Чи зможе світ пережити четверту промислову революцію
Головною темою 46-ї щорічної сесії Всесвітнього економічного форуму в Давосі стала так звана четверта індустріальна (промислова революція, більш відома як "Індустрія 4.0". Вибір цієї теми не випадковий. По-перше, нещодавно вийшла нова книга засновника і голови Всесвітнього економічного форуму Клауса Шваба "Четверта промислова революція" (її цифрову копію отримали напередодні заходу багато його учасники). По-друге, тема дійсно важлива.
Виступаючи на форумі, Клаус Шваб зазначив, що "Індустрія 4.0" являє собою такий же виклик міжнародному співтовариству, що і нестабільна геополітична ситуація, а також цілий ряд економічних, соціальних і природоохоронних питань, які не вдається вирішити на протязі багатьох років. Вона серйозно змінить ланцюжок створення доданої вартості, зникнуть цілі традиційні галузі, і світовим компаніям потрібно серйозно готуватися. Найбільші шанси на успіх будуть мати корпорації, що володіють власним виробництвом. А на сьогоднішній день ситуація така, що світові гіганти свого продукту не мають. Так, у найбільшій таксомоторної компанії Über немає власного автопарку, медіагігант Facebook не створює власного контенту, найдорожчий ритейлер в світі Alibaba не має власних товарів, а Airbnb, найбільший у світі готельний сервіс, не володіє нерухомістю.
Глобальна роботизація
Що ж конкретно принесе нам "Індустрія 4.0"? Клаус Шваб говорить, що якщо перша промислова революція механизировала виробництво, друга дозволила налагодити масовий випуск продукції, а третя автоматизували всі процеси, то четверта розмиє кордону між фізичною, цифрової та біологічної сферами.
Термін "Індустрія 4.0" придумали німці. Він вперше прозвучав на Ганноверській виставці в 2011 р. "Індустрія 4.0" передбачає створення на базі окремих автономних роботизованих систем комплексних виробничих структур. Такі системи зможуть взаємодіяти один з одним в режимі реального часу і самонастроюватися. Вони будуть мати віртуальну копію, що дозволяє проводити моделювання технологічних процесів і відслідковувати ефективність роботи на кожному виробничому етапі.
При цьому люди у виробництво залучені не будуть: приймати більшість рішень система зможе самостійно, спираючись на показання датчиків і іншої апаратури. Мережі машин будуть не лише випускати товари з меншою кількістю помилок, вони також зможуть по мірі необхідності змінювати виробничі шаблони на більш ефективні.
Учасники форуму в Давосі відзначили, що створення роботизованих підприємств дозволить компаніям стати ближче до замовників і відродити своє виробництво в країнах зі слабкою економікою, що зробить випуск продукції економічно вигідним в країнах з високою заробітною платою. Хто в цьому випадку постраждає, так це Китай. Якщо дешева праця перестане бути дешевим, компанії закриють свої заводи в Піднебесній.
Інтернет речей наближає революцію
Директор відділу інноваційних заводських систем, професор Детлеф Цюльке з Німецького дослідницького центру штучного інтелекту вважає, що підвищення інтелектуального рівня промислових підприємств є головною метою четвертої промислової революції. Цюльке зі своєю науково-експериментальною групою протягом останніх десяти років розробляє новий стандарт підприємств — свого роду інтернет речей для виробництва. "На підприємствах "Індустрії 4.0" будуть сотні тисяч комп'ютерів, деякі види цієї техніки стануть революційними", — говорить учений.
У приміщенні Німецького дослідницького центру з штучного інтелекту в місті Кайзерслаутерн Цюльке зі своєю командою створив прототип майбутнього підприємства. Це киберфизическая система, що поєднує механічні та електронні компоненти, які дозволять об'єднати весь процес в єдине ціле. Ідея багато в чому схожа на звичайну роботу на комп'ютері, коли до нього підключений принтер або інші USB-пристрої, які ПК миттєво розпізнає. Але якщо застосовно до комп'ютера така система називається plug and play ("підключай і працюй"), на "розумному" підприємстві-це ніби "підключай і випускай". Планується, що протягом наступних двох років у Німеччині запустять кілька таких "розумних" підприємств, а в наступному десятилітті буде створено мережу інноваційних виробництв по всьому світу. Поки ж "розумні" фабрики працюють в рамках експериментального проекту.
