Лукашенко, мертвий конунг і замінований лайнер. Як Росія використовує інцидент з Протасевичем

30 травня білоруський диктатор Олександр Лукашенко з задоволеною посмішкою вийшов з літака, що доставив його до Мінська з Сочі, де у нього відбулася дводенна зустріч з російським колегою Володимиром Путіним.

Забігаючи наперед, відзначимо, що сам по собі візит — як офіційна, так і неофіційна його частина (що включає трапезу на яхті) — став символом невідворотності зближення двох країн. Вірніше буде сказати: поглинання однієї з них іншою.

І цей процес помітно інтенсифікувався після конфлікту офіційного Мінська з Європейським союзом через примусову посадку літака ірландського лоукостера Ryanair, на борту якого перебував екс-головний редактор опозиційного ТГ-каналу Nexta Роман Протасевич.

Відверто політичний бекграунд посадки літака нібито з бомбою, нібито закладену членом ХАМАС, став дуже потужним тригером для Брюсселя і Вашингтона. Те саме стягання росіянами своїх військ до українського кордону.

Затримання Протасевича і його дівчини Софії Сапеги стали причиною для проведення екстрених міждержавних і міжінституційних зборів на високому рівні в ЄС і НАТО, в ході яких Брюссель, наприклад, прийняв рішення рекомендувати авіакомпаніям більш не літати над і в Білорусь (що ряд перевізників зробили, що не чекаючи цих рекомендацій); а також Євросоюз, за даними преси, почав працювати над четвертим пакетом санкцій відносно режиму Лукашенка.

Зіткнувшись з такою бурхливою реакцією європейців, офіційний Мінськ уже на наступний день після інциденту з Ryanair під тим же приводом можливого теракту на борту, затримує в аеропорту літак іншої авіакомпанії — німецької Lufthansa.

Протримавши лайнер приблизно дві години на аеропорту і, природно, не знайшовши ніякої бомби, але при цьому отримавши належний розголос, влада Білорусі дозволили пілотам відправитися в місце призначення — до Франкфурта.

Настільки грубе нав'язування виправдання своїх дій Європу не вразило. Чому? Дивіться пункт про підготовку санкцій.

Режим Лукашенка, і, по всій видимості, його друзі з Кремля здаватися не збираються. І через лічені дні, по всій видимості, організували новий епізод з посадкою літака через загрозу теракту.

На цей раз знову Ryanair і вже в Берліні.

30 травня ввечері, як пише Bild, Boeing ірландського лоукостера летів з Дубліна до Кракова. Однак надійшло повідомлення про бомбу і в районі Бранденбурга пілоти літак розгорнули і посадили в Берліні.

Природно, ніяке вибуховий пристрій виявлено не було. Пасажири дісталися до Кракова лише сьогодні, 31 травня, в той час як європейцям фактично надійшла завуальована пропозиція все ж повірити в легенду білоруських властей про хамасівські бомбу.

Тим більше що тепер Білорусь тут, начебто, не фігурує. Літак адже посадили на території європейської держави, яка, як і Франція, наприклад, свого часу настраждалися від терористичних актів як ісламістських угруповань, так і вовків-одинаків.

До того ж, Німеччина, на відміну від Франції, частіше підтримувала Ізраїль в його конфлікті з сусідніми арабськими державами.

Втім, не можна виключати того, що посадка літака Ryanair в Берліні може бути свого роду актом помсти з боку білоруського КДБ.

Зауважимо, лоукостер, коментуючи примусову посадку літака в Мінську з заявою, поданою затриманням Протасевича, спершу опублікував досить обтічний і навіть "беззубий" коментар про ситуацію, що склалася.

Це вже потім, коли Польща, Литва, Латвія, та й Брюссель піддали остракізму владу Білорусі, Ryanair назвав її дії "навмисним і незаконним викраденням" літака.

З огляду на, що авіаперевізник є жертвою махінацій режиму Лукашенка, його оцінка подій звучить на порядок голосніше і переконливіше, наприклад, для жителів Євросоюзу і його керівництва.

