"Хочу відмитися від свого російського минулого": Віцепрезидент "Газпромбанку" вступив до тероборони України
Віцепрезидент російського "Газпромбанку" Ігор Волобуєв виїхав із Росії та вступив до лав тероборони України
Про це ексробітник державного російського банку розповів виданню The Insider, передає "ДС".
"Я більше не міг перебувати у Росії. За національністю я українець, народився в Охтирці, я не міг більше спостерігати, що творить Росія з моєю батьківщиною. Мій візит це як покаяння, я хочу відмитися від свого російського минулого. Я хочу залишитись в Україні до перемоги", – заявив Волобуєв.
За його словами, росіянин ще з 2004 року хотів повернутися до України, але не міг цього зробити за сімейними обставинами. Окрім того, Волобуєв назвав агресію Росії проти України воєнним злочином.
"Це злочин з боку Путіна, російської влади та насправді російського народу. Тому що тут вбиває українців не Путін, краде унітази не Путін, ґвалтує жінок не Путін. І це є російський народ. І я, хоч і за національністю українець, теж несу за це відповідальність. Мені за це соромно, я буду каятися за це все життя, тому що на мені подвійна відповідальність – адже я не просто росіянин. Я народився тут, я прожив тут 18 років, тому відповідаю подвійно та втричі", – сказав Волобуєв.
Також він прокоментував смерть колишнього віцепрезидента "Газпромбанку" Владислава Аваєва та його родини. За даними Слідчого комітету РФ, топ-менеджер убив дружину та дитину, а потім наклав на себе руки. За словами Волобуєва, подія є інсценуванням самогубства.
"Хочу уточнити – він був не просто віце-президент, він був першим президентом, через одну посаду. Я не знаю, чим він займався, ніколи не був з ним знайомий і нічого про нього не чув раніше. Також я знаю, що на момент нібито його самогубства він був чинним першим віцепрезидентом "Газпромбанку". Не вірю в те, що він міг убити дружину та дочку, вважаю, що це інсценування. Чому? Складно сказати. Можливо, він щось знав і становив якусь небезпеку", – додав Волобуєв.
Як писала "ДС", футболіст Анатолій Тимощук продовжує працювати у санкт-петербурзькому "Зеніті" та відмовчується з приводу російського військового вторгнення в Україну. Втім його батько залишився у Луцьку та записався до тероборони.
