Греко-македонська боротьба. Як президент Іванов викрутив руки прем'єру Ціпраса
Глави грецького і македонського урядів, Алексіс Ціпрас і Зоран Заев, по суті, вдруге досягли угоди про нове найменування для колишньої Югославської Республіки. Це не варіант з Республікою Илинденская Македонія, на якому сторони начебто як зупинилися в кінці травня, а Республіка Північна Македонія. Таке найменування теж було в списку під час переговорів. Але, як і у випадку з відсиланням до пророка Іллі і Илинденскому повстання, нова пропозиція не знайшла підтримки ні в Греції, ні в Македонії.
В останній, витримавши тривалу паузу, голосно виступив проти президент Георге Іванов, заявивши, що, мовляв, домовленість — результат міжсобойчика і особисте рішення Заева і глави Мзс Миколи Димитрова. "Це шкідливе угоду, яке унікальне для історії людства, воно недоречне і неприйнятно для мене, воно порушує конституцію, закони і підриває державні інститути. Я не буду легалізувати політичну самодіяльність уряду", — сказав президент Македонії, відмовившись візувати документ. Заев у боргу не залишився і вколов Іванова звинуваченням у перешкоджанні інтеграції країни в Євросоюз і НАТО, адже суперечка навколо назви використовувався греками для блокування цих процесів.
З одного боку, демарш Іванова можна було б пояснити тісними зв'язками з Росією опозиційної партії, в якій він перебуває, — ВМРО–ДПМНЕ (Внутрішня македонська революційна організація–Демократична партія за македонську національну єдність), лідером якої є екс-прем'єр Нікола Груєвський. Балакучі голови політсили раніше неодноразово підтверджували, що не підтримають нове найменування. З іншого боку, на акції протесту, яка почалася ввечері 13 червня в Скоп'є, не були помічені представники ні ВМРО–ДПМНЕ, ні "Єдиної Македонії" — лояльних Кремлю партій.
Демонстрація вийшла невелика (ЗМІ називають число більше 1,5 тис.), емоційної — були фаєри, "коктейлі Молотова", нехай і неподожженные, які летіли в бік поліції. Учасники із прапорами з Вергинской зіркою скандували: "Македонія, Македонія", критикували Заева і вимагали його відставки. Однак все це дійство організували Всемакедонский національна рада - "Македониум", "Християнське братство" та вболівальники ФК "Вардар". Відзначається, що демонстранти зібралися, домовившись у соцмережах. Що цілком імовірно і до того ж свідчить про те, що ВМРО–ДПМНЕ і "Єдина Македонія" руку до протестів не доклали.
ВМРО–ДПМНЕ підключилася до критики Заева в парламенті. Так, депутат Драган Данєв з трибуни накинувся на прем'єра, заявивши, що той обдурив македонський народ, адже обіцяв не міняти конституцію. І майже відразу ж переключився на те, що Заев не виконав обіцянок про підвищення стипендій і зарплат для педагогів. При цьому Данєв кілька кривить душею. Оскільки Заев-то і не зобов'язався особисто змінювати конституцію, а схитрував — вирішив заручитися, точніше, перекласти відповідальність безпосередньо на народ, бо рішення про нову назву прем'єр має намір винести на референдум. І, до речі, Заеву ще доведеться донести до населення і, зокрема, протестуючих, що це їм вирішувати. Тому як лідер Всемакедонского національної ради Страху Олумчев говорив на мітингу, що "тільки македонський народ, і ніхто інший, має право приймати рішення з національних питань". Саме це, по суті, Заев і пропонує зробити македонцям.
Однак на шляху ініціативи став Георге Іванов, отримав прекрасний фон до своєї заяви. Правда, якщо виключити (принаймні, поки) з рівняння втручання РФ, то стає очевидним, що насамперед демарш президента являє собою епізод внутрішньополітичної гри. Причому адміністрація Іванова виявилася більш далекоглядною, ніж парламент, та й сам Зоран Заев. Ось чому. Так, Македонія не може розраховувати поки на вступ до ЄС і НАТО, але потрібно розуміти, що Афіни в цьому питанні стикаються з неабияким тиском з боку ЄС і США. Особливо США. Нинішньому угоди передували часті контакти між греками і американцями. 19 травня Алексіс Ціпрас поспілкувався по телефону з віце-президентом Майком Пенсія — говорили про роль Греції в регіоні і примирення зі Скоп'є. Через два дні ще один Майк, на цей раз Помпео (держсекретар), зустрівся у Вашингтоні з грецьким колегою Нікосос Котзиасом, який також поспілкувався з радником Трампа з нацбезпеки Джоном Болтоном і заступник голови Держдепу Уесом Мітчеллом. Інтерес американців зрозумілий: виштовхнути РФ з Балкан і зменшити запал Анкари.
До того ж вирішити суперечку з македонцями уряд Ціпраса підштовхують і в Брюсселі. Результат там хотіли б побачити до саміту ЄС наприкінці цього місяця, щоб оголосити про інтеграції Македонії в блок. Іванов ж не може не знати, що Ціпрас знаходиться у безвихідному становищі, він вже на гачку і нікуди не дінеться. Так чому б не полоскотати його, вичавивши як лимон, і виторгувати якісь дивіденди? Загалом, схоже на те, що заява президента Македонії було продиктовано не патріотизмом, а прагматизмом. До того ж таким чином Іванов посилює свої позиції як президента в парламентській республіці. Для його особистої політичної кар'єри і майбутнього партії зайвим це не буде.
Повторимося, мова про внутрішньополітичній грі, до якої греки мають непряме відношення. При цьому положення у Ціпраса більш хитка, ніж у Заева. З одного боку, Європа і США тиснуть і вимагають світу зі Скоп'є, з іншого — тиснуть опозиція і партнери по коаліції. Найбільша опозиційна партія Греції "Нова демократія" зараз вивчає можливість винести вотум недовіри уряду із-за цієї угоди. Навіть якщо "нові демократи" вирішать зберегти кар'єру Ціпраса, велика ймовірність, що наступні (дострокові чи ні) вибори прем'єр і його СІРІЗА все ж програють. І з цієї причини, як не парадоксально, Ціпрас продовжує робити ставку на македонська питання. Світ зі Скоп'є на умовах, що задовольняють всіх по обидва боки кордону, міг би врятувати його рейтинг. Як вже повідомляла "ДС", однопартійці Ціпраса вважають, що, впроваджуючи македонська питання", він зможе компенсувати свої політичні втрати, обумовлені жорсткими реформами, які проводяться за вимогами європейських кредиторів. Правда, тепер доведеться ще й роздумувати, якими пряниками спокусити заартачившегося Георге Іванова.