Гуляй, голота путінська. Як "очищатиметься" Росія

Пам'ятаєте пісню "Ляписів" "Матрьошка"? Був у ній такий чудовий куплет:

"В лапти, как ноженьки, языки костра;

Лезвия ножичков гуляют до утра.

Любо голодранцам резать богачёв,

Вернулся из Франции Емелька Пугачёв!".

Куплет і пісня пророчі у багатьох відношеннях. І сьогодні для Росії ще більш актуальні.

Ще 16 березня Володимир Путін на нараді щодо заходів соціально-економічної підтримки російських регіонів заявив про необхідність провести самоочищення Росії та позбутися п'ятої колони.

Ну, сказав і сказав. Президент-чекіст аналогічні речі спорадично і так артикулює.

Проте заява від 16 березня — аж ніяк не декларація чи побажання. Путін дав старт остаточному та безповоротному формуванню нового внутрішньополітичного вектора (з перспективою виходу за кордон). На що вказує те, з яким азартом тези з тих пір розкручуються в російському інформпросторі.

На багатьох рівнях. Спікерами з різних секторів медійного підрозділу Кремля, зайнятого перепрошивкою російських алексів деларджів.

Їхня "робота" в розкрутці "самоочищення" дає нам уявлення про те, що Кремль задумав у поєднанні з "деукраїнізацією", але вже щодо власних кріпаків.

По поличках, наприклад, усе розклав перший проректор Російського православного університету Олександр Щіпков у статті "Самоочищення. Про що говорив Володимир Путін?", опублікованій у "Парламентській газеті".

Якщо коротко про статтю, то … Лютий треш. Кров з очей. Навіть не фейспалм, а фейснапалм.

Але так, в принципі, можна охарактеризувати і режим Путіна, і ситуацію в Росії загалом.

Настільна книга російського нациста

Увечері 12 квітня міністр іноземних Латвії Едгарс Рінкевичс у Twitter резонно зауважив, що єдиною країною, яка потребує денацифікації, є сама Росія.

Що ж … Парадоксально, але в Росії наче згодні з главою латвійської дипломатії. Просто трактують денацифікацію Росії по-своєму.

І головне: утворення концепції "денацифікація Росії" не відкидає, а доповнює концепцію "денацифікації України" та "деукраїнізації України" (останню 3 квітня пропіарив російський політтехнолог Тимофій Сєргєйцев).

Вірніше буде сказати, що ці концепції не доповнюють одна одну у поданні кремлівських ідеологічних франкенштейнів – вони повністю взаємопов'язані.

Горезвісний "православний проректор" пише: "Денацифікація України неможлива без паралельної денацифікації Росії".

До нацистів ж у Росії, як ви вже напевно здогадалися, він відносить ту саму "п'яту колону", яку він пропонує "методично усувати з російської публічної сфери невійськовими засобами".

І без найменшого жалю. Чому? Тому що "п'ята колона", всі ці ліберали та опозиціонери, подаються не як заблукалі вівці, а як складова "українсько-американського неонацизму", з яким, мовляв, веде сьогодні війну путінська Росія.

Неугодних Щіпков зводить рівня концептуальної, цивілізаційної загрози. Вони, у його статті, не просто загроза, тому що можуть, наприклад, держпереворот організувати, а тому що вони загроза всій цій російщині — кунскткамері під назвою "русскій мір", створеній Путіним та його однодумцями.

Щіпков (читаємо: Кремль) виступає за планомірне, акуратне усунення представників "п'ятої колони" (тих, кого в неї запишуть) з усіх сфер діяльності та економіки в Росії. Зрозуміло, з огляду на російські реалії найбільш п'ятоколонистих усуватимуть фізично. Не вперше.

Іншими словами, гореденацифікатор Щіпков пропонує денацифікувати російських нацистів абсолютно нацистськими методами. Перепрошую за таку кількість "нацистів", але така вже сучасна Росія — вкрай нацистська.

І при цьому гарантовані репресії називаються імпотентним, як "спецоперація", терміном "самоочищення", а сам факт різанини, що готується, той же Щіпков закликає не вважати репресіями.

Знаєте, що болю нагадує ця риторика? Висловлювання: "Війна – це мир, свобода – це рабство, незнання – сила". Це кредо путінської Росії.

І виникає відчуття, що кремлівські ідеологи ще раз перечитали "1984" Джордж Орвелла, подивилися на щільно опрацьованих пропагандою росіян і подумали: "А чому б не забороняти цю книгу, а використовувати як біблію Третього Риму?" Така собі настільна книга російського нациста, а не застереження.

Православні деграданти

З іншого боку, чому ми власне дивуємось. Досі. Це ж Росія. Там діє понад півсотні фашистських та нацистських організацій, серед яких є, наприклад, і адепти православного фашизму. До того ж, слід згадати, наскільки високою є дифузія у світському та духовному житті в Росії.

Такою є традиція — попи прислужували навіть Сталіну. Чому ж їм не продовжувати це робити вже по відношенню до нового "-іна" — чекіста, який тужить через розпад Радянського Союзу і готовий втопити весь світ у крові?

Росіяни вважають себе високодуховними, глибоковіруючим народом. Навіть ті, що ґвалтують дітей у Бучі.

Вся ця "високодуховність" абсолютно гротескна, гібридна, жахлива, перекручена.

Вона – продукт життєдіяльності чекістських симбіотів-священнослужителів. Господарі завжди використовували їх для максимально ефективного впливу на "високодуховних" громадян.

Сьогодні, як бачимо, російські клірики і вся ця релігійна тусовка кинута Путіним на зміцнення ним же зведених стін фортеці, яка нібито перебуває в облозі країн Заходу (НАТО, США, Європи та всіх, хто "не з нами"). Той факт, що з воріт фортеці виплескуються орди загарбників та професійних брехунів, ігнорується. З тієї простої причини, що не вписується в саму концепцію "Фортеці в облозі".

Її ключовий ідеологічний конструкт: "Ми лише захищаємося, бо ми – велика Росія – то маємо право захищатися на суміжних територіях. Ми особливі. Нам все дозволено".

Проблема в тому, що "велика Росія" аж ніяк не така за своєю суттю. В іншому випадку, ті ж потужні санкції не вкинули б економіку в хаос, а росіянам не світило б похмуре майбутнє у злиднях і безграмотності.

У такому середовищі, природно, зростає ризик голодного бунту зневірених. Фізичного чи принаймні у форматі злобного, але апатичного несхвалення дій режиму, що обіцяє не лише проблеми з набором живої сили для військових авантюр Путіна, але й неясне політичне майбутнє для диктатора та його наступника.

А це означає, що? Це означає: Нехай почнуться репресії!

І, повертаючись до статті Щіпкова, ще раз зауважу: це виправдання нових масових чисток та ідеологічної кастрації.

Населення Росії накачане ненавистю по вінця. Дружини дозволяють ґвалтувати українок та красти все, що потрапляє у поле зору. Можливо вони – ті, хто сидить у Росії і просять пральну машинку чи шубу, – і самі б із задоволенням брали участь у скоєнні злочинів на території України, але не можуть.

Проте їхню ненависть дуже легко використати в потрібному руслі – запропонувати ворога всередині "фортеці". Усіх, кого більш-менш жахає війна в Україні або лякають ціни на полицях у магазинах.

Пишайся. Не хочеш? Примусимо або денацифікуємо.