Врятувати китайців. Чому Макрон оголосив Трампа олігархом
"В Сполучених Штатах більше немає уряду, всім керують великі корпорації", - заявив французький президент Еммануель Макрон в салоні Viva Technology, який проходить в Парижі з 16 по 18 травня. Так лідер П'ятої Республіки, яка перебуває в стані чергової політичної кризи, відреагував на демарш, навіть швидше на диктат президента США Дональда Трампа, який ввів напередодні надзвичайний стан "для захисту інформаційно-комунікаційної інфраструктур від іноземних загроз", до яких, зокрема віднесено Китай компанія Huawei. Після підписання відповідного указу американське Міністерство торгівлі внесло Huawei і ще 70 афілійованих фірм у чорний список. "Цей крок завадить компаніям, що належать іноземцям, використовувати американські технології для підриву національної безпеки США", - пояснив міністр торгівлі Уілбур Росс.
Таким чином Трамп ставить підніжку процесу переходу Європи на 5G, який здійснюється у тісній співпраці з нещасливої китайською компанією. У відповідь канцлер ФРН Ангела Меркель, прем'єр Нідерландів Марк Рютте і власне Макрон у четвер, 16 травня, заявили, що наприклад Вашингтона не підуть і забороняти Huawei брати участь у створенні 5G не будуть. За словами Меркель, якщо Huawei і інші фірми відповідають чинним критеріям безпеки, то чому ж не дозволити їм створити високошвидкісний мобільний зв'язок? Рютте дотримується тієї ж думки. Правда, за даними газети De Volkskrant, голландські спецслужби все ж вирішили провести розслідування з метою знайти або не знайти уразливості в продукції Huawei.
Макрон ж у коментарі Bloomberg TV підкреслив: "наша мета - не блокувати Huawei або яку-небудь компанію [...] Франція і Європа прагматичні і реалістичні. Ми віримо в співпрацю і багатосторонність. Але президент Франції пішов навіть далі у своїх оцінках, ніж Меркель або Рютте: "Сполучені Штати - величезний континент, але у них сьогодні модель, яка повністю управляється великими гравцями з приватного сектора, і, отже, більше не перебуває під демократичним контролем. Таким чином, в США більше немає уряду, який може гарантувати вам повагу до вашої приватного життя або політику в області зміни клімату".
Загалом, президент Франції, який колись розчулював і захоплював американського колегу, не посоромився відкрито піти буром США. Хоча він також дорікнув китайців за авторитаризм, щоб не нарватися на критику за фактичну підтримку цього самого автократичного Китаю і його компаній. Але зробив це, виштовхуючи наперед Європейський союз. Макрон явно намагається перетягнути на Європу ковдру фронтмена в IT-світі. Ковдра це, втім, не зшита ще, але ховатися їм французький лідер розсудливо вирішив вже зараз.
Втім, це лише одна з декількох цілей, які переслідував Макрон. Друга: підвести Європи ближче до нових реалій, коли великі технокорпорации змусять "більше дбати про благо суспільства". За словами Макрона, в рамках Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) слід ввести податки на прибуток для гігантів цифрової галузі. Враховуючи, що меседж французького президента був адресований США і їх всесильним корпораціям, то слова Макрона слід в першу чергу сприймати як обіцянку "притиснути" Google, Amazon, Apple і інших гігантів цієї індустрії, яких, до речі, і так потроху пресують європейські суди і регулятори.
Третя мета Макрона полягає в наступному. Зовнішня інформаційна експансія президента Франції потрібна йому для вирішення внутрішніх проблем, оскільки поставити крапку в протистоянні з "жовтими жилетами" ні Макрон, ні його уряд не можуть поставити. До того ж, настільки різким випадом на адресу Вашингтона він фактично оголосив про свої претензії на лідерство в Євросоюзі після очікуваного складання Меркель повноважень канцлера Німеччини. Макрон погладив його французів, відволікаючи їх зовнішньополітичної порядком денним від внутрішньополітичної.
Поки складно судити, яким буде це лідерство Макрона, і буде; а також виявляться спроможними його амбіції щодо цифрового ринку, але точно можна сказати, що його заяву і демарш інших європейських лідерів стали величезним кроком до поглиблення конфлікту між США та Західною Європою. А в найближчому майбутньому - до поглиблення розколу між Штатами і Старою Європою, що почалося ще за президентства Джорджа Буша-молодшого і продовженого зривом підписання трансатлантичної угоди про вільну торгівлю в перші місяці президентства Трампа.
Справедливості ж заради Трамп також докладає титанічних зусиль до появи цього розколу в гонитві за внутрішньополітичними дивідендами через національний егоцентризм. Європа вже давно звикла постійної критики, звинувачень, вимогам і далеко не дружніми дій 45-го президента Сполучених Штатів. У цьому контексті не можна не згадати, що раніше Трамп також поставив підпис під указом, яким з 17 травня відміняється пільговий режим торгівлі Туреччини. Правда, щоб пом'якшити удар, американський президент вдвічі знизив мито на імпорт турецьких сталі. Що не скасовує простої істини: Трамп, крім Китаю, веде торгової війну з Європою по всіх фронтах, а Європа, точніше, її потенційні лідери, відповідають взаємністю. Не замислюючись про наслідки для всіх в довгостроковій перспективі.