Розумне виробництво в концепції "Індустрії 4.0" — це, по суті, те ж саме, що і орієнтований на споживачів інтернет речей, у якому предмети побуту, від автомобілів до тостерів, підключені до інтернету. До речі, поряд з виробничим інтернетом речей в епоху четвертої промислової революції буде активно розвиватися і традиційний Internet of Things. За оцінками аналітиків Gartner, до 2020 р. додатковий дохід постачальників продуктів у цій галузі перевищить $300 млрд.
І якщо в 2013 р. до мережі інтернет були підключені 15 млрд пристроїв, то до 2020 р. їх число зросте до 30 млрд, 75% з яких будуть мобільними. Технології інтернету речей будуть все активніше використовуватися у сфері торгівлі, регулювання дорожнього руху, боротьби зі злочинністю. Поступово на базі інтернету речей буде формуватися інфраструктура "розумних" міст з максимально ефективними енергетичними та екологічними системами.
Люди за бортом?
Впровадження автоматичних ліній на виробництві та поширення "розумних" виробничих систем передбачає масове безробіття. Про це давно говорять футурологи, і прийдешня "Індустрія 4.0" лише поглиблює страхи, причому небезпідставно. Згідно з доповіддю, підготовленою експертами Всесвітнього економічного форуму, вже до 2020 р. роботи і нові технології можуть залишити без роботи 5 млн осіб. Всього до цього часу ліквідують 7 млн робочих місць, але це компенсує двомільйонний зростання зайнятості в інших галузях. Найбільші скорочення очікуються в середовищі офісних та адміністративних працівників — через чотири роки їх кількість зменшиться на 4,7 млн. Дослідження зачіпає Південно-Східну Азію, країни Перської затоки, деякі західні держави, в тому числі Великобританію, Німеччину, США і Франції, а також Індію, Китай і Японію. Багато світові економісти стверджують, що прихід "розумних" виробництв загрожує зростанням нерівності, так як скоротить доходи від праці.
"Індустрія 4.0": ризики
Розуміючи, що четверта промислова революція не за горами, уряди деяких країн серйозно до неї готуються. Так, Німеччина щорічно інвестує в промислову інтернет-інфраструктуру 40 млрд євро. Це вагома частка європейських інвестицій в "Індустрію 4.0", загальна сума яких, як очікується, становитимуть 140 млрд євро в рік. Багато німецькі компанії вже активно впроваджують виробничі роботизовані мережі, серед них: Wittenstein (виробництво електродвигунів), Bosch (гідравлічне обладнання) і BASF SE, яка є піонером в області повністю настроюються шампунів і мила. Робота по створенню глобальних стандартів і систем ведеться також у Китаї, Південній Кореї і США.
"Індустрія 4.0" при всіх її благах і неймовірних технологічних перспективи таїть чимало ризиків, до яких треба бути готовим. Оскільки "розумне" виробництво передбачає якісь загальні технологічні стандарти, існує небезпека того, що ключові технології зосередяться в руках кількох впливових корпорацій, що дозволить їм диктувати ринку свої умови. З цього приводу висловив свої побоювання міністр економіки Німеччини Зігмар Габріель. Він зазначив, що "великі дані, необхідні "Індустрії 4.0", збираються не національними компаніями, а чотирма фірмами з Кремнієвої долини. Це може дуже погано закінчитися".
Ще одна серйозна проблема — безпека: інтеграція фізичних систем з інтернетом робить їх більш вразливими до кібератак. З зростанням "Індустрії 4.0" зловмисникам буде все простіше впливати на виробничі процеси віддалено, маніпулюючи протоколом виробництва або просто паралізуючи роботу.