Так що, так, варіант з помстою білоруських спецслужб не можна виключати.

Яма зі зміями для Лукашенка

З іншого боку, слід поглянути на ситуацію ширше, оскільки даний інцидент — або, скоріше, низка інцидентів — призведе (і вже призводить) до далекосяжних наслідків зі значним геополітичним масштабами.

По суті, те, що Мінськ влаштував 23-го, 24-го, а потім, схоже, і 30 травня, є вкрай небезпечним прецедентом для проведення колегами Лукашенко по диктаторському цеху, перш за все тим же Путіним, гібридних операцій з метою дестабілізації Європи.

Старша наукова співробітниця Інституту Агори при Фонді Ставроса Ніархосома в Університеті Хопкінса Енн Епплбаум у своїй колонці для журналу The Atlantic, опублікованій минулого тижня, справедливо помітила, що інцидент в Білорусі буде вкрай цікавий для авторитарних режимів, які ставлять собі за мету дістати дисидентів за всяку ціну, методами і в будь-якій точці планети.

Це, наприклад, і Китай, що виявляє хворобливий інтерес до жителів Гонконгу, які залишили місто і критикують Пекін; і Туреччина, яка має подібні емоції щодо членів Робочої партії Курдистану; і, природно і в першу чергу, це стосується Росії, чиє керівництво взагалі в основу своєї політики ставить проекцію сили і як раз такого плану гібридні акти.

Побоювання Епплбаум не позбавлені підстав. Наслідуючи приклад Лукашенко, інші диктатори зможуть не тільки дисидентів затримувати, але і розколювати європейське суспільство.

Сіяти паніку і страх — улюблена метода таких режимів, а також терористичних угруповань на зразок "Ісламської держави". Тому заклики визнати вже Росію державою — спонсором тероризму, не так вже безпідставні.

Що до Білорусі, то і торішнє жорстке придушення протестів у Білорусі, і інцидент з Протасевичем, який став подарунком для російських гібридів, дозволяють Кремлю ще тугіше затягнути петлю на шиї Лукашенка.

Гранично чітко продемонструвала це зустріч Лукашенка і Путіна в Сочі.

Там Лукашенко отримав не тільки обіцянку виділити $500 млн у вигляді другого траншу по виділеному в грудні 2020 р. кредиту, який і кредитом не є, оскільки піде на обслуговування білоруського держборгу. Хоча, очевидно, що Лукашенко і його оточенню теж щось та перепаде.

У Сочі Олександру Лукашенко також надали можливість зіграти важливу роль в морський постановці російського президента.

Перший день — це про справи. Два лідера, на камери клянетеся в дружбі і вірності, більше п'яти годин присвятили обговоренню нагальних проблем, включаючи затримання Протасевича.

А ось на другий день можна і розслабитися на яхті в Чорному морі. Це вже гра на публіку. Путіну потрібно було "згодувати" їй черговий пайок символів.

Одним з них стала його пропозиція Лукашенку скупатися в Чорному морі, яке той прийняв "із задоволенням".

Епізод цей нагадав серію з популярного ірландсько-канадського телесеріалу "Вікінги", в якому Рагнар Лодброк, який прибув на багаті берега Англії і повергнув вже місцеве населення в шок і трепет, сидить в римській купальні разом з королем Уессекса Егбертом.

Ця сериальная парочка теж обговорювала справи державні в неформальній, навіть інтимній обстановці. Так і тут: ми бачимо спільне обмивання двох диктаторів, покликане показати світу, наскільки довірчими і близьким є їхні стосунки.

Тільки ось в серіальному трактуванні історії Егберт стає винуватцем смерті конунга.

Загалом, не всяке інтимне спільне обмивання закінчується добре. Принаймні, для одного з його учасників. І не всякий символ однаково гарний як для Лукашенка, так і для Путіна. Особливо якщо все йде до завершальної стадії реалізації плану поглинання Білорусі Росією.