Вразити Путіна. Що за гіперзвукова зброя Пентагон наводить на Кремль
Сполучені Штати прийняли виклик, кинутий президентом РФ Володимиром Путіним під час його минулорічного послання до Федеральних зборів, і вже навіть підготували відповідь. Прес-служба американських ВПС відзвітувала про успішне випробування на авіабазі Едвардс у Каліфорнії гіперзвукових блоків з системою повітряного запуску ARRW (Air-Launched Rapid Response Weapon), носіями яких були бомбардувальники B-52 Stratofortress. ВВС "обкатали" прототип ARRW без бойової частини - випробовувалися сенсорні датчики з метою збору даних про "навколишнє середовище", політ, впливу ударів і вібрації "на саму зброю і зовнішнє розміщення озброєння на літаку".
Контракт вартістю $480 млн на створення ARRW між Пентагоном і Lockheed Martin був укладений у серпні 2018 року, і вже у червні, як бачимо, Штати приступили до випробувань цифровий начинки. За умовами контракту, швидкість ракети AGM-183A (ARRW) повинна перевищити швидкість звуку в 20 разів і буде закінчена до 2022 фінансовому році. Але це не єдиний контракт, що стосується розробки гіперзвукового зброї. Тоді ж американські ВПС чекають від Lockheed Martin гіперзвукову ракету Hypersonic Conventional Strike Weapon (HCSW). На неї виділено $928 млн.
Крім того, Агентство перспективних дослідницьких проектів Пентагону (DARPA) 5 березня цього року уклало з оборонною компанією Raytheon контракт ($63,3 млн) на розробку гіперзвукового планує блоку Tactical Boost Glide (TBG). Плюс те ж відомство в листопаді 2018 року анонсував створення системи ПРО Glide Breaker, здатна перехоплювати гіперзвукова зброя. Так що декларована Кремлем невразливість російського гіперзвукового зброї (переконливих доказів існування якого все ще немає) перед будь-якою ПРО - під великим питанням.
Проте Москва продовжує переконувати світ у тому, що її гіперзвукова зброя - не міф. І мало того, воно, дивіться, надходить на озброєння. Менше місяця тому (до випробувань в Каліфорнії) командувач Ракетних військ стратегічного призначення (РВСП) Сергій Каракаев заявив, що на бойове чергування в Ясненском ракетному з'єднанні вже до кінця цього року надійдуть модернізовані (ще радянські) МБР РС-18, оснащені новітніми "невразливими" керованими бойовими блоками "Авангард". А через 16 днів після того, як стало відомо про укладення з Raytheon контракту на створення гіперзвукових блоків Tactical Boost Glide, CNBC з посиланням на джерела в американській розвідці повідомив про перекидання Росією на випробувальний полігон 20 гіперзвукових ракет "Кинджал".
Перегрів і сліпота
Тепер Кремль намагається підтримувати заданий їм же темп. Наскільки успішно, до речі, не може знати й сам Путін, який спирається на зведення від Сергія Шойгу. Однак просочилася раніше в ЗМІ інформація від розвідки США свідчила, що з випробуваннями тих же "Кинджалів" далеко не все гладко - вони просто падають, пролетівши кілька десятків кілометрів. Тому є причини, обумовлені технологічною складністю створення такого озброєння.
Проблема перша - це перегрів від тертя об повітря - кінетичний нагрівання. Взяти хоча б знаменитий американський стратегічний розвідник SR-71 Blackbird, який розвивав швидкість трохи більше 3 Махов (3,2). І при цьому деякі елементи його конструкції нагрівалися до 350-500 градусів. Додати сюди ще й нагрівання сопла - температура досягала 1,5 тис. градусів. А Росія заявила 20 махів для "Авангарду" і 10 - для "Кинджала". Як в РФ борються з кінетичним нагріванням, враховуючи серйозне технологічне відставання від США, залишається лише здогадуватися, тим більше що застосовується для їх обшивки керамічне покриття імпортувалося з тих же Штатів.
