Хоч потоп. Яку Молдову хоче залишити в спадок Майї Санду Ігор Додон

З перемогою Санду на президентських виборах боротьба за Молдову не завершилася, а тільки почалася

Антиурядовий протест у Кишиневі 6 грудня 2020 р. / EPA/UPG

Ближче до ночі спікер Зінаїда Гречана закрила осінню сесію молдавського парламенту. "Мавр зробив свою справу…" Вигуки "Злодії!" з боку представників проєвропейської опозиції навряд чи могли збентежити депутатів більшості. День роботи в турборежимі увінчався затвердженням держбюджету. Втім, і не беручи до уваги головного фінансового закону країни, депутати прийняли цілий пакет законів. Схоже, що дострокові парламентські вибори неминучі. І соціалісти, яких очолить колишній президент Ігор Додон, і їхні нинішні партнери з партії "Шор" готуються до того, що в наступному парламенті їм буде відведена роль опозиції. Виконувати все те, що вони наприймали, будуть вже не вони, а їх наступники, яким вони заздалегідь постаралися створити максимально складні умови.

Почнемо з того, що парламент скасував закон 2016 р. "про мільярд". Справа в тому, що в 2014 р. з трьох банків Молдови була викрадена сума, еквівалентна мільярду доларів, що становило тоді 12% ВВП країни. Щоб не дати впасти банківській системі, Нацбанк Молдови під гарантії уряду видав цим трьом банкам суму, еквівалентну викраденій. Однак фінансову діру треба було якось закрити. В результаті було прийнято закон, який перевів цю суму в державний борг, для погашення якого були випущені державні цінні папери.

Ухвалення закону "про мільярд" в 2016 р. було однією з основних умов підписання нового меморандуму між МВФ та Молдовою і відновлення зовнішнього фінансування країни. Соціалісти, які перебували тоді в опозиції, критикували закон, а сам Ігор Додон обіцяв його скасувати. В якості головного висувався аргумент про те, що закривати борги держави перед Нацбанком повинні не платники податків, а ті, хто вкрав ці гроші.

І ось сталося. Зовні, звичайно, все виглядає так, ніби справедливість восторжествувала. Однак на ділі все виявляється набагато гірше. Недовіра до Молдови як держави, що не дотримується взятих зобовʼязань, зросте, про кредити МВФ під мінімальний відсоток можна буде забути, в держбюджеті — діра, процентна ставка зростає, курс національної валюти коливається, економіка, ситуація в якій підірвана пандемією коронавіруса і хаотичними заходами уряду, котиться по низхідній. Загалом, саме час йти на дострокові вибори і передавати справи наступникам. Хоче Майя Санду переформатувати парламент і уряд? Прекрасно, ми даємо їй таку можливість, а заодно і створюємо на старті проблеми.

Але цинізм ситуації в тому, що нинішніми союзниками соціалістів в парламенті є партія, лідер якої вже засуджений на сім років за причетність до крадіжки цього самого мільярда. Бізнесмен Ілан Шор, лідер партії "імені себе", в даний момент знаходиться в Ізраїлі, поки в апеляційній палаті розглядається оскарження його адвокатів.

Так, головним бенефіціаром крадіжки мільярда названий Влад Плахотнюк, до червня минулого року — лідер Демократичної партії і фактичний керівник Молдови, котрий контролював всі гілки влади. Але з Ілана Шора ніхто відповідальності не знімав. Мало того, влітку минулого року звинувачення в причетності до крадіжки було предʼявлено ще двом його соратницям, яких позбавили імунітету і запроторили під домашній арешт. Тепер одна з них цілком може очолити одну з парламентських комісій в обмін на створення коаліції соціалістів і "Шор".

З подачі "Шор" парламент пішов на зниження пенсійного віку. З 1 січня 2022 р. встановлюється стандартний вік виходу на пенсію: для жінок — 57 років, для чоловіків — 62 роки. До цього було 59 і 63 роки відповідно. Здавалося б, дрібниця, але і виборцю (особливо певної категорії) цукерка. І знову ж привіт наступникам, оскільки скасування пенсійної реформи — проблеми з МВФ.

Інші закони, прийняті під завісу осінньої сесії, також представляють собою міну уповільненої дії. Наприклад, закони з "гагаузького пакету", які були спрямовані на розширення статусу Гагаузької автономії. Спочатку передбачалося розглянути три закони. Один з них передбачав введення норми, яка забороняє переглядати "автономний" статус регіону без згоди Народного зібрання Гагаузії. Однак для його прийняття необхідна кваліфікована більшість в 61 голос, якої немає. В результаті прийняли два інших, які передбачають надання Гагаузії "особливого рівня управління" в системі адміністративно-територіального поділу республіки і закріплюють цей спеціальний статус в законі про місцеве публічне управління. Справа в тому, що в період правління Плахотнюка більшість "автономних" повноважень у Гагаузії відняли, і, по суті, вона перетворилася в один з районів країни. Тепер у неї "особливий статус".

Ну і, нарешті, два закони, які повинні були сподобатися як Москві, так і всім громадянам Молдови, хто на Москву орієнтується. Один закон встановив статус російської мови міжнаціонального спілкування (хоча вона такий і мала за чинним законом про мови), другий — повернув в ефір російські аналітичні та новинні передачі. Колись, в період правління Демпартії, Ігор Додон був навіть тимчасово відсторонений від виконання обовʼязків президента через те, що відмовився затверджувати поправки до Кодексу про телебачення і радіо Молдови, які обмежують російський контент. Питання це, зауважимо, не тільки політичне, але і дуже навіть економічне. У соціалістичний пул медіа входять телеканали, які здійснюють ретрансляцію російських телепередач. А на них, на жаль, в Молдові є попит. Так що це ще і гроші, і дуже великі.

Після роздачі булочок своїм виборцям і прогину перед Москвою депутати більшості дійсно можуть спокійно піти на різдвяні канікули і навіть більше — саморозпуститися. Як то кажуть, "після нас — хоч потоп". Тим більше що питання про вотум недовіри уряду Іона Кику, на чому наполягає пропрезидентська партія "Дія і солідарність", буде розглянуто на окремому засіданні, яке невідомо коли відбудеться.

Так, опозиція заявила, що буде намагатися скасувати прийняті закони через Конституційний суд. Але, по-перше, для цього потрібен час, а по-друге, скасування деяких з них дасть зайвий привід соціалістам підняти шум про захист інтересів народу.

До речі, є підстави підозрювати, що соціалісти не просто так вирішили посваритися з МВФ, Європейським Союзом і США, які тепер можуть залишити Молдову без фінансової допомоги і кредитів. Адже є ще одна країна, яка щедрою рукою роздає кредити в обмін на лояльність. У нинішньому році Росія спробувала навʼязати Молдові кредит в 200 мільйонів євро з досить сумнівними умовами. Тоді закон про російський кредит був заблокований Конституційним судом. Тепер соціалісти роблять все, щоб російські гроші були б безальтернативним джерелом допомоги.

І це теж чергова міна під Майю Санду, якій доведеться в разі виникнення критичної ситуації вирішувати, ставити чи ні свою допомогу під "рятівним" російським кредитом.

Як і варто було очікувати, з перемогою Санду на президентських виборах боротьба за Молдову не завершилася, а тільки почалася. Новий рік несе з собою чимало політичних сюрпризів.