Генерал та його жінки. Чи стане лідер Болгарії "кишеньковим президентом"
19 січня на розширеному засіданні Народних зборів новий президент Болгарії Румен Радев і віце-президент Іліана Йотова дали клятву "дотримуватися конституції і законів, і в усіх своїх діях керуватися інтересами народу", а 22-го вони офіційно вступили на свої посади. За годину, що минувши від листопадових президентських виборів до інаугурації, попередник Радєва - Росен Плевнелієв - не скористався своїм правом сформувати новий уряд, що подавши у відставку після оголошення переможця. Втім, це виявилось неможливим у рамках чинної коаліції: правоцентристський ГЕРБ просто не мав шансів домовитись із другою парламентською силою - лівими з Болгарської Соцпартії (БСП), з якою тісно пов'язаність язаний новообраний президент. Тому Плевнелієв просто на півтора місяці продовжив мандат відставного уряду Бойко Борісова. Тож, перші кроки Радєва на новій посаді спрямовані на "впорядкування" політичного поля. Зокрема, вчора він призначив голову технічного уряду - спікера 39-х Народних зборів та розпустив нинішні, сорок треті.
Хто ви, президента Радев?
53-річний генерал-майор Болгарської армії, протягом 2014-2016 років - командир Військово-повітряних сил Болгарії. Під час навчання у Вищому народному військово-повітряному училищі ім. Георгі Бенковскі ставши членом Болгарської комуністичної партії (яка згодом швидко трансформувалася у БСП) і, як подейкують бувальці, офіційно ніколи не покидав її лав. 1992 року Радев пройшов курс навчання в ескадрильному офіцерському училищі (Squadron Officer School) при Авіаційному університеті ВПС США на базі "Максуел". Протягом 1994-1996 року навчався у Військовій академії ім. Раковскі і тут же захистив докторську дисертацію на тему: "Створення і використання системи для тактичної підготовки авіаційних екіпажів і підрозділів". До доленосного телефонного дзвінка (у липні 2016 року) очільниці БСП Корнелії Нінової з пропозицією стати їх кандидатом у президенти успішно будув кар'єр єру вищого війського офіцера.
Роблячи ставку на Радєва, вище керівництво БСП активно експлуатувало його позапартійний (нейтрально-партійний) статус, особливо військовий чин, що позитивно зіграло на фоні мілітаристської істерії в Болгарії, створило образ "президента-об'єднання єднувача країни, президента всіх болгар". Усе це зовсім не кореспондувалося із відверто погрозливою публічною заявою тепер уже віце-президента Болгарії Іліани Йотової: "І щонайменший ваш рух проти цієї партії (БСП) вам не пробачать" та активною участю вищого партійного активу в президентських перегонах. Кампанія Радєва є яталася таким собі симбіозом щедрих популістських обіцянок соціалістів, пропутінською риторикою і ad fontes - тобто т. зв. "болгарщиною". Ключовим словом кампанії було - БЕЗПЕКА. Не так оскомна програма соціалістів, як їх перемога кандидата та його перші публічні виступи вже після виборів викликали хвилю занепокоєння у болгарському суспільстві, а протокольний виступ у парламенті і поготів зумовив скандал. Частина депутатів, представники різних партій навіть залишили парламентську залу.
Довга, критична до своїх попередників й опонентів, з випадом на адресу депутатів, з обмовками та архаїзмами промова, в якій Радев як на сміх акцентував: "Менше слів, а більше результативних дій". Безперечно, що подібний виступ - з розлогим оглядом насамперед внутрішньодержавних і соціальниих проблем, спробою вказати шляхи їх вирішення - був б доречним з вуст прем'єр-міністра країни, оскільки інститут президентства в Болгарії має представницькі функції.
Та зважаючи на те, що з перемогою Радєва у Болгарії одразу, хоч і неофіційно стартувала передвиборна парламентська кампанія, то автор(и) цієї промови, вочевидь, ставили за мету простежити реакцію суспільства на хоч і мінімальну, а все ж таки зміну риторики з боку БСП. Розрахунок був на мобілізацію тих виборців, які розчарувалися та ігнорують вибори, а також заручитися підтримкою сил, що відкололись від БСП - АБВ і "Двіженіє 21".
Щодо зовнішньої політики, чим, власне, і займатиметься новообраний президент, то Радев заявив, що Болгарія вже досягла своєї стратегічної мети, ставши повноправним членом ЄС і НАТО, і попри те, що пересічних болгар не завжди відчувають переваги перебування в європейському економіко-політичному союзі, зовнішньополітичний вектор країни не потребує жодних ревізій.
