• USD 41.9
  • EUR 44
  • GBP 53.3
Спецпроєкти

Гібридні спортсмени. Навіщо Путіну військові і росгвардійці в Токіо

Половину медалей на Олімпіаді в Токіо для Росії завоювали співробітники МВС і Росгвардії, а також військовослужбовці

Олімпійські ігри в Токіо
Олімпійські ігри в Токіо/Фото: Олімпійський комітет Росії
Реклама на dsnews.ua

Росія Володимира Путіна якщо вже гібридна, так гібридна в усьому. В тому числі і в спорті. І мова не про згубну залежність від мельдонія, а про те, кого саме Москва відправляє за медалями на Олімпійські ігри.

На момент написання матеріалу російські спортсмени, які виступають в Токіо під прапором Олімпійського комітету РФ, завоювали 52 медалі (13 золотих, 21 срібну і 18 бронзових), розташувавшись на шостому рядку в загальному медальному заліку.

І майже половину нагород, як пише "Медуза", взяли російські військовослужбовці, а також співробітники МВС і Росгвардії — рядові, сержанти, лейтенанти і капітани.

Найбільш успішними спортсменами виявилися росгвардійці (Віктора Золотова явно погладять по голові в Кремлі).

Співробітники Росгвардії пробилися на подіум в таких дисциплінах, як: стрільба, спортивна гімнастика, плавання, фехтування, стрибки в воду, велоспорт.

Військовослужбовці здебільшого зосередилися на фехтуванні: командні "золото" і "срібло" і індивідуальне "срібло". А також взяли парну "бронзу" в стрибках у воду, "бронзу" в дзюдо і греко-римській боротьбі.

Підопічні Володимира Колокольцева, глави МВС, наплавали на два індивідуальних "золота" і одне командне "срібло", і вибоксирували собі одну бронзову медаль.

Реклама на dsnews.ua

Мілітаризація спорту

Немає ніякої сенсації в тому, що Кремль відправляє на спортивні заходи військових і силовиків — російська влада цього і не приховує. Наприклад, за підсумками літніх Олімпійських ігор 2016 р. згаданий глава МВС Колокольцев влаштував урочистий захід для призерів Олімпіади — сержанта Хасана Халмурзаєва (дзюдо) та Євгена Рилова (плавання).

Подяку в тому ж році "виписали" і в Смольному — трьом атлетам ЦСКА з Санкт-Петербурга: гімнасткам Маргариті Мамун і Яні Кудрявцевій і стрілку Кирилу Григорьяну.

На сайті міноборони РФ також вихвалялися досягненнями молодшого сержанта Антона Чупкова, який завоював в Ріо "бронзу", і старшого лейтенанта Євгена Лагунова ( "срібло").

В цілому ж у Бразилії російські військові отримали 26 медалей (9 золотих).

В іншому повідомленні на тому ж ресурсі наводиться статистика за результатами зимової Олімпіади в Сочі, яка відбувалася на тлі вторгнення Росії в Україну.

Тоді, зокрема, спортсмени ЦСКА взяли 26 медалей, з яких 14 золотих.

Радянські традиції

Як бачимо, все ж можна знайти хоч якесь підтвердження того, що російські силові відомства влізли в спорт.

Однак той факт, що про це досить докладно — із зазначенням звань і прізвищ — повідомила "Медуза", що відноситься до опозиційно-ліберальних видань, говорить про те, що Кремль повертається в свою радянську банку з формальдегідом.

На тому ж веб-представництві відомства Сергія Шойгу опублікована інформація для призовника, мета якої — залучати і популяризувати службу в армії. Там прямим текстом говориться про те, що "перспективні спортсмени" можуть бути спрямовані в "спортивну роту", а талановиті студенти-науковці — в "наукові роти".

За часів СРСР були поширеною практикою тренування спортсменів у відомчих організаціях на зразок ЦСКА (армія) або "Динамо" (МВС). І також одним з китів радянської спортивної пропаганди була участь в Іграх нібито простих смертних в тому контексті, що навіть звичайний токар або столяр можуть з легкістю обскакати суперників-капіталістів.

Так, за той час, коли СРСР брав участь в Олімпійських іграх, постійно змагаючись із США, він сім з 13 разів займав перше місце в медальному заліку. Досягалося це в тому числі і завдяки участі в Іграх атлетів з ЦСКА і "Динамо", яких частенько працевлаштовували простими роботягами. На папері, звісно.

Після розпаду СРСР у його правонаступниці Росії справи зі змаганнями йшли гірше з року в рік. Так, якщо в 1976 р. на літній Олімпіаді в Монреалі совєти взяли 125 медалей, а в 1980 р. в Москві — 195 (правда, Ігри бойкотували більшість країн Європи і головний суперник — Штати), то вже в 1996 р. Москва могла похвалитися лише 63 нагородами. 2004 р. літні Ігри в Афінах — 90, потім знову спад: 60 медалей завойовано в 2008 р. у Пекіні, 67 в Лондоні в 2012-му, 56 — в Ріо-де-Жанейро (найгірший результат).

І навряд чи росіянам вдасться значно поліпшити свої показники в Токіо, адже до закінчення Ігор залишилося чотири дні.

Тому, якщо керівництво РФ залученням військових і правоохоронців до участі в Олімпіаді сподівалося на зворотний ефект, то його надіям не судилося збутися. Але це не означає, що режим Путіна відмовиться від цієї практики, оскільки, як показує історія СРСР, вона може приносити непоганий результат. Просто Кремлю потрібно більше ресурсів вкласти в цей напрямок.

До того ж участь військових і правоохоронців — це благодатний грунт для зміцнення російського побєдобєсія за допомогою доступних режиму пропагандистських інструментів. Росіян таким чином змушують ще більше пишатися "цвітом нації" — військовими, які вбивають людей за кордоном, і правоохоронцями, які били їх на мітингах і акціях протесту.

Тим часом можна спостерігати за тим, як в Росії стирається межа між цивільними та людьми в погонах. Особливо, коли перший потрапляє до рук другого. Це ще одна ознака інтенсивної мілітаризації російського суспільства в кращих традиціях СРСР, КНДР, Китаю або інших аналогічних режимів.

    Реклама на dsnews.ua