Проблема друга - на гиперзвуке система наведення сліпне через іонізації повітря навколо ракети, а через плазму радіосигнал практично не проходить. Тобто на цій стадії польоту гіперзвуковий блок фактично некерована ззовні. Цю проблему, до речі, потрібно вирішити і американцям, ніж вони, очевидно, і займаються, виходячи з повідомлення прес-служби ВВС. Благо у США є крім невдалого і досить успішний досвід створення гіперзвукових блоків.
Наприклад, ще в 1954 році в сша почалася розробка гіперзвукового і суборбитального літального апарату X-15. Перший політ відбувся в 1959 році. Завданням X-15 було вивчення особливостей польоту на гіперзвукових швидкостях, входу в атмосферу і відповідних технологій. Зі своїм завданням X-15 впорався, забезпечивши конструкторів масою корисної інформації. Розробка гіперзвукового зброї продовжилося. І в 2010 році Штати провели перший випробувальний політ гіперзвукової крилатої ракети X-51 Waverider виробництва Boeing, швидкість якої досягла 5 Махов. Технологію X-51 хочуть використовувати для створення до середини 2020-х років High Speed Strike Weapon (HSSW) - високошвидкісного ударного озброєння. І цікаво, що ще одне гіперзвукова диво-зброю РФ - ракета "Циркон" - точніше, те що за неї видається на зображеннях - є нічим іншим як американської X-51 (див. зображення нижче, до речі, крило належить ні разу не російського бомбардувальника В-52).
Гіперзвукові вундерваффе
У цьому-ще одна і цінність таких озброєнь, незалежно від того, чи полетять вони взагалі чи ні, чи вдасться конструкторам у США або Росії побороти високі температури і розібратися з проблемою плазмового щита. Гіперзвукова зброя - це елемент пропаганди. І одночасно складова інтенсивної гонки озброєнь між США і Росією. Як, власне, і виробництво ядерних боєприпасів малої потужності, розробка енергетичної зброї. Що відбувається на тлі асигнування Пентагоном і Білим домом додаткових ресурсів відомствам, відповідальним за нові розробки - Агентству з протиракетної оборони (MDA) і Агентство передових оборонних дослідницьких проектів (DARPA).
Навіть сам процес створення такого озброєння спровокував широке обговорення і говорить, по-перше, про те, що американці досягли певного технологічного кордону. По-друге, мова йде про медійної компоненті - інформаційному супроводі появи просунутого озброєння. Будь-якій державі з серйозними амбіціями потрібні вундерваффе. Ця концепція, запущена Міністерством пропаганди Третього Рейху ще на початку 1940-х, після Другої світової війни була запозичена багатьма великими країнами.
У процесі розвитку цифрового світу цей тип пропаганди лише посилювався. В мережі є маса публікацій про зброю і військових технологіях. І будь-які з них несуть у собі пропагандистський зміст. Як тільки спеціалізовані матеріали виходять у світ і поширюються непрофільними ЗМІ, вони стають пропагандою. Так само як і кадри чиновників, які походжають зі зброєю на "передку", і відео з випробувань нового озброєння. Це необхідність. Частина інформаційної війни, жертвами якої сьогодні стають не менше людей, ніж від традиційних видів зброї.
А США, слідують визнати, набили руку в рекламі своєї зброї. Фактично ніхто не може з ними в цьому не може змагатися. Величезною підмогою цьому є потужна махина Голлівуду, адже будь-блокбастер, так чи інакше пов'язаний з військовою технікою, - прекрасна реклама. Погляньте хоч на серію фільмів про "трансформерів" - картини з кульгавим на обидві ноги сюжетом, але при цьому вони є неймовірно видовищним екшеном, перенасиченим патріотизмом і різного роду продукцією американського оборонпрому. І її від російської, в той же час, відрізняє високу якість. Ні анімації, ні змонтовані відео не можуть змагатися з медіаресурсами США, а в практичній площині бути на рівні Кремлю не дає повсюдний розпил бюджету збільшується технологічний розрив.