Незважаючи на Брекзіт, ЄС необхідно зберегти за будь-яких умов, бо його розпад був бі "непростимою втратою історичного часу". Радев акцентував, що добиватиметься, аби "болгарська зовнішня політика формувалася у нас і відстоювати її на зовні, а не навпаки". Вочевидь, новообраний президент ще не збагнув основного принципу ЄС, яке діє через систему наднаціональних інституцій та спільно узгоджених рішень держав-членів.
Чітко окреслився і ще один тренд, популярний і серед наших північно-східних сусідів: автори промови президента Радєва покладають великі сподівання на зміну політичної кон'юнкрути у зв'язку зі вступом на президентську посаду Дональда Трампа (до речі, днями у Софії інтелектуали й ядерні політики-русофіли витворили болгарське Трамп-товариство).
У загострених відносинах ЄС-НАТО - Росія свою роль Радев бачить "не в екзальтації тривог і називанні ворога, а сприянні у вирішенні кризи". Цей пасаж - безперечно, випад на адресу попередника Росена Плевнелієва, який останні три роки відверто говорити про агресію Росії в Україні, хакерські атаки і який ввійшов у новітню історію Болгарії як "яструб", йому ж належить авторство словосполучення "холодний мир".
Акцентувавши терористичні акти в Європі, кровопролитну війну в Сирії, Радев і словом не обмовився про факт порушення територіальної цілісності України, а лише мимохіть про тліючий "конфлікт в південно-східній Україні".
Вочевидь, промова в стилі "з'єднання їзду КПРС" і є яталася б тільки ляпами на кшталт "шановний пане, ваша святість", "симулюватиму суспільні дебати" чи словами-анахронізмами, якби не реакція Радєва на сміх депутатів: "Вам ще тиждень залишився!".
У неділю Радев офіційно представив свою команду, яка, власне, і підтверджує побоювання болгарського суспільства, що не тільки русофільство (читай - путінофільство), а й фарисейство і реваншизм найближчі п'ять років домінуватимуть у житті цієї балканської країни. Керівником президентського кабінету ставши Іво Хрістов - колишній журналіст; відданий русофіл і путінофіл; не стало несподіванкою і призначення прес-секретарем президента журналістки Єлени Йончевої, яку Україна офіційно назвала персоною non-grata (цікава має бути колізія у разі президентського візиту до Києва. Чи СБУ по-тихому прибере її зі свого списку?)
А чі стані президент Радев успішним пілотом літака "Республіка Болгарія" чи всього лиш стюартом БСП, цілковито залежить від нього.
З прес-секретарів у віце-президенти
Найпопулярніший болгарській анекдот: "Як називається чоловік, який цілковито залежить від жінки? Підкаблучник! Як називається чоловік, який залежить від двох жінок? Бідака! Як називається чоловік, залежний від трьох жінок? Румен Радев". Власне, йдеться про першу леді Десіславу Генчеву, яку він відбив у депутата від БСП Георгія Свіленського, теперішню лідерку БСП Корнелію Нінову та Іліяну Йотову, яка зробила кар'єр єру в тій-таки партії.
Плевнелієв, який зумів піднятися над вузькопартійними й вузькоболгарськими інтересами, у своїх останніх доволі відверто особистих зверненнях до новообраного президента попередив, що і його мандат буде важким, передусім маючи надто сильний вплив соціалістів.
Кар'єр єра 52-річної Іліяни Йотової, колишньої очільниці прес-центру БСП та представниці Болгарії у Європарламенті та новообраного віце-президента є типовою для політеліти пострадянської Болгарії: активні публичное проповідування соціалістичних і русофільських ідей, така ж активна критика євроатлантичної політики, а освіта й приватне життя цілком і повністю пов'язані із Заходом і ненависними США, де навчається її син.
Отже, до парламентських виборів, призначених на 26 березня, БСП і Радев демонструватимуть діва балансування і розвиненість вестибулярного апарату, про що свідчать деякі перші їхні кроки. Перший закордонний візит президента Радєва заплановано на 30-31 січня до Брюселю, де він зустрінеться з вищими керівниками НАТО та ЄС. З огляду на останнє очільниця БСП дуже доречно заявила, що партія не наполягатиме на зміні нинішньої системи оподаткування в країні. Побоюючись призупинення єврофінансування проектів перед виборами, русофільська/путінофільська риторика БСП тимчасово відійшла на третій, а може і дальший план.
