуація за своїм напруженням, наближається до "кольчужного" скандалу і єдине, що можна тут порадити, так це два моменти:
- Найстрашніше в політиці — це почати ображатися, не маючи козирі в рукаві (детально я все це описав в своїй книзі "Політики не брешуть", якщо цікаво, прочитайте відповідну главу). Так от, якщо ми станемо в позу ображеного — ми програли;
- Зараз Росія почне розігрувати внутрішньоукраїнську карту розколів, тим більше, що всі Актори українського політикуму вже бʼють копитами.
3. В іншій частині світу Саудівська Аравія вирішила де-факто вийти з угоди ОПЕК+ і тепер робить ставку не на утриманні ціни, а на збереженні долі ринку (нагадаємо, що з першого місця у КНР їх потіснили росіяни). Не вдаючись в складні нафтові колізії треба розуміти два важливих аспекти:
- Собівартість російської нафти приблизно 25-27 доларів, бюджет має проблему, коли ціна опускається до 42-44 доларів. Тому нинішнє падіння до 65-67 доларів не є критичним для росіян. Поки нафта буде в районі 60, грошей у Путіна більш ніж достатньо;
- Вихід саудитів із угоди розвʼязує росіянам руки в Ірані та Ємені. І це стає загрозою для нас як безпосередньо (збільшення поставок зброї, повне переключення США на врегулювання близькосхідного конфлікту), так і опосередковано. Росія давно шукає Сирію-2, яка змусила б Захід сісти з нею за стіл переговорів. Я повторю тут тезу, яку говорю вже доволі давно: росіяни хочуть продавати не ситуацію в Україні, вони хочуть продати Заходу те, що вони можуть стати гарантом стримування КНДР, Ірану та низки інших країн в різних точках світу від ескалацій. Це їхня базова гра.
Це і є елементи ідеального шторму, який вже розпочався. Стати гордо проти вітру — це майже 100% загинути. Особливо на тлі того, що ми почали активно жити внутрішньою політикою.
